Постанова Київський апеляційний суд № 753/9331/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/265/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2023 року місто Київ справа № 753/9331/22 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., за участю: захисника-адвоката Нечваль Яна Вадимовича, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Нечваль Яна Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Нечваль Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату та час розгляд справи в суді першої інстанції. Вказував, що в порушенням ч.ч.1, 7 ст.266 КУпАП працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про невчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та про необхідність скасування постанови та закриття провадження у цій справі. Зазначав, що у протоколі вказано, що до нього додається відео з БК 473859. Водночас, за інформацією ОСОБА_1 вказаний відеозапис в матеріалах справи відсутній. Посилався на те, що свідки залучаються виключно у випадку, якщо неможливо здійснювати відеозапис відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас враховуючи,що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в присутносі двох свідків, хоча як вказано в протоколі до нього долучено відеозапис, необхідно встановити, за яких причин відмова ОСОБА_1 від проходження огляду не була зафіксована на відеозапис. Також захисник-адвокат Нечваль Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року. Посилався на те, що ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, коли була винесена постанова та останньому, відповідно, не було відомо про результати розгляду справи. Вказував, що про постанову ОСОБА_1 дізнався лише 14 вересня 2022 року коли він звернувся до Дарницького районного суду, щоб дізнатись, чи не надійшов складений щодо нього протокол до суду. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник-адвокат Нечваль Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав. Прокурор Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглядати справу за відсутності прокурора Київської міської прокуратури. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення захисника-адвоката Нечваль Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 31 серпня 2022 року. ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції під час розгляду справи, копію оскаржуваної постанови останній отримав 14 вересня 2022 року в суді першої інстанції, що підтверджується його заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційна скарга була подана у десятиденний термін з моменту отримання постанови, а саме 19 вересня 2022 року. Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити. Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№096516, 22 червня 2022 року о 00.20 год. в місті Києві на перехресті вул. Колекторна-Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 червня 2022 року серії ААД№096516; письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22 червня 2022 року, в яких зазначено, що водій ОСОБА_1 у їх присутності у встановленому Законом порядку відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу Drager Alkotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога), що вони підтверджують своїми підписами у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД№096516; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 червня 2022 року. Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому відсутні підстави вважати, що працівниками поліції порушено ст.266 КУпАП. З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі вказано, що до нього додається відео з БК 473859, водночас, за інформацією ОСОБА_1 вказаний відеозапис в матеріалах справи відсутній, при цьому свідки залучаються виключно у випадку, якщо неможливо здійснювати відеозапис відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У судове засідання апеляційного суду викликалися свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені у протоколі серії ААД№096516 від 22 червня 2022 року, однак останні у судове засідання не з`явилися. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є належними та допустимими доказом, оскільки містять фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відхиляючи дані доводи апеляційний суд враховує, що згідно з ч.2 ст.266 КУпАП присутність свідків при огляді водія на стан сп`яніння, пов`язана лише із встановленням обставини щодо огляду чи відмови водія у їх присутності від проходження огляду, а їх письмові пояснення суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про невчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та про необхідність скасування постанови та закриття провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відсутність в матеріалах справи даних про те, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом само по собі не свідчить про те, що такого відсторонення не було та не може бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду. Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що про розгляд справи в суді першої інстанції 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 не був судом належним чином повідомлений, то право на надання доказів та пояснень ОСОБА_1 було в повній мірі реалізовано в суді апеляційної інстанції. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Поновити захиснику-адвокату Нечваль Яну Вадимовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Нечваль Яна Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.