Постанова 4811 № 464/5011/22

Справа № 464/5011/22 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 33/811/56/23 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю прокурора Гриніва Володимира Мирославовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лавринів Марії Ярославівни на постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 07 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на посаді старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, в с т а н о в и в : цією постановою об`єднано в одне провадження справи про адміністративне правопорушення за єдиними унікальними номерами справ № 464/5011/22 (пров. 3/464/2225/22) та 464/5012/22 (пров. 3/464/2226/22) та присвоєно справі єдиний унікальний номер № 464/5011/22 (пров. 3/464/2225/22). ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, будучи згідно п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при проведенні 02.06.2022 р. камеральної перевірки декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП . Крім цього, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, будучи згідно п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», вчиняла дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 02.06.2022 р. провела камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лавринів М.Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сихівського районного суду м.Львова від 07 грудня 2022 року та прийняти нову постанову про закриття справи у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що не погоджуються із оскаржуваною постановою та вважають її незаконною, такою що не відповідає фактичним обставинам справи, такою, що ухвалена ари неповному з`ясуванні дійсних обставин, а висновки суду першої інстанції не підтверджуються жодними доказами. Звертає увагу, що суд першої інтстанції помилково прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 отримувала окреме завдання, однак не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів та провела камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є близьким родичем. При вказаній перевірці відсутня суперечність між особистими інтересами та службовими повноваженнями ОСОБА_1 , наявність яких могла вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття рішення, оскільки жодних рішень під час здійснення таких перевірок вона не приймала, при цьому факт проведення камеральних перевірок та проставлення відмітки в графі «пройдено перевірку» є лише формальною дією на виконання обов`язків, а не особистим рішенням. Зазначає, що саме проведення камеральної перевірки жодним чином не впливало а надходження податків до бюджету, ФОП ОСОБА_2 є пенсіонером, яка звільнена від сплати ЄСВ згідно чинного законодавства, а подана ФОП ОСОБА_2 декларація є виключно інформаційним документом, скерованим в електронній формі на адресу Головного управління ДФС у Львівській області. На думку апелянта, жодна з ознак наявності в діях ОСОБА_1 саме реального конфлікт у інтересів при проведенні 02.06.2022 камеральної перевірки декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фактично не доведена. Вказує, що судом першої інстанції не було вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, не було надано належної оцінки усім доказам у справі, не спростовано доводів ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та доказів, на які ОСОБА_1 покликався під час розгляду справи судом першої інстанції, а суд першої інстанції лише обмежився узагальненим висновком про достатність даних про суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржувана постанова не містить будь якої мотивації як елементу справедливого судового рішення в розрізі практики Європейського суду з прав людини з приводу відхилення аргументів ОСОБА_1 , наданих нею у суді першої інстанції. Наголошує, що обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців, посадових осіб або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб. В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Лавринів М.Я., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не прибули, натомість адвокат Лавринів М.Я. подала клопотання про розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_1 . Заслухавши думку прокурора Гриніва В.М., який заперечив проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді Сихівського районного суду м.Львова від 07 грудня 2022 року. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Частинами першою та другою ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках й порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно з Приміткою до даної статті, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Дослідивши усі наявні матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов до переконання, що висновок судді про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів, які узгоджуються між собою. Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №300 від 24.10.2022, працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, будучи згідно п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при проведенні 02.06.2022 р. камеральної перевірки декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП . Крім цього,відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №301 від 24.10.2022, ОСОБА_1 , працюючи на посаді старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, будучи згідно п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», вчиняла дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 02.06.2022 р. провела камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Згідно із витягом з наказу №19-0 від 22.12.2020 р. начальника Головного управління ДФС у Львівській області І.Комендант, ОСОБА_1 прийнято 22.12.2020 р. в порядку переведення на посаду старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області. Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, була наділена функцією - організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб. Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її приведення. Отже, ОСОБА_1 , відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви від 13.01.2021 року, ОСОБА_1 з метою виконання вимог ст.ст.28, 29, 30 Закону України від 14.10.2014 року №1700- VII «Про запобігання корупції» (зі змінами), дійсно повідомила про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів, який полягає у здійсненні її близькими особами господарської діяльності, зокрема рідної тітки ОСОБА_2 , (РНОКПП- НОМЕР_1 ), яка зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головного управління ДФС у Львівській області (Городоцький район). У зв`язку із чим 15.01.2021 р. начальником Головного управління ДФС у Львівській області І.Комендант було прийнято наказ №429 про врегулювання конфлікту інтересів та вирішено застосувати до старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_1 , захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, який полягає в усуненні від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті, які будуть стосуватися фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1 ). Також вказаним наказом старшому державному ревізору-інспектору Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_1 наказано у випадку отримання до виконання завдань, що передбачатиме вчинення дій, розгляд справ, підготовку та прийняття рішення чи участі в його прийнятті, що фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1 ), не вчинятиме дії та не прийматиме рішень, та письмово інформувати начальника Городоцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області, або особу, на яку покладено виконання обов`язків для залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників Городоцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області. Начальнику Городоцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області. Козиру М. або особі на яку покладено виконання обов`язків, у випадку отримання до виконання завдань, що передбачатиме вчинення дій, розгляд справ, підготовку та прийняття рішення чи участі в його прийнятті, що стосуватиметься фізичних осібфізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_1 ), не залучати до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій старшого державного ревізора-інспектора Городоцького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області, ОСОБА_1 . Поряд з цим, ОСОБА_1 02.06.2022 р. проведено камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за 1 квартал 2022 року. При цьому, про отримання такого завдання та наявність у неї реального конфлікту інтересів, нею не було повідомлено у встановленому порядку, а натомість проведено камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її близьким родичем. Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком судді першої інстанції про те, що, при проведенні вищевказаної камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (близької особи - рідної тітки), у ОСОБА_1 була суперечність між приватним інтересом, що полягав у особистій зацікавленості у сприятливому результаті таких перевірок, та її службовими повноваженнями, які мали би насамперед реалізуватись в інтересах держави. ОСОБА_1 мала вплив на об`єктивність та упередженість щодо прийняття рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», є реальним конфліктом інтересів. Згідно з положеннями пунктів 1-4 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. У відповідності до ч.5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Відповідно до абз. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Згідно із абз. 12 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Тобто реальний конфлікт інтересів існує тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу, приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб. Згідноіз абзацом 3 ч.1 ст. 1 вказаного Закону близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Відповідно до диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч.1 ст. 172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч.2 ст. 172-7 КУпАП). Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок судді першої інстанції про те, що при проведенні вищевказаної камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (близької особи - рідної тітки), у ОСОБА_1 була суперечність між приватним інтересом, що полягав у особистій зацікавленості у сприятливому результаті таких перевірок, та її службовими повноваженнями, які мали би насамперед реалізуватись в інтересах держави. ОСОБА_1 мала вплив на об`єктивність та упередженість щодо прийняття рішень, що в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», є реальним конфліктом інтересів. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що незважаючи на приписи Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 провела камеральну перевірку декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, та не повідомила у встановленому законом випадку та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів при проведенні 02.06.2022 р. камеральної перевірки декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , яка є її рідною тіткою, за 1 квартал 2022 року, Апеляційний суд погоджується із висновком судді першої інстанції про те, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона вчинила неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, так як вона вчинила дії та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що суддею першої інстанції не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними. На переконання апеляційного суду, суддею першої інстанції вірно встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Лавринів Марії Ярославівні строк апеляційного оскарження постанови судді Сихівського районного суду м.Львова від 07 грудня 2022 року. Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 07 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лавринів Марії Ярославівни - без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк