Постанова 4874 № 924/901/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року Справа № 924/901/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Петухов М.Г. судді Мельник О.В. секретар судового засідання Єфімчук А.І. за участю представників: позивача: Доценко О.О. адвокат відповідача: Янкевич Л.Д. адвокат розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року (суддя Заярнюк І.В., м.Хмельницький, повний текст складено 21.12.2022) за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про стягнення 4 895 239,07 грн. ВСТАНОВИВ: 02 листопада 2022 року АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою за вх.№05-22/6193/22 про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. заяву АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз за вх.№05-22/6193/22 від 02.11.2022р. про відстрочення виконання судового рішення по справі №924/901/21 задоволено. Відстрочено виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року. Не погоджуючись з постановленою ухвалою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 у справі № 924/901/21. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ «Хмельницькгаз» про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 в повному обсязі. В обгрунтування своєї апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена внаслідок не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, встановленим обставинам справи, а також такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник зазначає, що для надання відстрочення або розстрочення виконання рішення, необхідна наявність обставин, які роблять неможливим його виконання. При цьому, такі обставини мають бути підставними (підтвердженими доказами) і винятковими. AT "Укртрансгаз" звертає увагу суду на те, що складне фінансове становище боржника, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення. Така позиція AT "Укртрансгаз" узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.03.2018 р. у справі №910/8153/17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі №910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі №910/2376/18. Крім того, AT "Укртрансгаз" вважає, що боржником не надано доказів, які б могли підтвердити виняткові обставини в контексті розгляду даної заяви для її задоволення, оскільки показники, які зазначені у фінансовій звітності боржника, є результатом його господарської діяльності, а відповідно таке підприємство має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів, передбачену законодавством України. Скаржник наголошує на тому, що затримка виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 унеможливлює виконання AT "Укртрансгаз" покладених на нього функцій та спричиняє ризики у вигляді зриву опалювального сезону та розриву відносин з іноземними контрагентами та за міждержавними угодам. Крім того, AT "Укртрансгаз" є одним з найбільших платників податків в Україні та відповідно до положень ст. 67 Конституції України зобов`язане сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В умовах воєнного стану безперебійна сплата податків забезпечує наповнення місцевих бюджетів, підтримку ЗСУ і держави в цілому, недоотримання коштів, в тому числі від Боржника, створює ризик невиконання податкових зобов`язань з боку AT "Укртрансгаз". Тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як AT "Укртрансгаз", так і AT "Хмельницькгаз" несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції при задоволені заяви AT "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання рішення суду не враховано негативні наслідки для Товариства, що свідчить про недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі. Водночас, на думку скаржника, AT "Хмельницькгаз" не надано жодних доказів ймовірного погашення останнім заборгованості в майбутньому, а Господарський суд Хмельницької області приймаючи рішення щодо відстрочення виконання рішення на рік не дослідив та не встановив можливості погашення заборгованості Боржником саме через рік, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях та голослівних заявах Боржника. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, надавши відстрочення виконання рішення у справі №924/901/21 терміном на рік, фактично враховував лише інтереси Боржника, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, як це передбачено статтями 7, 13 ГПК України. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. про відстрочення виконання судового рішення у справі №924/901/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 25 січня 2023 року. 10 січня 2023 року на адресу суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшов відзив в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства «Укртрансгаз» про скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 року у справі №924/901/21 відмовити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11 2022 року у справі №924/901/21 залишити без змін. Вважає апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» безпідставною та необґрунтованою. а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 року, такою що прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, товариство посилається на те, що з запровадженням на території України воєнного стану, пов`язаного із військовою агресією російської федерації по відношенню до держави Україна на відповідача покладені спеціальні обов`язки щодо забезпечення реалізації виконання Законів України «Про ринок природного газу» та «Про правовий режим воєнного стану», а саме забезпечення розподілу природного газу як населенню так і об`єктам, що виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави: забезпечення в належному стані газорозподільної системи та її оперативне відновлення у разі пошкодження; забезпечення функціонування аварійно-диспетчерських служб заради не допущення аварійних ситуацій. Відповідач зазначає, що наявність Закону України № 1639 «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності» вже є підставою для надання відстрочки у виконанні рішення суду. Як встановлено рішенням судів у справі № 924/901/21: - сторонами у справі є: Оператор ГРМ (оператор газорозподільної системи) АТ «Хмельницькгаз» та АТ «Укртрансгаз» (особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року); - підставами позову є спірні правовідносини за договором транспортування природного газу від 14 12.2015 №1512000715; - предметом позову є стягнення заборгованості, за перевищення замовленої потужності за травень-грудень 2019 року; - станом на розрахункову дату - 31 грудня 2020 року заборгованість не погашена. Відповідач вважає, що вказана заборгованість підлягає врегулюванню в порядку передбаченому Законом України №1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Зазначений порядок не передбачає примусового виконання рішення суду за нормами та процедурами Закону України Про виконавче провадження". АТ Хмельницькгаз включено до Реєстру, передбаченого Законом №1639, постановою НКРЕКП від 16 листопада 2022 року №1472 Про включення АТ Хмельницькгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу". Постанова НКРЕКП від 16.11.2022 № 1472 доступна на офіційному сайті НКРЕКП. Єдиним юридичним фактом, на думку відповідача, який би міг слугувати підставою для тверджень про те, що заборгованість у справі № 924/901/21 не може бути врегульована у відповідності до положень Закону № 1639, може бути постанова НКРЕКП про виключення з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що суд першої інстанції вірно оцінив виняткові обставини для постановлення ухвали про відстрочку виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 року у справі №924/901/21. В судовому засіданні 25.01.2023 представник Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 у справі № 924/901/21. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ «Хмельницькгаз» про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 в повному обсязі. Представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" в судовому засідання 25.01.2023 заперечила доводи апеляційної скарги та просила суд у задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства «Укртрансгаз» про скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 року у справі №924/901/21 відмовити. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11 2022 року у справі №924/901/21 залишити без змін. Згідно п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 25.01.2023, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. про відстрочення виконання судового рішення у справі №924/901/21 скасувати та постановити нову ухвалу якою в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року, відмовити виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. по справі №924/901/21 у позові АТ „Укртрансгаз до АТ „Хмельницькгаз про стягнення 4 895 239,07 грн. було відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. по справі № 924/901/21 апеляційну скаргу АТ „Укртрансгаз задоволено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2022р. скасовано, прийнято нове рішення, яким стягнуто з АТ „Хмельницькгаз 3 812 637,41 грн. основного боргу, 498 344,29 грн. пені, 187 884,23 грн. 3% річних, 396373,14 грн. інфляційних втрат та 73 428,59 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, 110 142,88 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. 02 листопада 2022р. АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою за вх.№05-22/6193/22 про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року.(а.с. 159-162 т.4). В обгрунтування доводів вказаної заяви відповідач посилається на наявність обставин, які можуть ускладнити виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі №924/901/21 та роблять таке виконання неможливим без істотного погіршення і без того вкрай важкого фінансового стану АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз, що ставить під загрозу подальшу діяльність, що, в свою чергу може призвести до неможливості виконання функцій оператора газорозподільної системи. Заявник вказує, що метою звернення із заявою про відстрочку є потреба у захисті загального економічного інтересу, який становлять послуги у сфері функціонування ринку природного газу, зокрема послуги з розподілу природного газу (Постанова КМУ №420 від 23.05.2018 „Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес) під час воєнного стану. Заявник просить суд врахувати, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, вих.№2024/02.0-7.1, військову агресію Російської Федерації проти України визнано форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. Вказує, що воєнний стан, запроваджений Указом Президента України № 64/2022 з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, одночасно призвів до складних умов господарської діяльності підприємства, яке є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність Хмельницької області, особливо в період початку опалювального сезону 2022-2023 рр. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про критичну інфраструктуру до життєво важливих функцій та/або послуг, належать, зокрема енергозабезпечення. На сьогодні, захист критичної інфраструктури є складовою частиною забезпечення національної безпеки України, тому забезпечення роботи газорозподільної системи у воєнний час є одним з пріоритетних завдань українського Уряду. Заявник вказує, що АТ „Оператор газорозподільної системи Хмельницькгаз під час воєнного стану докладає усіх зусиль для збереження можливості забезпечувати роботу підприємства в нормальному режимі та продовжувати надавати послуги з розподілу природного газу споживачам усіх категорій, у тому числі для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону; аварійні бригади працюють на безперервній основі, технічний персонал на постійній основі забезпечує аварійне відновлення пошкоджених ділянок газопроводу та забезпечує стале функціонування газопостачання в зоні ліцензованої діяльності. При цьому, починаючи із 10 жовтня 2022 року по всій території України (де Хмельницька область не стала виключенням) здійснюються масовані ракетні обстріли підприємств енергетичної інфраструктури на відновлення якої потрібен як час так і значні фінансові витрати. Товариство має бути готове в будь-який час для реагування та негайного відновлення пошкоджених об`єктів газової системи області (в разі такого руйнування). Представник відповідача просить суд врахувати, що з метою забезпечення потреб Збройних Сил України, сил територіальної оборони та постраждалих від збройної агресії та соціальною незахищених осіб, АТ„Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз вживає заходи щодо надання безоплатно паливно-мастильних матеріалів для задоволення потреб військових частин, розміщених на території Хмельницької області та територіальній обороні Хмельницької області, а також використовує паливно-мастильні матеріали для транспортування гуманітарної допомоги власними транспортними засобами. Також товариством було передано для потреб Збройних Сил України рухомий склад, постійно передається гуманітарна допомога, медичні засоби, протягом вересня 2022 було передано на потреби ЗСУ 850 буржуйок. При цьому, вказані витрати в умовах мирного часу були б використані товариством для забезпечення власних потреб в господарській діяльності. Крім того, заявник посилається на дебіторську заборгованість, що виникла у зв`язку із систематичними неплатежами за спожиті послуги з боку населення та юридичних осіб, що підтверджено Балансом (форма №1) станом на 30.06.2022р. (дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 97 172 тис. грн. (на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 тис. грн.). При цьому, заборгованість населення перед товариством за розподіл природного газу складає 25 007 330,81 грн. Заявник звертає увагу суду на те, що згідно Закону України „Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування врегульовано правовідносини на ринку природного газу та у сферах тепло- та гарячого водопостачання на час дії воєнного стану, зокрема запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб`єктів господарювання, зумовлених впровадженням мораторію на зростання тарифів та цін, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Такі обставини призводять до неможливості стягнення заборгованості з вказаних суб`єктів господарювання в примусовому порядку за процедурою, передбаченою Законом України Про виконавче провадження, що також призводить до відповідних обмежень стягувана та очікувань на врегулювання заборгованості за рахунок компенсаторного механізму встановленого Законом в майбутньому. Крім того, АТ „Оператор газорозподільної системи Хмельницькгаз зазначає, що він як оператор газорозподільних систем, має законодавчо передбачене право на врегулювання несплаченої станом на 31.12.2020 року заборгованості перед АТ Укртрансгаз по договору транспортування природного газу N91512000715 від 17.12.2015р. відповідно до Закону України від 14 липня 2021 року №1639-ІХ „Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. Враховуючи вищевикладене, заявник просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року Суд першої інстанції, задовольняючи подану заяву зробив висновки, що згідно із Законом України „Про затвердження Указу Президента України „Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб. Дане підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). При цьому, АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз є підприємством критичної інфраструктури, яке забезпечує енергетичну незалежність, і відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про критичну інфраструктуру належить до життєво важливих функцій енергозабезпечення. Судом першої інстанції також враховане важке фінансове становище відповідача, що підтверджено його фінансовою звітністю - Баланс (форма №1) станом на 30.06.2022р., відповідно до якої дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги складає 97 172 000,00 грн., на початок звітного періоду така заборгованість складала 32 079 000,00 грн., заборгованість населення перед відповідачем за послуги з розподілу природного газу становлять 25 007 330,81 грн. За таких обставин, враховуючи важкий фінансовий стан АТ „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз, наявність форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, приймаючи до уваги інтереси та рівновагу обох сторін, суд першої інстанції дійшов висновку за можливе відстрочити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21. Не погоджуючись з постановленою ухвалою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022 у справі № 924/901/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви АТ «Хмельницькгаз» про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 в повному обсязі. Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою. Суд апеляційної інстанції не може погодитися із прийнятим судовим рішенням, вважає висновки, зроблені судом першої інстанції, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, з огляду на наступне. Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення. Так, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Положеннями ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України). Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 р. у справі №910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.97 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V). Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"). Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі №910/8153/17). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини, які взяті до уваги судом першої інстанції, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої акціонерне товариство мало планувати свої видатки на погашення заборгованості, яка виникла ще у 2020 році, оскільки було обізнане про строк настання її погашення. Разом з цим, відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів. Поза належною правовою оцінкою суду першої інстанції залишилась і та обставина, що при наданні відстрочення виконання рішення строком на рік, стягувач (в даному випадку Акціонерне товариство "Укртрансгаз") не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог позивача з відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за період такого розстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни. При цьому, AT "Укртрансгаз" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. №83, входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення критеріїв віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави" від 03.11.2020 р. №999 (зі змінами та доповненнями), AT "Укртрансгаз", як суб`єкт господарювання державного сектору економіки та підприємство паливно-енергетичного комплексу, що здійснює діяльність з транспортування природного газу магістральними газопроводами і зберігання природного газу у підземних газосховищах, віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. У свою чергу, під "енергетичною безпекою держави" розуміється здатність держави в особі її органів управління забезпечити кінцевих споживачів природним газом в необхідному обсязі та належної якості у звичайних умовах, а також під час дії дестабілізуючих факторів (надзвичайних ситуацій) внутрішнього чи зовнішнього характеру у межах гарантованого покриття мінімального обсягу найважливіших потреб країни, окремих її районів, міст, селищ чи об`єктів у паливно-енергетичних ресурсах. Поряд з цим колегія суддів відзначає, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як AT "Укртрансгаз", так і AT "Хмельницькгаз" несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір. Суд апеляційної інстанції також не приймає посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану, що слугувало причиною накопичення заборгованості з огляду на наступне. