Ухвала КАС ВС № 420/4518/20

УХВАЛА 01 лютого 2023 року м. Київ справа №420/4518/20 адміністративне провадження №№К/9901/25826/21, К/9901/28907/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 9 серпня 2022 року у справі №420/4518/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними і скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Київської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд: - визнати протиправним і скасувати рішення №227 Кадрової комісії №1 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; - визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Київської області від 28 квітня 2020 року №190к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Київської області; - поновити позивача на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії №1 за №227 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; - визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області від 28 квітня 2020 року №190к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Київської обласної; - поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу роботи з кадрами Київської обласної прокуратури чи на рівнозначній посаді за його згодою; - стягнуто з Київської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2020 року до 8 червня 2021 року включно в розмірі: 274 033 (двісті сімдесят чотири тисячі тридцять три) гривні 33 копійки. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року ухвалено додаткову постанову, якою вирішено питання про стягнення судових витрат. Верховний Суд постановою від 9 серпня 2022 року задовольнив касаційні скарги Офісу Генерального прокурора і заступника керівника Київської обласної прокуратури. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року і додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року скасував і залишив в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року. 29 грудня 2022 року до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення указаної постанови Верховного Суду. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що Верховний Суд не надав оцінки важливим у справі доказам, а також діям і вчинкам посадових осіб відповідачів; не висловим міркувань стосовно несправності ноутбука позивача, на якому проходило тестування, а також стосовно процесуальних дій суду першої інстанції; не відреагував на «відверті преференції» суду першої інстанції стороні відповідача, а також на порушення права позивача на змагальність в судовому процесі; не зважив на перевищення судом першої інстанції своїх повноважень при розгляді справи. Ухвалою від 3 січня 2023 року Суд витребував матеріали справи №420/4518/20 з Одеського окружного адміністративного суду. 23 січня 2023 року справа надійшла до Суду. Розглянувши указану заяву, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. До того ж, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Аналогічна правова позиція щодо тлумачення статті 254 КАС України неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 21 грудня 2020 року у справі №369/5489/18, від 29 грудня 2020 року у справі №826/1285/16, від 26 січня 2021 року у справі №2а-1586/11/0970, від 28 квітня 2021 року у справі №0940/2217/18. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не вирішуючи питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас процесуальний механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи судами першої й апеляційної інстанції, Верховний Суд перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, та ухвалив постанову від 9 серпня 2022 року, про роз`яснення якої просить заявник. Зі змісту заяви вбачається, що заявник фактично не погоджується із постановою суду касаційної інстанції, якою скасовано судове рішення апеляційного суду, ухвалене на його користь. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 виклав свої доводи та міркування стосовно порядку розгляду цієї справи судом першої інстанції; виклав свої зауваження стосовно правильності вчинення судом процесуальних дій та ухвалених процесуальних рішень. Також, просив зазначити в ухвалі про роз`яснення судового рішення з усіх дев`яти поставлених ним запитань саме доводи та міркування Суду, що вочевидь вказує на змістовну (мотиваційну) складову прийнятої у справі постанови Верховного Суду, а не свідчить про незрозумілість судового рішення по суті чи неможливість його виконання. Поставленими питаннями позивач не прагне розтлумачити незрозуміле для нього судове рішення, а фактично висловлює свою незгоду з суттю ухваленої у справі постанови Верховного Суду. Проте, підстави, з якими закон пов`язує необхідність роз`яснення судового рішення, заявник не виклав. Водночас колегія суддів зазначає, що

мотивувальна частина постанови Верховного Суду 9 серпня 2022 року є зрозумілою за змістом, а у її резолютивній частині чітко зазначено висновок суду за результатами касаційного перегляду. Тож, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення відсутні. Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 9 серпня 2022 року у справі №420/4518/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько В.М. Соколов, Судді Верховного Суду