LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/15777/21

від 30.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15777/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА Іменем України 30 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0093874202 від 20.08.2018 про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510,00 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0093864202 від 20.08.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності в сумі 170,00 грн, прийняте Головним управлінням ДПС у місті Києві; - визнати протиправною та скасувати вимогу форми «Ф» про сплату загальної суми податкового боргу від 22.10.2018 за №206209-17 у розмірі 194615,28 грн, прийняту Головним управлінням ДПС у місті Києві. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки вручено не було, а відтак перевірка розпочалась без належних правових підстав. Також позивач стверджує, що не отримував жодних рішень ввід контролюючого органу: ні податкових повідомлень-рішень, ні податкової вимоги. Вказане, на думку, позивача свідчить про те, що акт перевірки від 02.07.2018 не є таким, що складений з дотриманням встановленого законом порядку, а відтак результати такої перевірки підлягають скасуванню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі п. п. 20.1.4 п. 20,1 ст. 20, т.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 11.06.2018 №9686, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольноперевірочної роботи фізичних осіб управління контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб Головного управління ДФС у м. Києві Поліщук Людмилою Василівною, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «ОТП - Банк» (ЄДРПОУ 21685166) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Кодексу платник податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проінформований про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки копією наказу ГУ ДФС у м. Києві від 11.06.2018 №9664 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмовим повідомленням від 12.06.2018 №28053/K26-15-42-02-27, які направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника податків. Термін проведення перевірки з 18.06.2018 по 22.06.2018. За результатом проведеної перевірки було складено акт №3050/26-15-42-02-30/2921503292 від 02.07.2018, в якому встановлено наступні порушення: - п.179.1, ст.179 Податкового кодексу України з урахуванням п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, не надано податковому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2016 рік; - п.п. «а» п.176.1 ст.176, п.44.1, п. 44.3 ст.44 Податкового кодексу України, не надано до перевірки книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; - п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України з урахуванням п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, не задекларовано дохід за 2016 рік у сумі 697486,91 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 125547,64 грн; - п.п.1.2, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних Положень Податкового кодексу України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік у сумі 10462,30 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки №3050/26-15-42-02-30/2921503292 від 02.07.2018, податковим органом були прийнятті наступні рішення: - податкове повідомлення-рішення №0093874202 від 20.08.2018 про сплату суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510,00 грн; - податкове повідомлення-рішення №0093864202 від 20.08.2018 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності в сумі 170,00 грн; - вимогу форми «Ф» про сплату загальної суми податкового боргу від 22.10.2018 за №206209-17 у розмірі 194615,28 грн. Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що встановлення протиправності податкового повідомлення-рішення внаслідок недотримання законодавчо визначених умов для проведення перевірки зумовлює відсутність підстав для перевірки висновків податкового органу, зроблених за результатами перевірки. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Відповідно до положень п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків. Згідно з положеннями п. п. 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1, п. 78.2, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до положень п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, у зв`язку з отриманням податкової інформації щодо отримання доходу фізичною особою - платником податків у вигляді анульованого боргу кредитором, винесений наказ від 11.06.2018 №9664 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «ОТП - Банк» (ЄДРПОУ 21685166) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві складено повідомлення від 12.06.2018 №28053/K26-15-42-02-27 про проведення з 18.06.2018 по 22.06.2018 документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , в якому зазначено про необхідність, у відповідності до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надати Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу та всіх необхідних документів, що пов`язані з нарахуванням і сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «ОТП - Банк» (ЄДРПОУ 21685166) за 2016 рік. Суд першої інстанції вірно вказав, що за положеннями ст. 79 Податкового кодексу України перевірка позивача могла бути проведена тільки за умови вручення йому у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки і тільки виконання цієї умови надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №802/1241/17-а, від 21.02.2018 у справі №821/371/17, від 01.08.2018 у справі №821/1667/16. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості тверджень відповідача, що для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки податковим органом достатньо виконати лише єдину умову ПК України - направити наказ та повідомлення за податковою адресою платника податку, оскільки останні мають бути доведені до платника податку до початку перевірки, що є другою обов`язковою вимогою належного повідомлення, визначеною пунктом 78.4. статті 78 ПК України. Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). При цьому, копії вказаних наказу та повідомлення направлено на податкову адресу позивача поштою з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення 0101124445591). В свою чергу, дослідивши копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 0101124445591, останнє надійшло до поштового відділення ПАТ «Укрпошта» та отримано позивачем 19.06.2018, тобто, на наступний день після початку спірної перевірки. З вищевикладеного вбачається, що платником податку, щодо якого ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, отримано наказ та повідомлення про призначення останньої після того, як таку перевірку розпочато контролюючим органом, що нівелює її результати, які виявилися, зокрема, у оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях та податковій вимозі. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем обов`язкових умов для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, тому податкові повідомлення-рішення №0093874202 від 20.08.2018, №0093864202 від 20.08.2018 та податкова вимога від 22.10.2018 за №206209-17, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві за наслідками спірної перевірки є протиправними та підлягають скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №П/811/3206/15. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя А.Ю. Коротких

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»