Постанова 4817 № 601/801/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/801/19Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/113/23 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 301030200 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Дикун С. І., Шевчук Г. М., за участю секретаря - Сович Н.А. та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Семененко Л.М., представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Сідорова В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №601/801/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Сідорова Віталія Михайловича на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року, ухвалене суддею Коротичем І.А., повний текст якого складений 24 жовтня 2022 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Кременецької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про 1) визнання незаконним та скасування рішення 49 сесії сьомого скликання Кременецької міської ради від 05 березня 2019 року №2977 щодо затвердження гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269 по АДРЕСА_1 , за рахунок забудованих земель в т.ч. під житловою забудовою одно та двоповерховою, та передачі безоплатно гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; 2) скасування рішення державного реєстратора Кременецької міської ради від 29 березня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку пл. 0,0444 для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269 по АДРЕСА_1 (з відкриттям розділу), індексний номер: 46207071, номер запису про право власності: 30929982 за гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 (том 1, а.с. 3-7). В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно рішення 49 сесії сьомого скликання Кременецької міської ради від 05.03.2019 №2977 було вирішено: затвердити гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269 по АДРЕСА_1 , за рахунок забудованих земель в т.ч. під житловою забудовою одно та двоповерховою; передати безоплатно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; рекомендувати гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 зареєструвати речове право на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку та виконувати обов`язки власника земельної ділянки відповідно до вимог ст.91 Земельного кодексу України. 29.03.2019 державним реєстратором Кременецької міської ради Костиник М.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вищевказану земельну ділянку (з відкриттям розділу), індексний номер: 46207071, номер запису про право власності: 30929982. Житловий будинок по АДРЕСА_1 , складається із трьох ізольованих приміщень, два з яких є житловими квартирами - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та нежитлового приміщення, позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 13,36 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . 21 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Кременецькою міською радою було укладено договір купівлі-продажу 9/10 частин нерухомого майна, будинку житлового, приміщення першого поверху загальною площею 13,36 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , де розміщено - одноповерховий, дерев`яний, обкладений цеглою житловий будинок з житловим мезоніном загальною площею - 148,56 кв.м., житловою площею - 100,25 кв.м. На підставі укладеного договору купівлі-продажу виконавчим комітетом Кременецької міської ради 27.09.2007 було прийнято рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а 01.10.2007 дане свідоцтво було видано (серія ЯЯЯ 4772119). Співвласниками квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Кожному з них належить відповідно по 1/4 частині вказаної квартири, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло, яке видано 15.11.2004 Кременецьким РБТІ на підставі розпорядження органу приватизації №2159 від 15.11.2004. Власником квартири АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою є ОСОБА_3 . Тривалий час між позивачем та відповідачами по справі є суперечки з приводу використання та передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки, на якій розташований будинок та прибудинкової території, яка закріплена за будинком АДРЕСА_1 . Відповідачі вважають, що позивач має право лише на частину земельної ділянки, яка розташована під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням і не більше. При прийнятті оспорюваного рішення №2977 від 05.03.2019 поза увагою Кременецької міської ради залишено той факт, що із заявою про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку в межах норм безоплатної приватизації звернулась лише частина співвласників будинку, а саме - частина співвласників кв. АДРЕСА_2 та власник кв. АДРЕСА_3 . Заява за підписом позивача та підписом одного із співвласників квартири АДРЕСА_4 , до Кременецької міської ради не поступала. Позивач вважає, що приймаючи рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність відповідачам по справі, Кременецька міська рада грубо порушила права позивача, як співвласника будинку, по АДРЕСА_1 , який поряд з іншими співвласниками житлового будинку має право на передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 в розмірах і конфігурації, яка закріплена за даним будинковолодінням (площа під будинком та прибудинкова територія). Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2022 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради Тернопільської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення. Залучено в якості правонаступника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружину ОСОБА_4 (том 2, а.с. 74). Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення 49 сесії сьомого скликання Кременецької міської ради від 05.03.2019 №2977 Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269 у спільну сумісну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора Кременецької міської ради від 29.03.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0.0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269, по АДРЕСА_1 (з відкриттям розділу), індексний номер: 46207071, номер запису про право власності: 30929982, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Стягнуто з Кременецької міської ради (юридична адреса: місто Кременець, вулиця Шевченка, 67, код ЄДРПОУ: 04058338) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_5 , судовий збір в розмірі 480,25 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки села Підлісці, Кременецького району Тернопільської області, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_5 , судовий збір в розмірі 480,25 гривень. Стягнуто з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_5 , судовий збір в розмірі 480,25 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_5 , судовий збір в розмірі 480,25 гривень (том 2, а.с. 176-182). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Сідоров Віталій Михайлович просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року в цивільній справі №601/801/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статей 263-264 ЦПК України (том 2, а.с. 190-199). В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Сідоров В.М. зазначив, що посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року №461/9578/15-ц, є помилковими, оскільки правовідносини, що виникли у цих справах мають не однорідний характер та відрізняються за своєю суттю і носять інший характер ніж обставини даної справи. Зазначає, що позивач обґрунтовує свій позов тим, що житловий будинок для обслуговування якого оскаржуваним рішенням виділено земельну ділянку має статус багатоквартирного житлового будинку, а відтак, законодавством передбачено інший порядок набуття права власності чи користування цією ділянкою. Проте доводи позивача та висновки суду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, адже, житловий будинок АДРЕСА_1 не належить до категорії багатоквартирних будинків. Вказує на те, що ОСОБА_1 після придбання 9/100 частин нерухомого майна, будинку житлового, приміщення першого поверху загальною площею 13,36 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , де розміщено - одноповерховий, дерев`яний, обкладений цеглою житловий будинок з житловим мезоніном загальною площею - 148,56 кв.м., житловою площею - 100,25 кв.м., в подальшому змінив цільове призначення придбаного майна з житлової на нежитлову нерухомість, про що отримав відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 01 жовтня 2007 року. Отже, житловий будинок АДРЕСА_1 , до складу якого входять дві квартири не належить до багатоквартирних будинків, а нежитлове приміщення позивача не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Тому, ОСОБА_1 не є співвласником жилого будинку АДРЕСА_1 , а відтак, права на отримання земельної ділянки у спільну сумісну власність поряд з іншими співвласниками жилого будинку останній не набув. ОСОБА_1 , Кременецька міська рада Тернопільської області своїм правом на відзив не скористалися. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Сідоров В.М. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладені в ній. Представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко Л.М. апеляційної скарги не визнала, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Кременецька міська рада Тернопільської області в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа. Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання, проте належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом на право власності на житло від 15 листопада 2004 року, виданого Кременецьким районним бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_4 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 по 1/4 частині кожному (том 1, а.с. 73), про що також свідчать довідки з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №164549807 від 23.04.2019, №164563790 від 23.04.2019, №164557504 від 23.04.2019 (том 1, а.с. 17-26). Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , актовий запис за №282, 29 грудня 2007 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у відділі реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 (том 1, а.с. 74). Згідно витягу про державну реєстрацію прав №33909623 від 23.04.2012, виданого Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації, 1/4 частина квартири АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 06.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В. за реєстровим №511 (том 1, а.с. 75-76). На підставі договору купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, що підлягає приватизації, шляхом викупу від 21.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за №4227, Кременецька міська рада продала ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_5 , - 9/100 частин нерухомого майна, (об`єкт приватизації), будинку житлового, приміщення першого поверху загальною площею 13,36 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , де розміщено - одноповерховий, дерев`яний, обкладений цеглою житловий будинок з житловим мезоніном загальною площею 148,56 кв.м., житловою площею 100,25 кв.м. (том 1, а.с. 9). Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 01 жовтня 2007 року слідує, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_5 , на праві приватної власності належить нежиле приміщення - магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 10), про що також свідчить Витяг про реєстрації права власності на нерухоме майно №16113204 від 01 жовтня 2007 року (том 1, а.с. 11). Згідно витягу про державну реєстрацію прав №25600624 від 17.03.2010, виданого Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_8 , належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.02.2010, зареєстрованого в Кременецькій державній нотаріальній конторі за реєстровим №40 (том 1, а.с. 77-78), про що також свідчить довідка з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №164553152 від 23.04.2019 (том 1, а.с. 27). Рішенням сьомого скликання сорок дев`ятої сесії Кременецької міської ради №2977 від 05 березня 2019 року, було затверджено гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269 по АДРЕСА_1 , за рахунок забудованих земель в т.ч. під житловою забудовою одно та двоповерховою; передано безоплатно гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельну ділянку, площею 0,0444 га для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 8). Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №164210597 від 19.04.2019, земельна ділянка площею 0,0444 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269, на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46207071 від 29.03.2019 (том 1, а.с. 15-16). Згідно експлікації земельних угідь земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 , (без врахування частини позивача ОСОБА_1 ) складається із земель, які знаходяться під будинком площею 0,0106 га та двір площею 0,0338 га (том 1, а.с. 80-81). Як вбачається з акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без закріплення їх межовими знаками, складеного представником Кременецької міської ради Шумбарцем Ю.І. у присутності власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , межі земельної ділянки площею 0,0444 га за кадастровим номером: 6123410100:02:020:0269, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами. Підпис ОСОБА_1 в даному акті відсутній (том 1, а.с. 83-84). Згідно з рішенням сьомого скликання сорок другої сесії Кременецької міської ради №2661 від 11 жовтня 2018 року, було затверджено акт комісійного обстеження і погодження межових знаків між суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1 від 08 жовтня 2018 року (том 1, а.с. 85). Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №14 (том 2, а.с. 63). Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.10.2021, виданого приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №1175, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_7 , прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , 1958 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2, а.с. 68). З оглянутої судом інвентарної справи № 917 по АДРЕСА_1 встановлено, що згідно з план-схемою (інвентарна справа №917 а.с.5) станом на 18.02.2000 по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок та за вказаним будинком закріплена прибудинкова площа (двір) 398 м.кв. В інвентарних справах на вказаний будинок зазначено, що це є єдиний жилий будинок з двома квартирами та нежитловим приміщенням. Отже, під час розгляду справи встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , складається з двох квартир та одного нежитлового приміщення, тобто на час введення в дію Цивільного Кодексу України житловий будинок по АДРЕСА_1 мав статус багатоквартирного. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у користування всіх співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 була закріплена земельна ділянка розміром 398 м.кв. Нежитлове приміщення, яке належить позивачу є частиною вказаного житлового будинку. Будь-яких рішень про присвоєння об`єкту нерухомого майна (нежитловому приміщенню) окремої адреси органом місцевого самоврядування не приймалося. Позивач є власником 9/100 частин спірного будинку, тому права позивача порушені, оскільки він мав право на користування спірною земельною ділянкою як і інші співвласники житлового будинку. Крім того, відповідачами (власниками квартир) не подано доказів, які б підтверджували факт користування земельною ділянкою, яку вони в подальшому приватизували, у розмірі 0,0444 га, оскільки в матеріалах справи є відомості про закріплення за житловим будинком земельної ділянки розміром 398 м.кв., а користування земельною ділянкою є підставою для її приватизації, у відповідності до статті 118 ЗК України. Отже, Кременецька міська рада своїм рішенням позбавила позивача права користування земельною ділянкою, яка закріплена за житловим будинком по АДРЕСА_1 . Колегія суддів, з висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки суд у повному обсязі встановив обставини справи і правильно застосував норми матеріального права. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України). Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні). Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України. Режим використання земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків регулюється статтею 42 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації. Із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України вбачається, що земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. Суб`єктом права власності на прибудинкову територіє зазначено виключно об`єднання власників багатоквартирного будинку. До вказаного переліку можливих суб`єктів права власності на прибудинкову територію не входять ні інші юридичні особи, ні окремо фізичні особи. Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Статтею 152 ЗК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Матеріалами справи підтверджується, що будинок по АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих приміщень, два з яких є житловими квартирами - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 і нежитлового приміщення, власником якого є позивач. Усі власники як житлових, так і нежитлового приміщення мають право на земельну ділянку, яка закріплена за будинком по АДРЕСА_1 . Об`єднання співвласників будинку не створене, з заявами про приватизацію даної земельної ділянки звернулися лише власники двох квартир. У користування вказаного житлового будинку була закріплена земельна ділянка розміром 398 м.кв. Однак при ухваленні оспорюваного рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у спільну сумісність власність заявникам Кременецькою міською радою передається земельна ділянка розміром 0,0444 га, при цьому, Кременецька міська рада залишає поза увагою той факт, що з заявою про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування будинку в межах норм безоплатної приватизації позивач не звертався, відповідно він не включений до осіб, які мають право на передачу земельної ділянки у спільну сумісність власність. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про порушення права позивача як співвласника будинку на передачу безоплатно у приватну власність спірної земельної ділянки в розмірах і конфігурації, яка закріплена за даним будинковолодінням. Не заслуговують на увагу доводи представника відповідачів, що спірний будинок не є багатоквартирним з огляду на таке. Станом на дату набрання чинності ЦК України законодавство України містило такі основні положення щодо поняття багатоквартирного будинку: - серед об`єктів приватизації державного житлового фонду окремо виділялися лише квартири в багатоквартирних будинках та одноквартирні будинки (частина перша статті 2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду). Будь-яких проміжних, об`єктів (наприклад, двоквартирних будинків чи квартир у них) закон не згадував; - законодавство про інвентаризацію нерухомого майна вказувало на те, що житлові будинки квартирного типу поділяються на малоповерхові (1-4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище). Багатоповерхові житлові будинки визнавались багатоквартирними. Разом з тим багатоквартирними визнавались також малоповерхові будинки: блокового типу - так звана килимова забудова (абзаци перший - третій пункту 2.1 розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127); - відповідно до державних будівельних норм житлові будинки поділялися лише на одноквартирні та багатоквартирні без виокремлення такого виду як двоквартирні будинки (абзац перший преамбули, пункт 1.4 ДБН В.2.2- 15-2005 Житлові будинки. Основні положення, які складалися й погоджувалися у 2003-2004 роках). Таким чином, є всі підстави вважати, що на момент прийняття та набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року житлові будинки за ознакою квартирності поділялися на одноквартирні та багатоквартирні (такі, що складаються з двох чи більше квартир). Тому, в розумінні статей 377, 382, 385, 812 ЦК України багатоквартирним слід вважати житловий будинок, який складається з двох чи більше квартир. Інший підхід (запровадження поділу будинків на одноквартирні, двоквартирні та багатоквартирні) вимагає відповідного корегування норм ЦК України. Так, у приміщень, розташованих у дво- та багатоквартирних будинках, однаковий правовий статус, і на приміщення у двоквартирних будинках розповсюджуються правові норми про приміщення в багатоквартирних будинках. Опосередковано це підтверджує частина друга статті 382 ЦК України, яка визначає спільним майном багатоквартирного будинку приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), а також різного роду конструкції та обладнання, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення. Зазначена правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі №461/9578/15-ц. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Сідорова Віталія Михайловича слід залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідачів в межах ними понесених. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Сідорова Віталія Михайловича залишити без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2022 року залишити без змін. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на відповідачів в межах ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 03 лютого 2023 року. Головуючий Судді