Ухвала КЦС ВС № 508/655/20

Ухвала 30 січня 2023 року м. Київ справа № 508/655/20 провадження № 61-1227ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у справі за позовом ТОВ «Тепло та Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за спожиту теплову енергію, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» (далі - ТОВ «Тепло та Сервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 40 826,84 грн, інфляційні витрати - 3 620,28 грн., три проценти річних - 1 937,54 грн, суму сплаченого судового збору - 2 102,00 грн, витрати на професійну правову допомогу - 12 500,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Тепло та Сервіс» на підставі договору оренди обладнання від 03 серпня 2017 року № 03/08/17 здійснює експлуатацію котельні централізованого опалення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює діяльність з виробництва та централізованого постачання теплової енергії до житлових будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 у зазначеному селі, проте за вказаною адресою утворилась заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, яку відповідач не сплачує, що є підставою для її стягнення у судовому порядку. Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року,позовні вимоги ТОВ «Тепло та Сервіс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тепло та Сервіс» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 40 826,84 грн, інфляційні витрати - 3 478,45 грн, три проценти річних 1 861,63 грн, суму сплаченого судового збору - 2 102,00 грн. У задоволенні вимог в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу відмовлено за недоведеністю понесення таких витрат. ТОВ «Тепло та Сервіс» у січні 2023 року подало до Верховного Суду через систему «Електронний суд» касаційну скаргу на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Тепло та Сервіс» витрати у розмірі 12 500,00 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить 2 684,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Таким чином, ціна позову у цій справі 46 384,66 грн (40 826,84 грн + 3 620,28 грн + 1 937,54) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн). Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,касаційна скарга не містить. Посилання представника заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не заслуговують на увагу, оскільки з указаної підстави підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у малозначних справах. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах. Випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло та Сервіс» на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 серпня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2022 року у справі за позовом ТОВ «Тепло та Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за спожиту теплову енергію відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак