Ухвала КЦС ВС № 203/2824/18

Ухвала 02 лютого 2023 року м. Київ справа № 203/2824/18 провадження № 61-11629 ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило витребувати у відповідача та передати йому автомобіль марки Volkswagen Passat CC 2.0 TSI, 2011 року випуску. Посилалось на те, що 05 червня 2012 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про фінансовий лізинг, предметом якого був спірний автомобіль. У зв`язку із визнанням вказаного договору недійним, на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року у справі № 202/3036/16-ц автомобіль був переданий відповідачу в порядку забезпечення позову по вказаній справі, однак вважає, що останній, не будучи стороною договору фінансового лізингу, не має правових підстав для володіння спірним автомобілем, відтак неправомірно утримує його в себе. Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2019 року позов ТОВ «Порше Лізинг Україна» задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 та передано ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль марки Volkswagen Passat CC 2.0 TSI, 2011 року випуску. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовлено. До Верховного Суду 22 листопада 2022 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» подало касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику уточнити вимоги касаційної скарги та обгрунтувати сплачений розмір судового збору відповідно до ціни позову. Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року продовжено заявнику строку для усунення недоліків. У січні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та додані до неї матеріали, з якої вбачається, що ціна позову на день його подання становила 406 094,25 грн (вартість спірного автомобіля), тому виходячи із цієї ціни позову сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн. Положення пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачають, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про витребування автомобіля із чужого незаконного володіння, вартість якого становила 406 094,25 грн, тому ціна позову є такою, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*250=620 250). Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Встановлені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, посилання заявника на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями є безпідставними, оскільки касаційна скарга не містить інформації, при розгляді якої саме іншої справи, заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням. Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Порше Лізинг Україна» подало касаційну скаргу на судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке не підлягає касаційному оскарженню; зазначивши, при цьому, обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які визнані судом необгрунтованими, тому увідкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування майно із чужого незаконного володіння. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара