Постанова 4811 № 465/4965/13-ц

Справа № 465/4965/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/2544/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П. секретаря: Цьони С.Ю. з участю: представника ОСББ «Надія-НЛ» - Дзічковського І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року,- ВСТАНОВИВ: у серпні 2011 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулось до суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участі третіх осіб: Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Львівського комунального підприємства «Затишне», ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу. В обгрунтування позовних вимог, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, покликається на те, що на балансі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» знаходиться будинок АДРЕСА_1 . У листопаді 2008 року Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради передало громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 . Стверджує, що разом з вищезазначеною квартирою приватизовано два приміщення в підвальному поверсі будинку відповідно до поверхового плану підвалу будинку за 1988 рік, а саме: приміщення (літ. ХІІ), площею 12,8 кв.м., у якому знаходяться чистки («кишені») димових каналів квартир № 2 , 4 , 6 та приміщення (літ.ХІІІ та ХІV), площею 5,4 кв.м., у якому знаходяться мережі вентиляції, водопостачання та водовідведення квартир № 2 , 4 , 6 . В подальшому квартиру АДРЕСА_2 придбав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після його смерті право власності на квартиру в порядку спадкування набула його донька, ОСОБА_5 , яка відчужила на підставі договору купівлі-продажу дану квартиру ОСОБА_1 . Зазначає, що у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку перебувають допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, технічне обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування житлового будинку і не підлягають відчуженню. Вважає, що частина коридору загального користування підвального приміщення, що позначена на поверховому плані літ. ХІІІ та ХІV неправомірно приватизована разом з квартирою № 3а , а інша частина, що позначена на поверховому плані літ. ХV-ХVІІ, в подальшому захоплена та утримується власником квартири АДРЕСА_2 . Вказує, що позбавлене можливості виконувати покладені на нього функції управителя будинку в повному обсязі, оскільки відсутній цілодобовий доступ до допоміжних приміщень, позначених літ. ХІІ-ХІV, для обслуговування інженерних мереж, їх аварійного відновлення та ремонту. Звертає увагу, що допоміжні приміщення окремо приватизації не підлягають, а відтак, дії щодо їх приватизації є неправомірними. З наведених підстав просить визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.11.2008 року за № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. ХІІ та ХІІІ, площею 18,2 кв.м. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року уточнені позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.11.2008 року за № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. ХІІ та ХІІІ, площею 18,2 кв.м. Стягнуто з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» судові витрати в розмірі 1546 гривень 70 коп. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Апелянт стверджує, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеному між ним та ОСОБА_5 14 лютого 2022 року, набув у власність квартиру АДРЕСА_2 , до якої належать підвальні приміщення, позначені на технічному паспорті літ. XII-XIV. Зазначає, що суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи та інтереси, не залучивши його до участі у справі, повідомлень про дату, час та місце розгляду справи він не отримував, незважаючи на те, що повідомляв суд першої інстанції про те, що став власником вищезазначеної квартири. Зазначає, що є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_2 , а задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» позбавило його частини майна, яке належить йому на праві власності. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено, чи знаходиться в приміщеннях літ. XII-XIV технічне обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація жилого будинку є неможливою, чи використовуються спірні приміщення для обслуговування будинку, чи набули мешканці будинку одночасно з приватизацією квартир права спільної сумісної власності на спірні приміщення, як на допоміжні, а також на загальнобудинкові інженерні мережі комунікацій, що знаходяться в них, чи обліковане спірне приміщення в БТІ, як самостійний об`єкт цивільно-правових відносин, що до житлового фонду не входить. Вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт незаконної приватизації спірного приміщення. Звертає увагу, що висновки суду першої інстанції про те, що приміщення літ. XII-XIV є допоміжними не відповідають обставинам справи. Наголошує, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника ОСББ «Надія-НЛ» - Дзічковського І.Є. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). Задовольняючи позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ», суд першої інстанції виходив з того, що приміщення у підвальному поверсі, позначені на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м., є допоміжним приміщенням, цільовим призначенням якого є обслуговування житлового будинку, відтак належність цього допоміжного приміщення на праві власності ОСОБА_1 порушує інтереси мешканців будинку та призводить до обмеження прав інших співвласників у користуванні спільним майном, що є підставою для задоволення позову. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України). Зі змісту вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов`язаний роз`яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Крім цього, без залучення до участі у справі належного відповідача суд не вправі встановлювати ті чи інші обставини, оскільки встановлення таких знову ж впливає на права та законні інтереси особи, що не залучена до участі у справі. Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не стадії відкриття провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року в справі №543/994/17, провадження № 61-6125св21. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03 листопада 2008 року № 2138-Ж-Ф «Про передачу квартир (будинків) у власність громадян» передано у власність громадян квартири (будинки) згідно з додатком, з якого вбачається, що однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 передано у власність громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 11 листопада 2008 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - з однієї сторони, та ОСОБА_4 - з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В. за № 2357, за умовами якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 передали, а ОСОБА_4 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 14.2 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати та кухні. Пунктом 1 договору купівлі-продажу квартири від 11 листопада 2008 року передбачено, що до квартири належить підвал, площею 18.2. кв.м. Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2011 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулось до суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4 , за участі третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівського комунального підприємства «Затишне», про визнання приватизації квартири частково недійсною. Звернувшись до суду з позовом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» просило задовольнити такі позовні вимоги: -визнати незаконним наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03 листопада 2008 року № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані будинку АДРЕСА_1 літ. XII, XIII та XIV, площею 18.2 кв.м.; -визнати незаконним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_7 від 03 листопада 2008 року в частині приватизації нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані літ. XII, XIII та XIV, площею 18.2 кв.м.; -визнати незаконним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за № 2357 від 11 листопада 2008 року в частині продажу нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані підвалу літ. XII, XIII та XIV, площею 18.2 кв.м.; -призначити комісію фахівців у складі представників ОСББ «Надія-НЛ» та ЛКП «Затишне» для підтвердження наявності інженерних комунікацій у приміщеннях (літ. XII, XIII та XIV) шляхом складання відповідного акту з фотофіксацією; -зобов`язати КП ЛОР «БТІ та ЕО» встановити нові розміри приміщення (літ. XII) за виключенням його частини, де знаходяться інженерні мережі-чистки («кишені») димових каналів квартир № 2 , 4 , 6 з метою безперешкодного доступу до них фахівців ОСББ для проведення їх обслуговування та організації чистки. Тобто, звернувшись до суду з позовом, позивач ОСББ «Надія -ЛВ», залучило до участі у справі, як відповідача, власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , який набув квартиру разом зі спірними приміщеннями площею 18.2 кв.м на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому, користуючись своїми процесуальними правами, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ»неодноразово уточнювало позовні вимоги та доповнювало їх, зокрема, 05 лютого 2014 року позивачем подано доповнення до позовної заяви, а 16 червня 2017 року, 13 грудня 2021 року та 18 липня 2022 року - подано уточнення позовних вимог. Крім того, позивач звертався з численними заявами про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. 19 червня 2012 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося до суду із заявою про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: ОСОБА_6 , співвласницю квартири АДРЕСА_8 , ОСОБА_7 , співвласницю квартири АДРЕСА_9 , та ОСОБА_8 , співвласницю квартири АДРЕСА_10 . 05 лютого 2014 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» подало доповнення до позовної заяви, в якій доповнило підстави позовних вимог, не змінюючи суб`єктного складу учасників справи. 12 листопада 2014 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося до суду із заявою про залучення до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_9 , співвласницю квартири АДРЕСА_8 . 11 червня 2015 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося до суду з клопотанням, в якому просило змінити процесуальний статус ЛКП «Затишне» з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на співвідповідача, однак, як вбачається з журналу судового засіданні від 02 липня 2015 року, у задоволенні клопотання відмовлено протокольною ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 02 липня 2015 року. 16 червня 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» подало заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши співвідповідачами в даній справі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4 та Відділ приватизації житла Франківського району м. Львова. При цьому третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівське комунальне підприємство «Затишне», ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . В уточненій позовній заяві від 16 червня 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося до співвідповідачів з наступними позовними вимогами: -визнати незаконним та скасувати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ; -визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03 листопада 2008 року за № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м.; -визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 № 234969 від 03 листопада 2008 року в частині приватизації нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м -визнати незаконним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за № 2357 від 11 листопада 2008 року в частині продажу нежитлових приміщень, позначених на поверховому плані квартири літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м.; -зобов`язати Львівське обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» виготовити новий технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_2 , без зазначення у ньому належності до цієї квартири підвалу, площею 18.2 кв.м. та креслень на приміщення літ. XII (12.8 кв.м.) та XIII (5.4 кв.м.); -зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради на підставі нового технічного паспорту на квартиру внести зміни до інформації про реєстрацію за ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 14.2. кв.м. у складі однієї кімнати, площею 14.2 кв.м., та вбиральні спільного користування, площею 0.9 кв.м., разом з належною до квартири коморою в підвалі, площею 18.2 кв.м., щодо вилучення запису про належність до вищезазначеної квартири комори в підвалі, площею 18.2 кв.м. (реєстраційний номер майна 25293623 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно). Судом першої інстанції також встановлено, що ОСОБА_4 , залучений позивачем до участі у справі, як відповідач, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 265280046 від 09 липня 2021 року підтверджується, що 14 червня 2021 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 14.2 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати, площа підвалу 18.2 кв.м., на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою 14 червня 2021 року. 09 липня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося з клопотанням про заміну в порядку процесуального правонаступництва відповідача ОСОБА_4 у зв`язку з його смертю на його правонаступника, ОСОБА_5 . Крім того, 13 грудня 2021 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» в черговий раз подано заяву про уточнення позовних вимог, змінивши суб`єктний склад відповідачів, зазначивши співвідповідачами у даній справі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» та ОСОБА_5 . При цьому третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Львівське комунальне підприємство «Затишне». В уточненій позовній заяві від 13 грудня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» звернулося до співвідповідачів з наступними позовними вимогами: -визнати незаконним та скасувати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ; -визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03 листопада 2008 року за №2138-Ж-Ф в частині в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 допоміжних приміщень, позначених на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м.; -визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 № 234969 від 03 листопада 2008 року в частині приватизації допоміжних приміщень, позначених на поверховому плані квартири літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м.; -визнати незаконним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за № 2357 від 11 листопада 2008 року в частині продажу допоміжних приміщень, позначених на поверховому плані квартири літ. XII та XIII, загальною площею 18.2 кв.м.; -зобов`язати Львівське обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» виготовити технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_2 , без зазначення у ньому належності до цієї квартири допоміжних приміщень, площею 18.2 кв.м. та креслень на допоміжні приміщення літ. XII (12.8 кв.м.) та XIII (5.4 кв.м.); -зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради на підставі судового рішення та нового технічного паспорту на квартиру внести зміни до інформації про реєстрацію за ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 14.2. кв.м. у складі однієї кімнати, площею 14.2 кв.м., та вбиральні спільного користування, площею 0.9 кв.м., разом з належною до квартири коморою в підвалі, площею 18.2 кв.м., щодо вилучення запису про належність до вищезазначеної квартири комори в підвалі, площею 18.2 кв.м. (реєстраційний номер майна 2384664446101 у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно). Судом першої інстанції також встановлено, що в подальшому, а саме, 14 лютого 2022 року, ОСОБА_5 відчужила вищезазначену квартиру на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між нею та ОСОБА_1 14 лютого 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Завійською Ю.Л., зареєстрованого в реєстрі за №

130. На підставі договору купівлі-продажу квартири від 14 лютого 2022 року № 130 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 299438706 від 14 лютого 2022 року. 29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . 18 липня 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» подало заяву про уточнення позовних вимог, зазначивши єдиним відповідачем у даній справі Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. При цьому третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зазначено Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Львівське комунальне підприємство «Затишне» та ОСОБА_1 . У вищезазначеній заяві про уточнення позовних вимог від 18 липня 2022 року позивач просив задовольнити уточнені позовні вимоги, а саме: визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03 листопада 2008 року за № 2138-Ж-Ф в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приміщень у підвальному поверсі, позначених на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м. Таким чином, в уточненій позовній заяві від 18 липня 2022 року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» визначено остаточні позовні вимоги, які пред`явлено позивачем лише до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, як відповідача, хоча наказ в оскаржуваній позивачем частині стосується прав ОСОБА_1 на приміщення у підвальному поверсі, позначені на поверховому плані квартири АДРЕСА_2 літ. XII та XIII, площею 18.2 кв.м, яке він придбав 14.02.2022 року на підставі договору купівлі - продажу, укладеного між ним та ОСОБА_5 , яке вона набула у власність , як спадкоємець після смерті батька, ОСОБА_4 , що набув спірні приміщення у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 11.11.2008 року між ним та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , набутими ними в процесі приватизації на підставі оскаржуваного наказу. Разом з тим до участі у справі залучено лише ОСОБА_1 , як третю особу. В суді апеляційної інстанції представник ОСББ «Надія-ЛВ» Дзічковський І.Є. визнав, що скасування оскаржуваного позивачем наказу впливає на право ОСОБА_1 на користування приміщеннями площею 18.2 кв.м, яке він придбав на підставі договору купівлі-продажу. При цьому позивач ОСББ «Надія-ЛВ», уточнюючи позовні вимоги, не залучило до участі у справі ОСОБА_1 , як відповідача і з таким клопотанням представник позивача до суду першої інстанції не звертався. Оскільки заявлені ОСББ «Надія-ЛВ» позовні вимоги щодо незаконності та скасування наказу, яким надано дозвіл на приватизацію приміщень у підвальному поверсі площею 18.2 кв.м, безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , який придбав спірні приміщення на підставі договору купівлі-продажу, а відтак має право на користування ними, колегія суддів вважає, що такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою ОСОБА_1 , який в даній справі має бути залучений до участі у справі, як співвідповідач, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення належного відповідача, співвідповідача позовні вимоги не можуть бути вирішені. Враховуючи те, що позивачем до участі у розгляді справи не залучено як співвідповідача ОСОБА_1 , в той час як ухвалення судового рішення у справі впливатиме на його права та обов`язки, а саме, на належність йому на праві власності приміщень у підвальному поверсі площею 18.2 кв.м, колегія суддів приходить до висновку про наявні підстави для відмови у задоволенні позову, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з цих підстав. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія-НЛ» - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 27.01.2023 року. Головуючий: Н.О. Шеремета Судді: О.М. Ванівський Р.П. Цяцяк