Ухвала КГС ВС № 916/508/22

УХВАЛА 30 січня 2023 року м. Київ cправа № 916/508/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я., перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі за позовом Керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області до

1. Зеленогірського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Зеленогірської селищної ради,

2. Фермерського господарства «БММ АГРО-27», про визнання недійсним договору про спільну діяльність на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) від 10.08.2018 року та про зобов`язання повернути земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: 09.01.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 у справі № 916/508/22, подана 26.12.2022. За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не врахували ви сновки, викладені у поста новах Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц, від 24.11.2021 у справі №754/10279/18, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19, від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 29.09.2022 у справі №918/351/21, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 19.06.2018 у справі № 920/22/18, від 07.12.2022 у справі №924/11/22, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15. Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 14.02.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю .Я. Чумак