Ухвала КЦС ВС № 388/351/20

Ухвала 01 лютого 2023 року м. Київ справа № 388/351/20 провадження № 61-1198ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3521981300:02:000:5901, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 24 травня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №

380. Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2019 року ОСОБА_2 видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А. за реєстровим № 296 на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для оформлення документів на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0 га та здійснення пошуку особи для передачи земельної ділянки в оренду зі сплатою орендної плати в розмірі 7 000,00 грн щороку. Інші домовленості не встановлювалися. У листопаді 2019 року було з`ясовано, що на підставі виданої довіреності та відповідно до наказу Головного управління Дергеокадастру в Кіровоградській області № 11-1360/14-19-СГ від 22 квітня 2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивач став власником земельної ділянки кадастровий номер 3521981300:02:000:5901, загальною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Зазначена земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу від 24 травня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 380, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., перейшла у власність ОСОБА_1 . Теперішній власник земельної ділянки - ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 , які виступали в якості довірених осіб позивача та між якими фактично досягнуто зловмисну домовленість про заволодіння земельною ділянкою позивача поза його волею. Крім того, дії представника та особи, що стала власником земельної ділянки містять ознаки шахрайських дій, коли користуючись довірительними відносинами були вчиненні дії на свою користь, а не на користь довірителя - позивача у справі. Відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти України, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3521981300:02:000:5901 не знайдено, у зв`язку з об`єднанням декількох сусідніх земельних ділянок і присвоєнням їм нового кадастрового номера. У зв`язку з шахрайськими діями довірених осіб, 08 листопада 2019 року ОСОБА_2 скасував видану ним довіреність від 12 лютого 2019 року. Вважав, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений з порушенням діючого законодавства та підлягає визнанню недійсним. Також вказує на злочинну домовленість представника по довіреності ОСОБА_3 та іншої сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 (дружина довіреного), оскільки позивач не збирався здійснювати продаж земельної ділянки та вважав, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення не може бути продана у зв`язку з дією мораторію на її продаж. Кошти від продажу спірної земельної ділянки не отримував. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 грудня 2022 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3521981300:02:000:5901, загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 24 травня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №

380. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що наявність зловмисної домовленості ОСОБА_3 , який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_2 , з іншою особою - його дружиною ОСОБА_1 під час укладення договору купівлі-продажу належної позивачу по справі земельної ділянки, що підтверджується тим, що договір укладався подружжям, право власності за договором перейшло до них обох, в тому числі до представника продавця, а кошти за цим договором передані не були. Договір не відповідав справжньому волевиявленню позивача, а був спрямований на задоволення особистих інтересів його представника, який фактично діяв у своїх інтересах та в інтересах своєї дружини. Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц. 19 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 грудня 2022 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки вартістю 50 000 грн. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 388/351/20 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук