Постанова Львівський апеляційний суд № 2-65/10

Справа № 2-65/10 Головуючий у 1 інстанції: Семенишин О.З. Провадження № 22-ц/811/2851/22 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю секретаря Цьони С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у кінцевій редакції якої просив суд: -визнати рішення державного виконавця Добош М.В., оформлене листом від 22.06.2022 року №19.20-25/10743 про відмову у припиненні чинності та скасування усіх накладених арештів у виконавчому провадженні №37076478 незаконним; -припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі №2-65/10, виданим 20.10.2010 року (ВП № 37076478); -зобов`язати Радехівський відділ державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), або будь-якого уповноваженого реєстратора, уповноваженого вчиняти реєстраційні дії, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі №2-65/10, виданим 20.10.2010 року (ВП № 37076478) та скасувати записи про обтяження рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1 в Реєстрі обтяжень рухомого майна та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованих згідно постанов державного виконавця ВП № 37076478 (а.с. 5-7, 34-36). Вимоги скарги обґрунтовувалися тим, що у Радехівському відділі державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 37076478, яке 25.04.2013 року було закінчено. Однак, станом на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має місце арешт нерухомого майна, що зареєстрований 23.04.2013 року на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 37076478. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся на адресу Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявою, у якій (на підставі частин 1 та 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження») просив припинити чинність та скасувати усі накладені арешти у виконавчому провадженні № 37076478 та зареєструвати припинення арештів рухомого та нерухомого майна боржника у відповідних реєстрах. Листом Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 22.06.2022 року №19.20-25/10743 (який скаржник отримав 18.08.2022 року на свою електронну пошту) його було повідомлено, що 25.04.2013 року виконавче провадження № 37076478 було закінчено, проте не було вжито жодних дій щодо зняття арешту з майна. На думку заявника, зазначений вище лист Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 22.06.2022 року №19.20-25/10743 є рішенням про відмову у скасуванні арештів у виконавчому провадженні №37076478, а відтак він змушений звернутися з даною скаргою до суду. Вважає, що ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2013 року, державний виконавець зобов`язаний був скасувати усі заходи щодо виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області у справі № 2-65/10 від 10.03.2010 року та зареєструвати припинення обтяжень, в тому числі - і рухомого майна. Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги відмовлено (а.с. 79-85). Дану ухвалу оскаржив заявник ОСОБА_1 . Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його скарги, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення і неправильне застосування норм чинного законодавства. Вважає помилковим висновок суду про те, що його вимога про скасування накладеного арешту заявлена до неналежного суб`єкта, а саме до Радехівського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а не до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львова), оскільки саме Радехівський відділ державної виконавчої служби накладав арешт на нерухоме майно та не вчинив жодних заходів щодо його зняття при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с. 88-91). Апелянт та його представник, будучи своєчасно (09.12.2022 року) належним чином повідомленими про апеляційний розгляд справи 30.01.2023 року (а.с. 114, 115), в судове засідання не з`явилися і про причини такої неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12 і 81); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82). Судом встановлено та стверджується матеріалами справи, а саме листом Радехівського ВДВС від 22.06.2022 року, копія якого є долученою самим заявником (апелянтом) ОСОБА_1 до поданої ним скарги до суду першої інстанції (а.с. 9), те, що виконавче провадження в ході якого на виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області по справі № 2-65/10 було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та застосовано інші обмеження, 25.04.2013 року державним виконавцем було закінчено згідно пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»: «направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби». За змістом частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною станом на 25.04.2013 року), у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, однак: крім випадку (зокрема) направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби. За наведеного доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що Радехівський ВДВС при винесенні 25.04.2013 року постанови про закінчення виконавчого провадження не вчинив жодних заходів щодо знаття арештів з нерухомого майна, не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому до уваги прийматися не можуть. Те, що вищезгадане виконавче провадження перебувало на виконанні у Залізничному ВДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, стверджується (зокрема) постановою державного виконавця згаданого ВДВС від 04.06.2018 року, якою виконавчий лист №2-65/10, виданий 20.10.2010 року Радехівським районним судом Львівської області, було повернуто стягувачу з підстав відсутності у боржника ОСОБА_1 майна на яке може бути звернено стягнення, однак з правом повторного пред`явлення його до виконання в строк до 04.06.2021 року (а.с. 76). За вищенаведених обставин в їх сукупності Радехівський ВДВС не вправі був вчиняти будь-які дії (виносити постанови тощо) по скасуванню арештів у виконавчому провадженні, яке у згаданому ВДВС взагалі є відсутнім, і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2022 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 30 січня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.