Постанова 4857 № 461/6132/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 461/6132/22 пров. № А/857/17762/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Юник А.А. за участю представників сторін: від позивача Шевчук В.В. від відповідача Зирянов О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 листопада 2022 року (головуючий суддя Стрельбицький В.В., м.Львів) у справі № 461/6132/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- В С Т А Н О В И В: 15.11.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Львівської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил, згідно якого просить скасувати п. 1,2,4 постанови у справі про порушення митних правил №0926/20900/22 від 25.10.2022р. щодо ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати. Позов обґрунтовує тим, що 23.09.2022 в зону митного контролю митного поста «Рава-Руська» в напрямку в`їзд в Україну, смугою руху «зелений коридор», в`їхав автомобіль марки Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 у якому пасажиром слідував ОСОБА_1 . 23.09.2022 року державним інспектором відділу митного оформлення № 1 МП «Рава-Руська» Львівської митниці Ружилом Р.В. складено протокол відносно позивача за ч. 2 ст. 471 МКУ. Таким чином, з моменту складання протоколу ОСОБА_1 набув статусу особи, що притягається до адміністративної відповідальності. З врахуванням того, що протокол був розглянутий без участі ОСОБА_1 , за наслідками чого винесено постанову про порушення митних правил, позивач вважає що були порушені його права та охоронювані законом інтереси, за захистом яких він звернувся з позовом в суд. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 28 листопада 2022 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Львівської митниці у справі про порушення митних правил №0926/20900/22 від 25.12.2020 року, згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України. Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України надіслано на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Львівської митниці. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині направлення матеріалів справи про порушення митних правил на новий розгляд та прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження у справі про порушення митних правил закрити. Вказує, що направлення справи для продовження розгляду порушує принцип належного урядування. При цьому, посилається на практику Європейського Суду з прав людини. Апелянт в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти поданої апеляційної скарги заперечує. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. 23.09.2022 державним інспектором відділу митного оформлення № 1 м/п «Рава Руська» Львівської митниці Ружилом Р.В. складено протокол про порушення митних правил №0926/20900/22 щодо №0926/20900/22 за ч. 2 ст. 471 МКУ. Також, було вилучено мотоцикл із електричним двигуном, що використовувався, марки «КТМ», модель Freeride-E, рік виготовлення 2017, номер шасі НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.11.2017 року. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться у Галицькому районному суді м. Львова 25.10.2022 о 09.30 год. Постановою в.о. заступника начальника Управління БК та ПМП Львівської митниці Приходька Ю.Б. від 25 жовтня 2022 року у справі про порушення митних правил №0926/20900/22, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 471 Митного кодексу України. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 72962,40 гривень, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару на складі митниці в сумі 5753,26 гривень, а вилучений товар постановлено повернути власнику. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід направити на новий розгляд до Львівської митниці. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно незаконно, виходячи з наступного. Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи в органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. За положеннями статті 494 МК України протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (частина сьома). У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним. (частина восьма, десята). Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду. Отже, в наведених нормах законодавцем чітко закріплено обов`язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення. При цьому, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, наведеній у постановах від 29.08.2019 року по справі № 461/7815/16-а, від 26.01.2021 р. по справі № 444/1667/16-а, від 06.02.2020 року по справі № 679/2278/15-а, та є обов`язковими для застосування судами. Колегія суддів зазначає, що у протоколі про порушення митних правил № 0926/20900/22 від 23.09.2022, було зазначено, що розгляд справи відбудеться у Галицькому районному суді м. Львова 25.10.2022 о 09.30 год. Однак, з постанови від 25 жовтня 2022 року у справі про порушення митних правил №0926/20900/22 встановлено, що справа була розглянута в.о. заступником начальника Управління БК та ПМП Львівської митниці Приходьком Ю.Б., а не судом. З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає, що у протоколі про порушення митних правил було допущено помилку у визначені місця розгляду справи, а також те, що позивача додатково не повідомлялося про місце розгляду справи. Отже, достатніх належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи відповідно до вимог частин першої, другої, четвертої статті 526 Митного кодексу під час вирішення справи відповідачем надано не було. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 Митного кодексу України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду. Колегія суддів вказує, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Наведені обставини виключали можливість розгляду 25.10.2022 року справи про порушення ОСОБА_1 митних правил за його відсутності та винесення оскаржуваної постанови. Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції". Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Відповідно до § 60 рішення ЄСЛП у справі (Martins Moreira v. Portugal (Мартінс Морейра проти Португалії)) держава відповідальна за всі державні органи влади: не лише судові органи, а й за всі публічні установи. Згідно § 33 рішення ЄСЛП у справі (Mantovanelli v. France (Мантованеллі проти Франції)) Важливо, щоб сторони мали можливість належним чином приймати участь у провадженні. Апеляційний суд наголошує, що направлення справи для продовження розгляду порушує принцип належного урядування. Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Таким чином, і національне законодавство, і практика ЄСПЛ однозначно встановлює обов`язок митного органу повідомляти заінтересованих осіб про дату та час розгляду. Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи щодо неналежного повідомлення позивача про участь в розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим вимогам законодавства та критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнята без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак оспорювана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст.243, ч.3 ст. 268, 272,286,310, 313, 315, 317, 321, 322,325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 листопада 2022 року у справі № 461/6132/22 скасувати в частині направлення матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.2 ст. 471 МК України на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) - Львівської митниці. Прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України закрити. В решті рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 03 лютого 2023 року.