Постанова 4850 № 200/19028/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 року справа №200/19028/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 200/19028/21 (головуючий суддя І інстанції Кониченко О.М.), складеного в повному обсязі 21 липня 2022 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150010364 від 26.10.2021 р. Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2021 року та призначити пенсію відповідно до ст.14 ЗУ Про пенсійне забезпечення та статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 21.10.2021 року (з дня звернення до УПФУ). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150010364 від 26.10.2021 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2021 року та призначити пенсію відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 21.10.2021 року. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 200/19028/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії мав пільговий страховий стаж менше 25 років, який дає йому право на отримання пенсії по списку №1, то відповідач не мав законних підстав для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150010364 від 26.10.2021 р. «Про відмову в призначенні пенсії» позивачу відмовлено у пенсії за віком на пільгових умовах. Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії відповідач посилається про відсутність у позивача пільгового стажу, згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та враховує тільки 22 роки 10 міс. 16 днів, окремо в протоколі нарахування зазначає, що за списком №1 пільговий стаж складає додатково 03 років 5 міс. 23 дні. Спірним питанням в межах даної справи є правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною, а рішення пенсійного органу таким, що підлягає скасуванню з зобов`язанням повторно розглянути заяву позивача та призначити пенсію. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV). Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок). Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Періоди роботи, записи про які відсутні в трудовій книжці, були зараховані управлінням до страхового стажу. В якості підстави неврахування таких періодів до пільгового стажу визначено, що довідки не відповідають вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 , робота позивача підтверджується записами: - №№ 2-5, згідно яких позивач працював з 02.07.1993 року по 24.12.1996 року в Ордену Леніна та ордену Жовтневої революції Металургійному комбінаті ім. Ілліча оператором посту управління листовідділки 3 розряду, оператором МНЛЗ 4 розряду, оператором МНЛЗ 5 розряду на гарячій дільниці робіт; - №№ 6-14, згідно яких позивач з 02.11.1998 року по теперішній час позивач працює розливником сталі в ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Відповідно до довідки ПрАТ «ММК ім. Ілліча» №1382 від 07.10.2021 року, період роботи позивач з 02.07.1993 року по 24.12.1996 року працював в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за професією оператор машини безперервного лиття заготовок, зайнятого на гарячих роботах, що передбачена Списком №1 розділ 3 підрозділ 2 пунктом «а», код КП 1030200а-15701, Постанова КМУ 162 від 11.03.1994 року. Відповідно до довідки ПрАТ «ММК ім. Ілліча» №1383 від 07.10.2021 року, період роботи позивач з 02.11.1998 року по 03.10.2021 року працював в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за професією розливальника сталі у сталеплавильному виробництві, що передбачена Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року. Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено Постановою КМУ від 31 березня 1994 р. N

202. До вказаного списку включено професію «розливальники сталі у сталеплавильному виробництві», за якою працював позивач продовж 22 років 10 місяців 16 днів. Професія «оператор машини безперервного лиття заготовок, зайнятого на гарячих роботах», передбачена Списком №1 розділ 3 підрозділ 2 пунктом «а», код КП 1030200а-15701, затвердженого Постановою КМУ 162 від 11.03.1994 року. Згідно пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Пунктом 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII". Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною. Також, 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз`яснення №

8. Таким чином, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз`яснення №8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: - кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; - кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців. Відтак, з матеріалів адміністративної справи суд встановив, що спірним є питання зарахування набутого позивачем стажу за Списком № 1 за період роботи з 02.07.1993 року по 24.12.1996 року до стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, в порядку визначеному ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII). Під час розгляду справи судом встановлено, що період роботи з 02.07.1993 року по 24.12.1996 року за Списком №1 становить 3 роки 5 місяців 23 дні, тобто повних 3 роки. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. В контексті спірних відносин зарахуванню до стажу набутого, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, підлягає 27 місяців (9 місяців х 3 повних роки) з 3 років 5 місяців 23 днів. Таким чином, із зарахуванням 27 місяців (2 роки 3 місяці) стажу до стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV - 22 років 10 місяців 16 днів загальний стаж позивача в контексті цієї норми складає 25 років 1 місяць 16 днів. Тобто, позивач на момент звернення за призначенням пенсії набув достатньо стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. Враховуючи вищевикладене, відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, порушене право позивача має бути відновленим, а позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом першої інстанції не розглядалось питання щодо зарахування періодів роботи позивача у шахтах. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 200/19028/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 січня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць