Постанова 4855 № 855/2/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 855/2/22 Головуючий у 1 інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Ключковича В.Ю. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - директор Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, в якому просив: - визнати протиправною триваючу до 16 червня 2022 року бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України і щодо обов`язку: так само, як і заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року із виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20 для виконання якого 30 серпня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 66637435 прийняти, опрацьовувати і зареєструвати в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження й направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу - ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700 грн., з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року про внесення виправлень, до якої були долучені вказані ухвали, які підписав голова Шостого апеляційного, адміністративного суду; і щодо обов`язку розподілити на державного виконавця не тільки два виконавчих листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року № 640/30364/20, а й виконавчий документ від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 - ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, що разом з ухвалою від 23 червня 2021 року і заявою від 20 серпня 2021 року були надіслані в одному конверті (цінним листом) з штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019; і щодо обов`язку вжити заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 за заявою ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, видані з підписом голови Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з отриманням повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264; - зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно розглянути і вирішити вимоги надісланої 20 серпня 2021 року поштою (цінним листом з описом й штрих кодовим ідентифікатором № 0103279578019) заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання ухвали від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року, до якої були долучені вказані ухвали після їх підписання головою Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з отриманням ОСОБА_1 повідомлення державного виконавця від 19 липня 2021 року № 66095264. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, з виходом за межі позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу, а саме, долучених до вказаної заяви ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69993293. Стягнуто на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що, оскільки, оригінал виконавчого документу на виконання не пред`являвся, пред`являлись копії ухвал у справі №826/5426/16, а тому, відсутні підстави для звернення до суду за видачею дублікату, і саме тому, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України направлено заяву щодо видачі належним чином завірених копій судових рішень по вказаній справі. Також, апелянт вказує, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, а тому винесення Окружним адміністративним судом рішення, з підстав, зазначених у її мотивувальній частині, є передчасним та необгрунтованим. Крім того, на переконання апелянта, стягувач у разі незгоди з процесуальними рішеннями державних виконавців, не був позбавлений оскаржити, як постанову про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.07.2021 № 66095264 так і постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2022 №69993293. Апелянт вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2022 ВП № 69993293 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. 30 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи - директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 855/2/22 в частині зобов`язань, що стосується постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2022 № 69993293. 31 січня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України у даній справі, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, до 31 січня 2023 року до суду апеляційної інстанції від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення директору Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2. відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційні скарги позивач ОСОБА_1 , зокрема, просив: - витребувати в Київського окружного адміністративного суду , так як ОАСК ліквідовано, копії документів, які ОАСК ОТРИМУВАВ з 01.02.2022 до 21.11.2022 у зв`язку із виконання ухвали ШААС від 09.06.2021 по справі №826/5426/16 у той час як ця справа була в Верховному Суді, які було відмовлено видати до 21.11.2022 і після цієї дати; - закрити апеляційне провадження у справі №855/2/22 за апеляційною скаргою Пр-к ДВВС МЮУ Кушнір Л., оскільки, судовим рішенням від 22.11.2022 не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Департаменту ДВС МЮУ. В судовому засіданні представником ОСОБА_1 - Малиновською Еллою Станіславівною подана заява про закриття апеляційного провадження, в якій розширено заявлене клопотання позивача. Протокольними ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у задоволенні вищевказаних клопотань ОСОБА_1 про витребування копії документів та закриття апеляційного провадження відмовлено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 заяву ОСОБА_1 про накладення штрафів на директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації та на голову Київської міської державної адміністрації і Київської міської ради Кличка В.В., в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України було задоволено частково: - накладено на Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 45 400,00 грн (сорок п`ять тисяч чотириста гривень нуль копійок); - половину штрафу у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) стягнути із Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) - на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101). - у прийнятті звітів Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської) державної адміністрації відмовлено. - встановлено новий строк подання звіту Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської) державної адміністрації про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 826/5426/16, з урахуванням висновків викладених у вищевказаній постанові, до 12 липня 2021 року. В подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 виправлено описку в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року зазначивши абзац 2 та 3 у наступній редакції: - накласти на Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 45 400,00 грн (сорок п`ять тисяч чотириста гривень нуль копійок); - половину штрафу у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) стягнути із Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ26199097) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), іншу половину у розмірі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) - на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101). Надалі, засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України із заявою, яка відповідала вимогам Закону України «Про виконавче провадження» про примусове виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5469/16 з урахуванням ухвали від 23 червня 2021 року в частині накладення на директора Департаменту штрафу у розмірі 22 700,00 грн. Вказана заява про виконання разом з вказаною вище ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду була відправлена позивачем поштою 20 серпня 2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення на ім`я МЮ України (для ВПВР ДДВС МЮУ) (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001), до якої були додані належним чином оформленні ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, прошиті, пронумеровані, з гербовою печаткою, які повністю відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження" для виконавчих документів. 28 серпня 2021 року подана ОСОБА_1 заява (повторна) від 20 серпня 2021 року з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 та копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки, були зареєстровані в системі АСКОД за вх. № 87378-31-21 від 28 серпня 2021 року, та, водночас, ці ухвали не були зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ. 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 на ім`я начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України було подано заяву про рух виконання ухвали, в якій заявник просив, у зв`язку з відсутністю у останнього будь-якої інформації про хід виконання направленого виконавчого документа направити електронною поштою на вказану електрону адресу прийняте державним виконавцем рішення щодо надісланої заяви і доданого до неї виконавчого документу, однак, на подану заяву, позивачем так і не було отримано відповіді щодо ходу виконання поданого виконавчого документу. Протягом періоду, що тривав більше календарного року відповідачі фактично не визнавали факт надходження вказаних виконавчих документів до них із заявою від 20 серпня 2021 року та жодних виконавчих дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" не вчинено з цього приводу. 27 вересня 2022 року, з невідомих суду причин, виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І., було складено акт про те, що заява (повторна) ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 та копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки, втрачені. 29 вересня 2022 року виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах адміністративної справи № 826/5426/16, в якій Департамент державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України був третьою особою, заяву від 28 вересня 2022 року № 87378/20.1/22 про видачу копії судового рішення, в якій заявник просив суд видати наручно завірену належним чином (скріплену гербовою печаткою) копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16, якою ухвалено накласти штраф на Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 45 400,00 грн та копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року. За вказаною заявою Окружним адміністративним судом міста Києва по справі № 826/5426/16 було видано запитувані копії ухвал, які були отримані наручно 05 жовтня 2022 року. 05 жовтня 2022 року копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16, з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки була зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження. Того ж дня, 05 жовтня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україна Фещук Оленою Андріївною було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16. У відповідності до розпорядження № 69993293 від 18 жовтня 2022 року грошові кошти у сумі 25 372,67, що надійшли 05 жовтня 2022 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документу № 826/5426/16, виданого 09 червня 2021 року поставлено питання щодо необхідності перерахувати 22 700,00 грн на користь ОСОБА_1 . 19 жовтня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною у межах виконавчого провадження № 69993293 на підставі фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом, керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено виконавче провадження з виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16. Не погоджуючись з довготривалою бездіяльністю органів державної виконавчої служби щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчого документу та вчинення дій щодо відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин). У відповідності до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Нормами статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом. В силу приписів статті 2 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Приписами ч. 1 ст. 8 Закону №1404-VІІІ закріплено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Згідно ч. 4 ст. 8 Закону №1404-VІІІ, рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05 серпня 2016 року затверджене Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256, що розроблене відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та визначає механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - Положення № 2432/5). Пунктом 2 розділу І Положення № 2432/5 передбачено, що автоматизована система виконавчого провадження (надалі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Відповідно до пункту 3 розділу І Положення № 2432/5, реєстраторами Системи є: відповідальні особи органу державної виконавчої служби; державні виконавці органів державної виконавчої служби; приватні виконавці; помічники приватних виконавців; відповідальні особи приватних виконавців; керівники органів державної виконавчої служби та їх заступники. Пунктом 6 розділу І Положення № 2432/5 закріплено, що система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її проходження; об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження; контроль за дотриманням строків вчинення виконавчих дій; надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді; централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження, а також облік та звітність за сумами на цих рахунках; підготовку та формування статистичних даних, отриманих на підставі внесеної до Системи інформації; формування проєкту заяви державного виконавця про виплату винагороди; передачу документів виконавчого провадження до електронного архіву; формування Єдиного реєстру боржників; онлайн-сплату заборгованості за виконавчим провадженням. Розділом ІІ Положення № 2432/5 визначено порядок реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції. Згідно п. 1 розділу ІІ Положення № 2432/5, вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у Системі в день її надходження. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи. У відповідності до п. 7 розділу ІІ Положення № 2432/5, внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова. Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються та зберігаються Системою автоматично. Виконавчий документ, що реєструється в Системі, підлягає обов`язковому скануванню. В силу вимог частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Наказом Міністерства юстиції України від 07 червня 2017 року № 1829/5 затверджено Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (далі - Правила № 1829/5), які встановлюють порядок документування діяльності з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Пунктом 7 розділу І вищевказаних Правил закріплено, що документи виконавчого провадження, у тому числі скарги, заяви (клопотання) сторін, інших учасників виконавчого провадження, та матеріали за результатами їх розгляду є матеріалами виконавчого провадження і його невід`ємною частиною. Пунктом 1 розділу ІІ Правил № 1829/5 передбачено, що документи, що надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв`язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми, факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур`єром, приймаються відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем або відповідальною особою приватного виконавця. Згідно п. 2 розділу ІІ Правил № 1829/5, відповідальна особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець (відповідальна особа приватного виконавця) у день надходження документа перевіряє правильність його адресування, цілісність конверта (пакета) та наявність у ньому документів і додатків до них. Пунктом 4 розділу ІІ Правил № 1829/5 визначено, що у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється (крім виконавчих документів), відправникові надсилається письмовий запит або його повідомляють про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища особи, яка здійснила запит. У разі відсутності деяких вкладень, пошкодження конверта, упакування, що унеможливлює прочитання тексту документа, складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправникові, інший - зберігається у відповідній справі за номенклатурою справ органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Правил № 1829/5, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем (відповідальною особою приватного виконавця) відомостей до Системи, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у Системі автоматично. Дата реєстрації і вхідний номер документа формуються Системою та проставляються у реєстраційному штампі, зразок якого наведено у додатку 1 до цих Правил, що розташовується у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа. Вхідні документи, що надійшли до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, реєструються в журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції (додаток 2). Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2021 року ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була направлена заява (повторна) від 20 серпня 2021 року з копіями ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки. Згідно до наявного в матеріалах опису вкладення на ім`я МЮ України (для ВПВР ДДВС МЮУ) (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) вбачається, що як вкладення до конверту позивачем були долучені та направлені наступні документи, а саме: 1) оригінал заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 (повторної) про примусове виконання ухвали (3 арк) ШААС від 09.06.2021 № 826/5426/16, з додатками, а саме: 2) підписана головою суду Горяйновим А.М. із скріплення його підпису відбитком гербової печатки суду ухвала від 09 червня 2021 року Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/5426/16, якою накладено штраф, аркуші якої прошиті і пронумеровані, що має силу виконавчого документу і оригінал якої в судовій справі № 826/5426/16 і яка є у ЄДРСР. - 7 арк.; 3) підписана головою суду Горяйновим А.М. із скріплення його підпису відбитком гербової печатки Шостого апеляційного адміністративного суду УХВАЛА ВІД 23.06.2021, якою внесено виправлення в ухвалу СУДУ № 826/5426/16 від 09 червня 2021, частиною якої накладено штраф, - 6 арк.; 4) ОРИГІНАЛ ЛИСТА голови суду Горяйнова А.М. від 19.08.2021 № 02.5-11 826/5426/16/5541/2021 - 1 арк.; 5) ксерокопія повідомлення № 66095264/27 від 19.07.2021 виконавця, отримана мною 14.08.2021 - 1 арк.; 6) оригінал заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 про примусове виконання в/листа ОАСК від 29.07.21 - 1 арк.; 7) оригінал виконавчого листа від 29.07.2021 № 640/30364/20 ОАСК про зобов`язати МЮ України розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Малиновської Е.С. від 30 квітня 2020 року з урахуванням норм Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом МЮ України від 22 жовтня 2018 року № 3284/5 - 1 арк.; 8) оригінал заяви Е.С. Малиновської від 20.08.2021 про примусове виконання в/листа ОАСК від 29.07.21 - 1 арк.; 9) оригінал виконавчого листа від 29.07.2021 № 640/30364/20 ОАСК про зобов`язати МЮ України розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Малиновської Е.С. від 30 жовтня 2020 року з урахуванням норм Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом МЮ України від 22 жовтня 2018 року № 3284 - 1 арк. Загальна кількість предметів 22 (двадцять два) арк. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними. Згідно пунктів 59-61 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Відповідно до пункту 108 Правил надання послуг поштового зв`язку, поштові відправлення з позначкою "З описом" та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником поштового зв`язку у присутності одержувача на його вимогу. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не буде виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у випадку відправки поштової кореспонденції з описом вкладення вказаними вище Правилами чітко виключається можливість відсутності документів покладених позивачем у конверт, оскільки, наявність ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16, та ухвали від 23 червня 2021 року якою були внесені відповідні виправлення, підтверджується описом вкладення до конверту. Так, Правилами надання послуг поштового зв`язку чітко встановлено, що у разі виявлення нестачі вкладення працівник поштового зв`язку складає акт у трьох примірниках, який підписується ним, керівником об`єкта поштового зв`язку і одержувачем. Разом з тим, відповідачами не було надано до суду відповідного акту чи будь-яких інших належних, допустимих та достатніх документів на підтвердження обставин відсутності надісланих позивачем документів до уповноваженого органу виконавчої служби. Водночас, матеріали справи свідчать, що 27 вересня 2022 року виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І., було складено акт про те, що заява (повторна) ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 та копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки, втрачені. В подальшому, 29 вересня 2022 року виконуючим обов`язки начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяною було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах адміністративної справи № 826/5426/16 заяву від 28 вересня 2022 року № 87378/20.1/22 про видачу копії судового рішення, в якій заявник просив суд видати наручно завірену належним чином (скріплену гербовою печаткою) копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16, якою ухвалено накласти штраф на Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 45 400,00 грн та копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року. 05 жовтня 2022 року копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16, з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки була зареєстрована в автоматизованій системі виконавчого провадження та того ж дня державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україна Фещук Оленою Андріївною було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16. Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з аналізу заяви про видачу про отримання копій рішень можна чітко встановити, що виконуючий обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т., підтверджує обставини того, що ОСОБА_1 було пред`явлено до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для примусового виконання копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 в частині стягнення з Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 половини штрафу у розмірі 22 700,00 грн, на користь ОСОБА_1 . З приводу посилання апелянта на те, що, оскільки, оригінал виконавчого документу на виконання не пред`являвся, пред`являлись копії ухвал у справі №826/5426/16, а тому, відсутні підстави для звернення до суду за видачею дублікату, і саме тому, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України направлено заяву щодо видачі належним чином завірених копій судових рішень по вказаній справі, слід зазначити, що приписами частини 5 статті 149 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом. При цьому, слід зазначити, що оригінал такої ухвали повинен зберігатися в матеріалах справи. Таким чином, вищевказане свідчить про наявності в діях службових осіб виконавчого органу на протязі довгого часу протиправної бездіяльність, оскільки, Акт про втрату документа було прийнято лише 27 вересня 2022 року, більше ніж через рік з моменту надходження надісланого позивачем виконавчого документу. Враховуючи вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що має місце протиправна бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направленої поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу, а саме, долучених до вказаної заяви ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року № 826/5426/16 в частині стягнення 22 700,00 грн, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року про внесення виправлень. Посилання апелянта на те, що стягувач у разі незгоди з процесуальними рішеннями державних виконавців, не був позбавлений оскаржити, як постанову про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.07.2021 № 66095264, так і постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2022 №69993293, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, предметом позову у даній справі є саме бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України щодо прийняття, опрацьовування і реєстрації в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлену поштою 20 серпня 2021 року цінним листом з описом вкладення заяви ОСОБА_1 від 20 серпня 2021 року про примусове виконання виконавчого документу. Із матеріалів справи вбачається, що постановою від 19 жовтня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною у межах виконавчого провадження № 69993293 було закінчено виконавче провадження з виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про стягнення половини штрафу у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) із Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26199097) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Так, апелянт стверджує, що грошові кошти стягнуто та 18.10.2022 державним виконавцем сформовано розпорядження для перерахування коштів ОСОБА_1., платіжним дорученням №13528 від 18.10.2022 кошти направлено в орган державного казначейства 26.10.2022, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, які надано до суду першої інстанції. Отже, на переконання апелянта, встановлено фактичне повне виконання рішення суду згідно з виконавчим документом, а тому, постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2022 ВП № 69993293, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Колегія суддів не погоджується з вищевказаними доводами апелянта, з огляду на наступне. У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду, на якій відбувається фактичне поновлення порушених прав та законних інтересів особи, на користь якої постановлено судове рішення, у зв`язку з чим, суттєві затримки чи тривале невиконання цього рішення нівелюють практичне значення судового рішення для цієї особи та мають наслідком порушення прав та інтересів такої особи, що знецінює значення судового захисту. Під фактичним виконанням судового рішення слід розуміти його повне виконання, як в даному випадку під повним виконанням можна розуміти лише момент отримання позивачем стягнутих відповідним судовим рішенням сум. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт направлення відповідачем в орган державного казначейства розпорядження щодо нарахування позивачу суми визначеної у судовому рішення не може свідчити про його повне виконання, що дає підстави для висновку про передчасність прийняття державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною у межах виконавчого провадження № 69993293 постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про стягнення половини штрафу у розмірі 22 700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень) із Директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 26199097) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, без реального фактичного виконання судового рішення, державний виконавець фактично позбавляє можливості стягувача впливати на подальше виконання судового рішення, яке фактично залишилось не виконаним. Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 382 КАС України, з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Разом з тим, з аналізу постанови від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69993293 не вбачається, що державним виконавцем було нараховано пеню у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Отже, викладене свідчить про те, що державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, порушив встановлені чинним законодавством права позивача щодо отримання трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції, у зв`язку з передчасністю прийняття таким виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження та без проведення розрахунку та стягнення відповідної суми трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 19 жовтня 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 69993293. Доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, реєстрація в автоматизованій системі виконавчого провадження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі № 826/5426/16, з копією ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 826/5426/16 про виправлення описки, а також, відкриття відповідного виконавчого провадження відбулося після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, слід зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява N 40450/04, пункт 64, від 15 жовтня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Таким чином, адекватне відшкодування шкоди, зокрема, й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно. Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. За приписами п.п. 2,4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Частинами 4-5 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 09 серпня 2019 року у справі №755/12160/17 зазначив наступне: «…У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України)». Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Колегія суддів зазначає, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого». Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Так, апелянт зазначає, що позивач не надав до суду доказів того, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, та чому судом оцінено моральну шкоду саме на таку суму та з чого він при цьому виходив, якими доказами це підтверджується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги. Колегія суддів вважає такі доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, судом першої інстанції було враховано: встановлення в ході розгляду судом даної справи протиправну бездіяльність державного органу стосовно позивача; тривалий стан непевності, у якому позивач перебував протягом тривалого часу через незаконне невиконання виконавчого документу, його втрату з вини працівників виконавчого органу, тривале приховування та невизнання цього факту, затягування питання відкриття виконавчого провадження, що повинно було вирішуватись протягом одного дня (для реєстрації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень) на понад рік і фактично почали вчинятись виключно у зв`язку зі звернення позивача до суду; обставини психологічної напруженості, розчарування й незручності для особи, що виникли внаслідок порушення державним органом прав людини, оскільки, незаконна бездіяльність відповідача призвела до тривалих моральних страждань та емоційних переживань, що вимагало від позивача додаткових зусиль щодо реалізації свого права на належне та законне виконання судового рішення, перебування в постійному процесі звернень до органів державної влади щодо врегулювання питання щодо виконання судового рішення. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, з урахуванням того, саме на останнього покладено обов`язки щодо виконання поданого позивачем виконавчого документу, відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу у розмірі 5 000,00 грн, які є співмірними, з огляду на викладені вище обставини. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення з виходом за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Ключкович В.Ю. Кузьмишина О.М.