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно із ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони с форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката. Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. №44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП. Щодо наявності надзвичайних подій/форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) боржник посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, згідно якого Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 N 671/97-ВР, статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). В той же час зобов`язання боржника по укладеному між сторонами договору виникло задовго до настання форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислова палата України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилається відповідач, не є сертифікатом в розумінні ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", відповідно не є і не може бути доказом, яким може встановлюватись наявність форс-мажорних обставин. Тобто, наразі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які свідчать про виникнення у відповідача форс-мажорних обставин. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 року по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 року по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах саме із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 року в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану. Наразі, відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. Також, AT "Хмельницькгаз" не надано жодних доказів ймовірного погашення останнім заборгованості в майбутньому, а Господарський суд Хмельницької області, приймаючи рішення щодо відстрочення виконання рішення на рік, не дослідив та не встановив можливості погашення заборгованості Боржником саме через рік, при цьому висновки суду не можуть ґрунтуватися лише на одних припущеннях. Посилання заявника у додаткових письмових поясненнях, поданих до суду першої інстанції, 14.11.2022 на Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-IX від 14.07.2021 є необґрунтованим. Даний закон передбачає порядок врегулювання заборгованості за природний газ (основний борг) та можливість списання штрафних санкцій у разі наявності визначених підстав. Разом з цим, колегія суддів відзначає, що на момент подання вказаних пояснень 14.11.2022 АТ Хмельницькгаз в обгрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення терміном на один рік не було включено до Реєстру, передбаченого Законом №1639, оскільки лише постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 листопада 2022 року №1472 Про включення АТ "Хмельницькгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу" відповідача включено до зазначеного Реєстру. Заявником не надано доказів проведення взаєморозрахунків, укладення договору про реструктуризацію заборгованості із стягувачем для врегулювання заборгованості згідно даного закону. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у цій справі на даний час не здійснюється. Перехідними та прикінцевими положеннями Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» внесено ряд змін до Закону України «Про виконавче провадження» (статті 34, 35, 39), якими врегульовано в тому числі порядок примусового виконання виконавчих документів, заборгованість за якими підлягає врегулюванню згідно Закону №1639. Так, зокрема, відповідно до п.15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Частиною 9 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає. Тобто, у разі виключення боржника з Реєстру, (підстави для виключення з Реєстру визначені ч.3 ст. 3 Закону №1639), виконавче провадження поновлюється, стягнення продовжується в примусовому порядку. Згідно п. 19 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тобто, виконавче провадження закінчується у разі погашення чи списання відповідного боргу за виконавчим документом. Таким чином, посилання заявника на те, що спірна заборгованість підпадає під дію Закону України №1639-IX від 14.07.2021 "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не є підставою для відстрочення виконання рішення, встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України. Отже, на сьогодні права боржника не порушені та не має жодних загроз погіршення фінансового становища пов`язаних з виконанням постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, в порушення вимог ст. ст. 331 ГПК України, суд першої інстанції не дотримався справедливого балансу інтересів сторін у спорі та не вказав належні обставини, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. З урахуванням наведеного постановлений у справі судовий акт щодо надання відповідачу відстрочки виконання рішення на рік не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до положень статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволені заява відповідача про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі № 924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року слід відмовити. У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року, задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 14.11.22 р. про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 (один) рік до 13.10.2023 року, скасувати та постановити нову ухвалу: "В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022р. у справі №924/901/21 терміном на 1 рік до 13.10.2023 року, відмовити."

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41, код ЄДРПОУ 05395598) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №924/901/21 повернути Господарському суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "26" січня 2023 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В.