Постанова 4803 № 176/1013/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/617/23 Справа № 176/1013/22 Суддя у 1-й інстанції - Кучма В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Барильської А. П., суддів: Деркач Н. М., Куценко Т. Р., секретар судового засідання Драгомерецька А. П.., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, - ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання. В обґрунтування позову позивач зазначив, що з листопада 2003 року по 04 квітня 2005 року та з 01 березня 2007 року по 26 березня 2019 року працював на шахті «Інгульська» Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на різних посадах з повним робочим днем у підземних умовах. 26 березня 2019 року позивача звільнено з роботи. Відповідно до Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 10 вересня 2019 року, затвердженого заступником начальника управління Держпраці у Кіровоградській області, встановлено наявність у позивача професійних захворювань. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 25 вересня 2019 року серія 12 ААБ № 565608 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 25 вересня 2019 року серія 12 ААА № 012263 позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 16 вересня 2020 року серія 12 ААБ № 568622 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 16 вересня 2020 року серія 12 ААА № 085801 позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності. Позивач вважає, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 425 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання відмовлено. В апеляційній скарзі адвокат Мотуз Олександр Володимирович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода відшкодовується одноразово, зважаючи на те, що 03 вересня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 18/355 про відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого відповідач сплатив позивачу суму моральної шкоди у 6 500,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням. При цьому адвокат Мотуз Олександр Володимирович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що під час укладення вищезазначеного договору сторонам не було відомо що внаслідок отриманого професійного захворювання позивач втратив працездатність на 60% та йому встановлять третю групу інвалідності. Зважаючи, що на момент укладення договору про відшкодування моральної шкоди позивачу втрати працездатності встановлено не було, а отже спірні правовідносини ще не виникли, оскільки основним аргументом позивача в цій справі є саме моральна шкода через втрату працездатності внаслідок професійного захворювання. За таких обставин сторони не могли визначати порядок та розмір відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що в договорі від 03 вересня 2019 року міститься посилання на акт про причини виникнення хронічного професійного захворювання від 10 вересня 2019 року. Отже, суд першої інстанції не належно оцінив докази та помилково прийшов до висновків, що позивач втратив право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи, будучи належним чином, завчасно, повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 03 листопада 2003 року по 04 квітня 2005 року та з 01 березня 2007 року по 26 березня 2019 року працював на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» підземним слюсарем, підземним гірником. (а.с. 8-11). Наказом від 26.03.2019 року №131 о/с позивача ОСОБА_1 звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. (а.с.11). По факту виникнення у позивача хронічного професійного захворювання проведено розслідування та складено акт за формою П-4 від 10 вересня 2019 року про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Встановлено наявність у позивача професійних захворювань: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з артрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легенів першої стадії), група «А», легенева недостатність першого ступеня; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). (а.с.12-14). Згідно п.17 вищевказаного Акту, професійне захворювання виникло за обставин роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» та недосконалості технологічного процесу. Згідно п.18 Акту, причинами виникнення професійного захворювання є: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двооксиду кремнію: середній максимальний - 2,5 мг/м3, при нормі 2,0 мг/м3; підвищені та знижені температури, і поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони +10,3°+ 11,2° С при нормі +17 вологості 96% при нормі 60-95%; швидкість руху повітря 0,27-0,42 м/с при нормі 0,3-2,0 м/с, рівень шуму до 95 дБА при нормі 80 дБА; рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній робочій позі складає 46,8% при нормі до 25% часу зміни, кількість більше 30°) нахилів корпусу за зміну становить 168-198 при нормі51-100 відносяться до ступеню важкості трудового процесу. Величина динамічного навантаження при навантаженні до 80 при нормі до 90 (кг/м). Маса вантажу, що підіймається та переміщується до 26,2 кг при нормі до 30 кг; за показниками напруженості трудового процесу особистий ризик та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу. Згідно довідки МСЕК від 25 вересня 2019 року серія 12ААБ № 565608 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності з причин професійного захворювання. (а.с.15). Згідно довідки МСЕК від 25 вересня 2019 року серія 12ААА № 012263 позивачу первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності. (а.с.16) Згідно довідки МСЕК від 16 вересня 2020 року серія 12 ААБ № 568622 позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності (а.с.17). Згідно довідки МСЕК від 16 вересня 2020 року серія 12ААА № 085801 позивачу повтороно встановлено 60% втрати втрати професійної працездатності. (а.с.17-18). Відповідно до договору №18/355 про відшкодування моральної шкоди від 03.09.2019 року, підписаний між ДП «СхідГЗК» в особі генерального директора Сорокіна О.Г. та ОСОБА_1 , строни дійшли згоди про те, що ДП «СхідГЗК» сплачує одноразову грошову виплату ОСОБА_1 у розмірі 6500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання. ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювань. (а.с. 35, 36 зворот-37). Відповідно до платіжного доручення від 17.09.2019 року № 2403 ОСОБА_1 сплачено 5 232,50 грн., з урахуванням сплачених ДП «СхідГЗК» податків у відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням на підставі договору. (а.с. 36). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач скористався правом на одноразове відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням та отримав відповідну виплату, що в силу ч.5. ст. 23 ЦК України позбавляє позивача права повторно звертатися за відкошуванням моральної шкоди. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Встановивши, що професійне захворювання ОСОБА_1 , яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат, що підтверджено висновками МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року по справі № 211/2524/16-ц. В своєму Рішенні від 27.01.2004 № 2 Конституційний Суд України визначив, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії. Дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15. Відповідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Колегія суддів звертає увагу, що завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, оскільки внаслідок професійних захворювань позивач первинно втратив 60% професійної працездатності, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, постійний характер страждань, який виявляється в хронічних захворюваннях, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання в розмірі 120 000,00 грн., що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до Закону №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року). До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом №466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України). Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Таким чином, моральна шкода, завдана внаслідок ушкодження здоров`я, підлягає оподаткуванню, оскільки перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи та в його основу поклав висновки, які не відповідають обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права та не взяв до уваги, що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з часу встановлення висновком МСЕК первинно втрати професійної працезданості, у зв`язку з чим при його ухваленні неправильно було застосовано норми матеріально та процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Згідно Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір /фізичною особою/ в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір задоволених позовних вимог становить 120 000 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути 1 200 грн. судового збору. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Мотуза Олександра Володимировича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року скасувати та прийняти нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання в розмірі 120 000 грн. з урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині у задоволені позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь держави судовий збір в розмірі 1 200 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 02 лютого 2023 року. Головуючий: суддя А. П. Барильська Судді: Н. М. Деркач Т. Р. Куценко