Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 855/2/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 855/2/22 Головуючий у 1 інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Ключковича В.Ю. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленич Петро Сергійович про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленич Петро Сергійович, в якому просив: - визнати протиправною триваючу до 16 червня 2022 року бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України і щодо обов`язку: так само, як і заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року із виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20 для виконання якого 30 серпня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 66637435 прийняти, опрацьовувати і зареєструвати в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження й направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу - ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700 грн., з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року про внесення виправлень, до якої були долучені вказані ухвали, які підписав голова Шостого апеляційного, адміністративного суду; і щодо обов`язку розподілити на державного виконавця не тільки два виконавчих листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20, а й виконавчий документ від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 - ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, що разом з ухвалою від 23 червня 2021 року і заявою від 20 серпня 2021 року були надіслані в одному конверті (цінним листом) з штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019; і щодо обов`язку вжити заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 за заявою ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, видані з підписом голови Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з отриманням повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264; - зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно розглянути і вирішити вимоги надісланої 20 серпня 2021 року поштою (цінним листом з описом й штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019) заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, до якої були долучені вказані ухвали після їх підписання головою Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з отриманням ОСОБА_1 повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, з виходом за межі позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу, а саме, долучених до вказаної заяви ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69993293. Стягнуто на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Окремою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року з метою усунення причин та умов, що призвели до порушення вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій направити окрему ухвалу до Міністерства юстиції України щодо вжиття заходів по усуненню причин та умов, що сприяли описаним порушенням закону та в разі виявлення ознак відповідних порушень за результатами проведеної перевірки та встановлення винних осіб - звернутись до уповноважених органів для вирішення питання про притягнення до відповідальності винних в таких порушеннях осіб. Зобов`язано Міністерство юстиції України подати звіт про виконання окремої ухвали суду. Направити окрему ухвалу до Національної поліції України для перевірки встановлених в межах даної ухвали порушень законодавства, на наявність складу злочину передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Зобов`язано Національну поліцію України подати звіт про виконання окремої ухвали суду. Не погодившись з окремою ухвалою суду, відповідач - Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. 31 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у даній справі, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, до 31 січня 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення директору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Оленичу П.С. відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційні скарги позивач ОСОБА_1 , зокрема, просив: - витребувати в Київського окружного адміністративного суду , так як ОАСК ліквідовано, копії документів, які ОАСК ОТРИМУВАВ з 01.02.2022 до 21.11.2022 у зв`язку із виконання ухвали ШААС від 09.06.2021 по справі №826/5426/16 у той час як ця справа була в Верховному Суді, які було відмовлено видати до 21.11.2022 і після цієї дати; - закрити апеляційне провадження у справі №855/2/22 за апеляційною скаргою Пр-к ДВВС МЮУ Кушнір Л., оскільки, судовим рішенням від 22.11.2022 не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Департаменту ДВС МЮУ. В судовому засіданні представником ОСОБА_1 - Малиновською Еллою Станіславівною подана заява про закриття апеляційного провадження, в якій розширено заявлене клопотання позивача. Протокольними ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у задоволенні вищевказаних клопотань ОСОБА_1 про витребування копії документів та закриття апеляційного провадження відмовлено. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що судом було виявлено порушення законодавства та чинного нормативно-правового акту, а тому наявні підстави для постановлення окремої ухвали, з направленням її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За приписами ч.ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Частиною 3 статі 249 КАС України передбачено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. У відповідності до ч.ч. 4-5 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання Крім того, ч. 9 ст. 249 КАС України передбачено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, з виходом за межі позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу, а саме, долучених до вказаної заяви ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69993293. Стягнуто на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Так, приймаючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи № 855/2/22 судом виявлено низку грубих порушень норм законодавства та вимог нормативно-правових актів органом виконавчої служби, зокрема, приписів та вимог Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження. Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що після отримання надісланої позивачем заяви про примусове виконання виконавчого документу, разом з таким виконавчим документом, уповноважений відділ виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов`язаний був прийняти такий виконавчий документ, зареєструвати його у Автоматизованій системі виконавчих проваджень та відкрити виконавче провадження за таким виконавчим документом у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», в межах якого і вчиняти подальші дії, спрямовані на її виконання, чого в даному випадку зроблено не було. Вказане вище, свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема щодо вчинення протиправної бездіяльності відповідача щодо не прийняття, реєстрації та відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень. Також, матеріали справи свідчать про допущення уповноваженими особами Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України протиправної бездіяльності, а також, втрату направленого позивачем виконавчого документу. Крім того, судом першої інстанції встановлено низку порушень службовими особи виконавчого органу вимог та приписів вимог чинного законодавства. Так, суд першої інстанції звернув увагу на наступне. По-перше, з аналізу наданих до суду документів судом була встановлена певна непослідовність дій службових осіб виконавчої служби, яка виразилась у тому, що по відношенню до однієї ухвали, зокрема, яка була первинно направлена ОСОБА_1 до органу виконавчої служби та в свою чергу була повернута державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савкою Ліаною Олегівною 19 липня 2021 року, на підставу чого вказано, що виконавчий документ був неналежним чином засвідчений, в той же час, оглянувши наявну в матеріалах справи копію ухвали, яка була отримана виконуючим обов`язком начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною на підставі поданої до Окружного адміністративного суду міста Києва заяви, вбачається, що остання була засвідчена аналогічним чином, як і ухвала, яка була повернута державним виконавцем, у зв`язку з чим виникають питання щодо дій державних виконавців в межах виконавчих проваджень № 66095264 та № 69993293, чому в одному випадку державним виконавцем було відкрито провадження, а в іншому повернуто виконавчий документ, який був оформлений та засвідчений аналогічно. По-друге, у відповідності до пункту 18.4 Прикінцевих положень КАС України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Проте, державний виконавець з заявою про видачу дублікату до суду не звертався, а отримавши відповідні ухвали ймовірно як третя особа в тій справі невідомим суду чином подала їх на виконання державному виконавцю Фещук О.А. По-третє, за результатами розгляду справи, судом встановлено, стягувачем ОСОБА_1 , у встановленому порядку, засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення (оскільки прийом громадян органами ДВС на даний час зупинено у зв`язку з карантином) 20 серпня 2021 року було направлено заяву з виконавчими документами (ухвалами суду про накладення штрафу) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. Дана заява від 20.08.2021 відповідала вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та містила додатки, в т.ч. оформлені належним чином, з прошиті, пронумеровані, підписані, з гербовою печаткою, ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5469/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року в частині накладення на директора Департаменту штрафу у розмірі 22 700,00 грн. Вказана заява було зареєстрована, як вхідна документація, отримувачем 28 серпня 2021 року в системі АСКОД за вх. № 87378-31-21 від 28 серпня 2021 року, та, водночас, ці ухвали протиправно не були зареєстровані в Автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та жодних виконавчих дій за ними не вчинялось, як не розглядалась така заява і в будь-якому іншому порядку. В подальшому, 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України було подано заяву про рух виконання ухвали, в якій заявник просив, у зв`язку з відсутністю у останнього будь-якої інформації про хід виконання направленого виконавчого документа направити електронною поштою на вказану електрону адресу прийняте державним виконавцем рішення щодо надісланої заяви і доданого до неї виконавчого документу, однак, на подану заяву, позивачем так і не було отримано відповіді щодо ходу виконання поданого виконавчого документу. Протягом періоду, що тривав більше календарного року, відповідачі фактично ігнорували заяви стягувача та його представника, не відкривали виконавче провадження, не визнавали факт надходження вказаних виконавчих документів до них із заявою від 20 серпня 2021 року та жодних виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" не вчиняли з цього приводу. Під час судового розгляду, після спливу понад річного строку з дати надходження виконавчого документу, 27 вересня 2022 року, з невідомих суду причин, виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І., було складено акт про те, що заява (повторна) ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 та копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки втрачені. Разом з тим, не дивлячись на встановлений факт втрати виконавчих документів, відсутність будь-якої перевірки цієї інформацію протягом більше року, службові розслідування з цього приводу та дисциплінарні провадження не проводились, не встановлювались винні особи за таку втрату та тривалу бездіяльність, із фактичним приховуванням факту надходження на виконання ухвали суду. Доводи апелянта про те, що оригінал виконавчого документу на виконання не пред`являвся, пред`являлись копії ухвал у справі №826/5426/16, а тому, відсутні підстави для звернення до суду за видачею дублікату, і саме тому, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України направлено заяву щодо видачі належним чином завірених копій судових рішень по вказаній справі, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, приписами частини 5 статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом. При цьому, слід зазначити, що оригінал такої ухвали повинен зберігатися в матеріалах справи. Доводи апелянта про фактичне повне виконання рішення суду згідно з виконавчим документом, колегія суддів вважає необгрунтованими, під фактичним виконанням судового рішення слід розуміти його повне виконання, як в даному випадку під повним виконанням можна розуміти лише момент отримання позивачем стягнутих відповідним судовим рішенням сум, однак, доказів цього апелянтом не надано. Враховуючи вищезазначене, колегія суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність низки грубих порушень норм законодавства та вимог нормативно-правових актів органом виконавчої служби, зокрема, приписів та вимог Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, а тому, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для постановлення окремої ухвали суду. Судом апеляційної інстанції враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної окремої ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому, підстав для її скасування не вбачається. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Окрему ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Ключкович В.Ю. Кузьмишина О.М.