LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/15020/21

від 30.01.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Реві Дмитру Сергійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, з…

УХВАЛА 30 січня 2023 року м. Київ справа №420/15020/21 адміністративне провадження №К/990/33204/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Дмитра Сергійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №420/15020/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про відшкодування моральної шкоди,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з Верховної Ради України моральну шкоду внаслідок незаконного звільнення у сумі 1 200 000 грн. В обґрунтування позову зазначено, що постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 року позивача звільнено з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив своє звільнення в судовому порядку та рішенням Верховного Суду від 11 травня 2018 року, яке набрало законної сили 13 листопада 2018 року по справі №800/532/16, визнано незаконною і скасовано постанову відповідача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, адвокат позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 28 листопада 2022 року засобами поштового зв`язку. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Реви Дмитра Сергійовича у справі №420/15020/21 залишено без руху із наданням скаржнику строку у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Зокрема, позивачу необхідно було уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішень, які ним оскаржуються. На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку представник ОСОБА_1 - адвокат Рева Дмитро Сергійович усунув недоліки в повному обсязі та надав до суду касаційну скаргу в новій редакції, в якій просив суд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №420/15020/21 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. По тексту касаційної скарги міститься посилання на постанову Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі №818/607/17, проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України, а Суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги вибирати ті норми права, із застосуванням яких не погоджується скаржник, Суд не бере такі до уваги. Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Всупереч вказаному, скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та не виклав відповідних обґрунтувань. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи наведене, Суд вважає за належне продовжити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, а саме слід зазначити підставу для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження з викладенням доводів на їх підтвердження і надати її копії з додатками відповідно до кількості учасників справи. Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 21 грудня 2022 року №199-кв), Мартинюк Н.М. (наказ від 10 січня 2023 року №3-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки. Керуючись статтями 121, 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Реві Дмитру Сергійовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. …………………………… …………………………… …………………………… Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»