Ухвала КАС ВС № 990/13/23

УХВАЛА 30 січня 2023 року м. Київ справа №990/13/23 адміністративне провадження № П/990/13/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України в особі Управління справами Апарату Верховної Ради України, Окружного адміністративного суду міста Києва в особі голови комісії з припинення Вовка Павла В`ячеславовича, треті особи: Державне підприємство "Інформаційні судові системи", Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців) про визнання нормативно-правового акта нечинним та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України в особі Управління справами Апарату Верховної Ради України, Окружного адміністративного суду міста Києва в особі голови комісії з припинення - Вовка Павла В`ячеславовича, треті особи: Державне підприємство "Інформаційні судові системи", Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), у якій просив: - визнати протиправним та нечинним Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»; - визнати протиправним та нечинним пункт 2 розділу 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»; - зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва повідомити ОСОБА_1 місцезнаходження його особової справи державного службовця; Вирішуючи питання щодо можливості прийняття вказаної позовної заяви до провадження Верховного Суду, Суд виходить з такого. Юрисдикція та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Главою 2 КАС України регламентовано правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також наведено критерії розмежування предметної, інстанційної юрисдикції та територіальної підсудності адміністративних судів. Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено виключну підсудністість Верховного Суду як суду першої інстанції. Відповідно до цієї статті Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Зазначений перелік справ, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Частиною першою статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, в той час як решта публічно-правових спорів підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 КАС України). З поданого до суду адміністративного позову вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, адресовані Верховній Раді України та Окружному адміністративному суду міста Києва. Відтак, з переліку заявлених Верховному Суду як суду першої інстанції вимог (з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 266 КАС України) йому підсудні лише позовні вимоги, що звернені до Верховної Ради України. Позовні вимоги, адресовані Окружному адміністративному суду міста Києва, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні. Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. У свою чергу, частиною п`ятою статті 172 КАС України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Згідно із частиною шостою статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. З урахуванням приписів вказаної норми КАС України, роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як адміністративним судом першої інстанції за таких обставин є неможливим, оскільки вимоги позивача, заявлені до Окружного адміністративного суду міста Києва, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2019 року у справі №9901/8/19, від 27 червня 2019 року у справі №9901/189/19, від 08 серпня 2019 року у справі №9901/17/19, від 19 вересня 2019 року у справі №9901/62/19, від 02 жовтня 2019 року у справі №9901/382/19 та від 03 вересня 2020 року у справі №9901/271/20. Згідно із пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Як було зазначено вище, застосування статті 172 КАС України щодо роз`єднання позовних вимог, є неможливим. Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, вказаний позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом і підлягає поверненню особі, яка його подала. Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист. Керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України в особі Управління справами Апарату Верховної Ради України, Окружного адміністративного суду міста Києва в особі голови комісії з припинення Вовка Павла В`ячеславовича, треті особи: Державне підприємство "Інформаційні судові системи", Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців) про визнання нормативно-правового акта нечинним та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з доданими до неї документами. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження. Суддя В. М. Шарапа