Ухвала КАС ВС № 560/15371/21

УХВАЛА 26 січня 2023 року м. Київ справа №560/15371/21 адміністративне провадження №К/990/15232/22, № К/990/14536/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Білак М.В., Соколова В.М., за участю: секретаря судового засідання - Кульчій А.М., представника Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури - Дикого О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 560/15371/21 за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, на розгляд Великої Палати Верховного Суду, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), Хмельницької обласної прокуратури (далі - відповідач 3), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 5 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1250 к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області з 29 жовтня 2021 року; поновити ОСОБА_1 , на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області на умовах безстрокового трудового договору; зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 , весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора; стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 листопада 2021 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати; допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі на умовах безстрокового трудового договору. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 5 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Хмельницької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №1250к, яким 29 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області. Зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Хмельницької місцевої прокуратури Хмельницької області. Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2021 року по 06 січня 2022 року в сумі 16490 грн 89 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на публічній службі в органах прокуратури та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць звернуто до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Офіс Генерального прокурора та Хмельницька обласна прокуратура звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами. Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2022 року відкриті касаційні провадження № К/990/14536/22, № К/990/15232/22 за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 у справі № 560/15371/21. 21 грудня 2022 року до Верховного Суду від позивачки надійшло клопотання про передачу справи № 560/15371/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Клопотання обґрунтовано тим, що справа містить правову проблему щодо з`ясування питання про те: - чи повинні суди при вирішенні спорів за позовами звільнених працівників органів прокуратури до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора та прокуратур обласного рівня про визнання протиправними та скасування рішень, ухвалених нею 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження прокурорами атестації, за наявності інших рішень 1-4 кадрових комісій, ухвалених у листопаді 2020 року, якими цим прокурорам були призначені нові дати проходження II етапу атестації, а саме іспиту на загальні здібності, виходити за межі позовних вимог позивачів та надавати правову оцінку законності прийняття 1-4 кадровими комісіями актів, які не були предметом оскарження в судах І та II інстанцій?; - чи має право суд касаційної інстанції під час розгляду цієї категорії спорів встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими?. 26 січня 2023 року від Офісу Генерального прокурора надійшли заперечення на вказане клопотання, оскільки у ньому відсутні передбачені частиною п`ятою статті 346 КАС України підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи № 560/15371/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, вважає що у задоволені такого клопотання необхідно відмовити з огляду на таке. Так, відповідно до частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 346 КАС, передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі № 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак: - справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; - встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; - існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах; - існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема: - немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; - невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; - встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; - наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах. Згідно з частиною першою статті 347 КАС питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Положеннями статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України є Верховний Суд, у складі якого за змістом статей 36, 37 Закон №1402-VIII діє, зокрема, Касаційний адміністративний суд. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Отже, до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення захисту прав, свобод або інтересів. Реалізація таких повноважень пов`язана з наявністю правових проблем. Враховуючі викладене, колегія суддів вважає, що наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для формування єдиної правозастосовної практики, не створює підстави для передачі на розгляд Великій Палаті Верховного Суду справи №240/35883/21. Необхідно враховувати, що після подання касаційних скарг та відкриття касаційних проваджень у цій справі Верховний Суд ухвалив постанову від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а за аналогічних фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин. Так, спір у справі №600/6322/21-а виник у зв`язку із винесенням П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки як такого, що набрав кількість балів, меншу прохідного балу для успішного складення іспиту (93 бали), яке, у свою чергу, стало підставою для винесення обласною прокуратурою наказу про звільнення позивача у цій справі (№ 600/6322/21-а) з посади прокурора на підставі пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX. При цьому, спільною є також наявність рішення кадрової комісії [Першої] стосовно задоволення заяви прокурора про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яким вирішено внести його до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. У розрізі встановлених обставин справи №600/6322/21-а Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів 16, 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IХ, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 грудня 2022 року у справах №160/21174/21, №500/7878/21, № 580/9908/21, №500/8296/21, №560/16514/21, від 22 грудня 2022 року у справі №160/22578/21. Суд касаційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин уважає за необхідне урахувати вже сформовані Верховним Судом висновки у цій категорії спорів та не убачає підстав для відступлення від них. З урахуванням вищезазначеного, клопотання позивачки про передачу справи № 560/15371/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 343, 346, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 560/15371/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов Судді Верховного Суду