LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС440/14652/21

від 02.02.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №440/14652/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генераль…

УХВАЛА 02 лютого 2023 року м. Київ справа № 440/14652/21 адміністративне провадження № К/990/2869/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №440/14652/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокурату про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06 жовтня 2021 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації-співбесіди; - визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника Полтавської обласної прокуратури від 29 жовтня 2021 року № 993к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області; - поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04 листопада 2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України; - стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 листопада 2021 року і до моменту винесення рішення по справі; - відшкодувати судові витрати ОСОБА_1 за рахунок Офісу Генерального прокурора. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 440/14652/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, поновлення на роботі, стягнення коштів відмовлено повністю. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року у справі № 440/14652/21 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06 жовтня 2021 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації - співбесіди та Наказ Полтавської обласної прокуратури від 29 жовтня 2021 року № 993к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04 листопада 2021 року. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 листопада 2021 року по 19 грудня 2022 року в сумі 104637,80 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 24 січня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Оскаржуючи вказані судові рішення, скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 серпня 2022 року у справі №160/12019/20, від 18 жовтня 2022 року у справі №640/1358/20 та від 29 листопада 2022 року у справі №420/3364/21. Разом з цим як підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції відповідач послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд вбачає невизначеність заявника касаційної скарги щодо зазначення підстав касаційного оскарження, оскільки одночасне посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (неврахування висновків Верховного Суду судом апеляційної інстанції) та на пункт 3 частини четвертої цієї статті (відсутність висновку Верховного Суду), суперечать один одному, тобто є взаємовиключним, що зрештою призводить до нерозуміння на підставі чого судом касаційної інстанції має бути відкрито касаційного провадження у цій справі. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі №440/14652/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокурату про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді - повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя Н.А. Данилевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»