Ухвала ККС ВС № 737/832/21

Ухвала 02 лютого 2023 року м. Київ справа № 737/832/21 провадження № 51 - 564 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього, встановив: Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 1, 3, 4, 5 ч. 2, ч. 5 зазначеної статті. Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції, судове рішення, що оскаржується; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, а також долучаються копії судових рішень, які оскаржуються. Проте вказаних приписів закону засуджений належним чином не виконав. Згідно ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак касаційна скарга засудженого адресована до Верховного Суду України. Усупереч вимогам п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК засуджений у касаційній скарзі повністю не зазначає, які рішення оскаржує. Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. За ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_4 зазначає про незаконність судових рішень щодо нього у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі. При цьому не наводить таких порушень КПК, які з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 414 КПК слугували б підставою для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень. Натомість, у своїй касаційній скарзі засуджений виклав перебіг подій у провадженні, із наведенням власної оцінки обставин справи, та в обґрунтування незаконності судових рішень щодо нього, серед іншого, послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Поряд з цим, сформульована засудженим ОСОБА_4 у касаційній скарзі вимога є не конкретизована та не узгоджується зі ст. 436 КПК. До того ж, усупереч положенням ч. 5 ст. 427 КПК засуджений не долучив до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень. Це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 КПК та розглянути його касаційну скаргу по суті. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків. Слід зазначити, що для належного складання касаційної скарги ОСОБА_4 може скористатись правовою допомогою захисника в порядку, визначеному Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3