LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС278/603/17

від 30.01.2023 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року залишити без руху.

Ухвала 30 січня 2023 року м. Київ справа № 278/603/17 провадження № 61-890ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року у справі за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , треті особи: Житомирська районна державна адміністрація, ОСОБА_9 , про визнання рішень селищної ради незаконними, скасування права власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, ВСТАНОВИВ: У березні 2017 року Житомирська місцева прокуратура звернулася до суду з зазначеним позовом. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року, позов Житомирської місцевої прокуратури задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Новогуйвинської селищної ради від 14 квітня 2016 року № 111 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам». Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 травня 2016 року № 29704221 та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 травня 2016 року № 14612096 на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1725 площею 0,1485 га за ОСОБА_6 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 травня 2016 року № 31062007 та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 серпня 2016 року № 16040713 на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1721 площею 0,15 га за ОСОБА_7 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1726 площею 0,1499 га за ОСОБА_4 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1724 площею 0,15 га за ОСОБА_3 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 жовтня 2016 року № 31704283 та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30 вересня 2016 року № 16726084 на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1723 площею 0,1163 га за ОСОБА_5 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 серпня 2016 року № 310685483 та запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 серпня 2016 року № 16047489 на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:1722 площею 0,1496 га за ОСОБА_2 . Витребувано у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,1499 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1726 та скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 14 вересня 2016 року № 16384257. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 1822055600:01:000:1724 та скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08 червня 2016 року № 14945797. Вирішено питання розподілу судових витрат. 12 січня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження, оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції заявник під час проголошення судового рішення присутнім не був, судове рішення не отримував, хоча надавав апеляційному суду клопотання про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції до касаційного розгляду цієї справи з датою реєстрації клопотання від 04 серпня 2022 року тому, як на думку заявника, строк ним пропущено з поважних причин, не надавши, при цьому, підтверджуючих документів щодо обставин такого тривалого пропуску процесуального строку, враховуючи, що відповідно до даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року складено 15 серпня 2022 року та оприлюднено 17 серпня 2022 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у такому його елементі як правова визначеність. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, тобто заявник зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у своїй справі, враховуючи, крім того, що саме заявник звернувся з апеляційною скаргою. Отже, на підтвердження наведених обставин, у разі пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути, наприклад: поштовий конверт з трек-номером поштового відправлення, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави та надати їх до суду разом із відповідними доказами. Звернення до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики при реалізації права на справедливий суд, передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, відтак такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності намірів забезпечення права на оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»