LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС911/1908/21

від 03.02.2023 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.…

УХВАЛА 03 лютого 2023 року м. Київ cправа № 911/1908/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області у складі судді Зайця Д. Г. від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Руденко М. А., Кропивної Л. В., Пономаренка Є. Ю. від 06.09.2022 у справі за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до:

1. Фізичної особи-підприємця Шаталова Едуарда Володимировича;

2. ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договору недійсним, ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 13.12.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21. Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022. Ухвалою від 09.01.2023 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1908/21 за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до:

1. Фізичної особи-підприємця Шаталова Едуарда Володимировича;

2. ДІЛЕКС ЧАРТЕРІНГ АПС; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договору недійсним. Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з вимогами пункту 4 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються. Як вбачається із змісту касаційної скарги, зокрема, її вступної та прохальної частин, Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» зазначено, що ним оскаржується рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 911/1908/22, проте, у мотивувальній частині касаційної скарги скаржник зазначає, що ним оскаржується судові рішення у справі № 911/1908/21. Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а в описовій та прохальній частинах скарги зазначені різні дати рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, які скаржник просить скасувати, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення дати судового рішення, яке він має намір оскаржити, а також надати суду уточнену касаційну скаргу в новій редакції, де зазначити оскаржуване судове рішення та надати докази відправлення уточненої касаційної скарги учасникам справи. Отже, подана Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, а саме щодо зазначення судового рішення, що оскаржується. Крім того, оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 06.09.2022, повний текст виготовлено 19.09.2022, тому днем закінчення строку для подання касаційної скарги є 10.10.2022. Електронний варіант постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у справі № 911/1908/21 розміщено 21.09.2022 в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/106302293. Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 - 13.12.2022, про що свідчить поштовий конверт, в якому її надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто з пропуском строку, встановленого для подання касаційної скарги. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтувано тим, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 скаржник отримав 23.11.2022 відповідно до дати штампу на останній сторінці копії оскаржуваної постанови. При цьому колегія суддів зазначає, що вказана відмітка не є достатнім доказом на підтвердження дати отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення, оскільки копія останньої сторінки постанови суду апеляційної інстанції, яка долучена до касаційної скарги, свідчить лише про дату виготовлення та її засвідчення, та не може слугувати беззаперечним доказом (без надання конверта, довідки органу поштового зв`язку, відомостей електронної пошти тощо) в підтвердження дати надіслання або отримання судового рішення. Враховуючи, що обставини, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не підтверджені належними доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, то у суду відсутні підстави для визнання їх поважними, і відповідно - для поновлення пропущеного строку. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов?язок з доведення яких покладено на скаржника. Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 має бути залишена без руху, скаржник протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, у якій обґрунтувати наявність таких підстав, підтверджених належними доказами. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Зміст касаційної скарги хоча і містить посилання на постанови Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте в порушення вищенаведених процесуальних вимог, скаржник у поданій касаційній скарзі не зазначає яку саме норму права застосував суд попередньої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування та який саме правовий висновок Верховного Суду не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні із конкретизацією подібних правовідносин, у яких ця норма права застосована. Отже, окремі посилання скаржника на постанови Верховного Суду не формують чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті. Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування висновку Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України враховуючи вищевикладені недоліки. Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та усунути недоліки касаційної скарги у спосіб, визначений судом, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції. При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи (описи вкладення у поштові відправлення та чеки). Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви немайнового характеру у 2021 році, а саме 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час звернення з позовом, становила 2 270,00 грн. Отже, за подання вказаної касаційної скарги на судові рішення Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» необхідно сплатити 4 540,00 грн (2 270,00 х 200 %). Проте до матеріалів касаційної скарги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57). Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, касаційна скарга Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 має бути залишена без руху. При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 4 540,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» - Символ звітності банку: 207 - Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа). Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. В даному випадку матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 не містять доказів на підтвердження надсилання відповідачу-1 - Фізичній особі-підприємцю Шаталову Едуарду Володимировичу копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у нього відсутні, листом з описом вкладення у будь-який із можливих способів, зокрема електронною поштою. З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - надати суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням оскаржуваних судових рішень; - надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21, у якому навести інші підстави для поновлення строку; - надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України; - надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Надати докази надсилання відповідачу-1 - Фізичній особі-підприємцю Шаталову Едуарду Володимировичу копії касаційної скарги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 (повний текст складено 19.09.2022) у справі № 911/1908/21.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Кролевець В. Студенець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»