Постанова 4824 № 754/5714/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/651/2023 справа № 754/5714/22 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2023 року Київський апеляційний суд в складі: Суддя - доповідач: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України Попова В'ячеслава Євгеновича на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року постановлене суддею Лісовською О.В., у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, У С Т А Н О В И В : У липні 2021 року позивач Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи тим, що 24.01.2018 року об 11 годині 30 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями Тойота д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та Мерседес д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . На момент ДТП ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті ДТП Мерседес, що належить ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля заподіяна матеріальна шкода в розмірі 29 661, 96 грн. Винним в даній ДТП визнаний відповідач, цивільно-правова відповідальність якого не застрахована, і який не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду. Позивач здійснив виплату відшкодування потерпілому у розмірі 27 969, 50 грн. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 28 721, 50 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 відмовлено, застосовано строк позовної давності. Не погодившись з рішенням суду, 10.11.2022 року представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Вказував, що відповідно до п. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання. Зазначає, що виплата страхового відшкодування позивачем потерпілій особі відбулася 21.06.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням, отже, строк позовної давності почав свій перебіг 22.06.2018 року та закінчився 21.06.2021 року. При цьому вказує, що позивач звернувся до суду через засоби поштового зв`язку 16.06.2021 року, що підтверджується поштовим відправленням, наявним в матеріалах справи, тобто в межах загального строку позовної давності. За таких обставин, посилається на те, що строк позовної давності у даній справі не можна вважати пропущеним, а отже відсутні підстави для застосування строку позовної давності відповідно до вимог статей 257, 261, 264 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції застосував строки позовної давності, адже дата реєстрації позовної заяви відповідно до штампу реєстрації внутрішньої кореспонденції суду, зазначена 21.07.2022 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового. Судом встановлено, що 24.01.2018 року об 11 годині 30 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями Тойота д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та Мерседес д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобіль Мерседес, що належить ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля заподіяна матеріальна шкода у розмірі 29661, 96 гривень, що підтверджується Звітом від 13.02.2018 року. Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , що підтверджується постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.03.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. На момент ДТП водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Станом на 24.01.2018 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Мерседес була застрахована в СК «Європейський страховий союз» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії з 05.05.2017 року по 05.05.2018 року. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) бюро України з відповідною заявою. 20.06.2018 року МТСБУ визначило розмір регламентної виплати в сумі 27 969, 50 грн., що підтверджується наказом № 6089 та здійснило виплату вказаної суми потерпілій особі, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2018 року. Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Згідно з пунктом 38.2.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону. Таким чином, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до вимог ст. 993 ЦК України, до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки. При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування. Отже при регресі строк позовної давності обчислюється з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи, МТСБУ здійснило виплату потерпілій особі, з цих підстав набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, тому строк позовної давності обчислюється з моменту виплати відшкодування. Згідно з платіжним дорученням № 909395 позивач здійснив виплату відшкодування 21.06.2018 року (а.с. 23). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Колегія суддів вказує, що оскільки страхове відшкодування потерпілому у ДТП ОСОБА_3 було виплачено МТСБУ 21 червня 2018 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати. Враховуючи, що до суду з цим позовом МТСБУ звернулося 16 червня 2021 року, про що свідчить штамп поштового відправлення на конверті (а.с. 28), колегія суддів приходить до висновку, що трирічний строк звернення до суду позивачем не пропущено. Аналогічні висновки викладенні у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року по справі № 200/13392/13-ц, від 27 грудня 2018 року по справі №373/2348/16-ц, від 23 травня 2018 року по справі № 199/1848/16, від 28 березня 2018 року по справі № 183/791/16-ц, від 25 жовтня 2018 року по справі № 203/8457/13-ц. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи наведені обставини та встановивши, що внаслідок компенсації позивачем шкоди, завданої власнику пошкодженого у ДТП автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , позивач набув право вимоги в порядку регресу та звернувся до суду з позовом до винного у вчиненні вказаної ДТП ОСОБА_1 з дотриманням трирічного строку позовної давності з моменту виплати страхового відшкодування, а також відсутність інших підстав для відмови у позові, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. З підстав вищевказаного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи з порушенням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України Попова В'ячеслава Євгеновича задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 28 721, 50 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять одну) гривню. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач: Судді: