Постанова 4816 № 577/740/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 року м.Суми Справа №577/740/22 Номер провадження 22-ц/816/65/23 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2022 року у складі судді Рідзевської І.О., ухваленого в м. Конотоп Сумської області, повний текст якого складено 17 жовтня 2022 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири, В С Т А Н О В И В: У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 28 червня 2021 року сталося затоплення її квартири із квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає ОСОБА_1 . Причина затоплення: у квартирі АДРЕСА_2 відірвався шланг підводу води до унітазу. Внаслідок затоплення її квартира потребує термінового поточного ремонту. Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду внаслідок залиття квартири в сумі 30584 грн 40 коп., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 1900 грн 00 коп., та сплачений судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 30584 грн 40 коп., вартість витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 1900 грн. та 992 грн 40 коп. сплаченого судового збору, а всього 33478 грн 80 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що вона не було повідомлена про призначення підготовчого судового засідання, яке було проведено 05 квітня 2022 року. Станом на сьогоднішній день вона не отримала долучених до позовної заяви доказів, на її неодноразові звернення, судом першої інстанції ці докази їй не надсилалися. Звертає увагу на те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження наявності в неї права на відшкодування шкоди, адже квартира за АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності крім ОСОБА_2 , ще і іншим співвласникам, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На переконання відповідача, судом не було з`ясовано наявність у неї обов`язку на відшкодування шкоди спричинення залиттям, адже вона не є власником квартири АДРЕСА_4 , відомості про зареєстрованих осіб в цій квартирі в матеріалах справи відсутні. Крім того, наголошує на тому, що зазначені в акті причини залиття відрив шлангу відводу холодної води до унітазу є неправдивими, вона не була присутня при проведенні огляду та з`ясування причин затоплення. Вона постійно перебуває вдома через стан здоров`я, відірвати цей шланг вона не могла. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Сергієнко О.Ю., посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги без задоволення. При цьому вказує на те, що відповідач в судові засідання не з`являлася, доказів на підтвердження відсутності її вини у залитті квартири позивача, яке мало місце 28 червня 2021 року, нею надано не було. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, але , у зв`язку із необхідністю з`ясування додаткових обставин , від встановлення яких залежить правильне вирішення спору по суті, ухвалою суду від 29 грудня 2022 року справа була призначена до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи та витребувано додаткові письмові докази у справі. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, в своїх заявах просять слухати справу в їх відсутність, апелянт підтримує доводи своєї апеляційної скарги, а позивач та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечують. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.36). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_4 станом на 04 лютого 2022 року відсутні (а.с.40). З акта від 29 червня 2021 року вбачається, що комісією у складі майстра ТОВ ЖЕД «Південна» ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 та мешканки кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_2 зафіксовано наслідки протікання квартири АДРЕСА_1 , а саме були пошкоджені стелі, стіни, відсутнє електропостачання. Причиною затоплення зазначено, що у квартирі АДРЕСА_2 відірвався шланг підводу води до унітазу (а.с.37). Відповідно до висновку експерта № 05/21 від 06 серпня 2021 року, вартість ремонтно-будівельних робіт і застосованих матеріалів при проведенні робіт по усуненню пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , на час складання висновку становить 30584 грн 40 коп. (а.с.8-35). Крім того, судом першої інстанції були допитані, як свідки, майстер ТОВ ЖЕД «Південна» - ОСОБА_5 , та сусіди ОСОБА_7 , ОСОБА_8 які суду пояснили, що 29 червня 2021 року стало відомо про затоплення квартири АДРЕСА_1 . Майстром ТОВ ЖЕД «Південна» та мешканкою квартири АДРЕСА_3 , встановлено, що вода витікає саме з квартири АДРЕСА_2 , в результаті відриву шлангу підводу води до унітазу. При огляді квартири позивача встановлено наслідки протікання квартири, а саме були пошкоджені стелі, стіни, відсутнє електропостачання. Виявлені сліди залиття на стінах та стелі кімнати були зафіксовані у складеному комісією акті. Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано своєї вини у залитті квартири позивача. Розмір завданих збитків, позивач доводить висновком експерта, за змістом якого вартість матеріального збитку, завданого власнику квартири внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 станом на час складання висновку становить 30584 грн 40 коп., цей розмір відповідачем не спростований. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи. Так, за змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України). Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач ОСОБА_9 звертаючись з позовом до суду, вважала що саме їй , як власнику квартири АДРЕСА_1 , внаслідок її залиття з вини відповідача ОСОБА_1 заподіяна шкоди. В той же час, як вбачається зі Свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 1998 року позивач не є одноособовим власником вищезазначеної квартири , а іншими співвласниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , доказів на підтвердження того, що інші співвласники уповноважували позивача діяти в їх інтересах щодо відшкодування заподіяної їм шкоди суду надано не було, а тому колегія суддів вважає, що зазначені особи також повинні бути залучені до участі в справі, оскільки рішення в даній справі стосується їх прав та інтересів. Погоджується колегія суддів і з доводами відповідача щодо не встановлення кола усіх осіб, які повинні бути залучені до участі у справі в якості співідповідачів, оскільки як вбачається із витребуваної додатково судом апеляційної інстанції довідки з місця проживання наданої Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Конотопської міської ради Сумської області від 22.01.2023 № 1 в квартирі АДРЕСА_4 , поряд з відповідачкою ОСОБА_1 , зареєстровані також і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому без залучення до участі у справі зазначених осіб неможливо встановити фактичні обставини справи, а саме осіб з вини яких сталось залиття квартири позивача і була заподіяна їй шкода. Не перевірені місцевим судом і доводи відповідача щодо перебування квартири в якій вона мешкає не у приватній власності проживаючих в ній осіб, а в комунальній власності , а тому, на її думку, і обов`язок належного утримання сантехнічного обладнання в даній квартирі лежать не на наймачах квартири, а на її власнику або уповноваженій особі, які до участі у справі не притягнуті . Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову . Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити . Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2022 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири, відмовити . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 2 лютого 2023 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: О. Ю. Кононенко Ю. О. Філонова