Ухвала КЦС ВС № 522/10609/18

Ухвала 03 лютого 2023 року місто Київ справа № 522/10609/18 провадження № 61-12519ск22 Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням, зняття з місця реєстрації та виселення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 09 грудня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в частині залишення без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2021 року, у цій частині передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою від 26 грудня 2022 року Верховний Суд у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив, залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків з метою надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги. Заявник 04 січня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку повторно направила до Верховного Суду клопотання, у якому просила відстрочити сплату судового збору. Клопотання обґрунтовує тим, що вона є особою пенсійного віку з інвалідністю третьої групи. Розмір її пенсії за 2022 рік становив 27 400, 00 грн. Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03 січня 2023 року № 1553-00038 річний дохід ОСОБА_1 становив 4 947, 63 грн. Тобто загальних дохід за 2022 рік заявника склав 32 347, 63 грн. ОСОБА_1 стверджує, що визначена Верховним Судом сума судового збору (21 144, 00 грн) перевищує 5 % її річного доходу, що становить для неї значні фінансові труднощі. Також заявник у клопотанні зазначила, що розмір судового збору, визначений Верховним Судом, є завищеним, оскільки позивач звернувся до суду із двома вимогами немайнового характеру, а тому підлягає сплаті судовий збір у розмірі 7 048, 00 грн. Додатково просила врахувати, що з 25 березня 2022 року вона залишила територію України та перебуває у Швейцарській конфедерації, де проходить лікування. Верховний Суд, дослідивши подане клопотання, зробив такі висновки. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Верховний Суд, врахувавши зміст поданого клопотання та касаційної скарги, уточнив, що предметом касаційного оскарження ОСОБА_1 є рішення суду апеляційної інстанції в частині висновків про відмову у перегляді судом апеляційної інстанції вимог позову про: - усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання таким, який втратив право користування житловим приміщенням ОСОБА_3 , шляхом зняття його з реєстраційного обліку за адресою квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання такою, яка втратила право користування житловим приміщенням ОСОБА_2 , шляхом зняття її з реєстраційного обліку за адресою квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - виселення із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 ; - виселення із квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_2 . Вочевидь з висновками апеляційного суду про відмову у позові до самої заявниці вона погодилася та рішення в цій частині не оскаржує. Отже, у справі № 522/10609/18 ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції у частині висновків суду щодо вирішення чотирьох вимог немайнового характеру. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2018 року становив 1 762, 00 грн (на момент подання позову). Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762, 00 грн). За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у тому разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Уточнивши межі касаційного оскарження судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскільки у цій справі сплата судового збору передбачена за пред`явлені чотири вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання такого позову, складає 7 048, 00 грн (1 762, 00 х 4), тому за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 14 096, 00 грн (7 048, 00 х 200 %). Доводи клопотання ОСОБА_1 , що позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, з урахуванням чого підлягає визначенню розмір судового збору за подання касаційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки під час визначення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги Верховний Суд врахував, що позивач заявив по дві самостійні вимоги немайнового характеру стосовно кожного з відповідачів, які не можуть бути об`єднані в одну, до двох різних осіб, а тому, враховуючи межі касаційного оскарження, Верховний Суд визначив розмір судового збору. Верховний Суд у визначенні обов`язку заявника сплатити судовий збір за подання касаційної скарги врахував наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи щодо розміру її річного доходу за 2022 рік, який становив 32 347, 63 грн. Це підтверджено наданими ОСОБА_1 довідкою про доходи у вигляді пенсії та відомостями із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03 січня 2023 року № 1553-00038. Водночас такі обставини не можуть бути достатньою підставою для відстрочення заявнику сплати судового збору з огляду на таке. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111). Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, ураховуючи відомості про майновий стан заявника за 2022 рік, її пенсійний вік, наявність інвалідності та перебування на лікуванні, Верховний Суд вважає за можливе зменшити заявникові розміру належного до сплати судового збору, проте відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. У такому висновку Суд виходить з потреби у забезпеченні відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень. Суд зменшує ОСОБА_1 розмір судового збору за подання скарги до суду касаційної інстанції до 10 000, 00 грн, який вона повинна оплатити у строк, визначений у цій ухвалі суду касаційної інстанції. На підтвердження сплати судового збору суду потрібно надати документ, що підтверджує його оплату. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з місця реєстрації та виселення, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний