Постанова Київський апеляційний суд № 753/16113/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 753/16113/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2081/2023Головуючий у суді першої інстанції - Заставенко М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 січня 2023 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А. судді Вербова І.М., Невідома Т.О. секретар Ольшевська Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 18.12.2006 по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; надати ОСОБА_1 право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом, після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що з травня 2000 року ОСОБА_1 проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання вони мали спільний побут, бюджет, вели спільне господарство, мали спільний бізнес. Позивач сплачував комунальні платежі та робив власними силами ремонт у квартирі за місцем їхнього проживання. З 2013 року, у зв`язку з хворобою ОСОБА_5 він фактично виконував її посадові обов`язки фінансового директора ТОВ «Укртехнологія», яке було засноване 03.02.2000 позивачем, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Окрім того, допомагав матеріально та морально, піклувався про матір ОСОБА_5 , брав участь у вихованні її сина. У лютому 2017 року надав частину коштів на внесення застави в загальному розмірі 240 000,00 грн. за її сина ОСОБА_2 у кримінальному провадженні. ІНФОРМАЦІЯ_3 після тяжкої хвороби ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. 15.09.2020 позивач звернувся до ПН КМНО м. Києва Ващенка В.В., який повідомив, що спадкоємцями першої черги являються син покійної ОСОБА_2 та мати ОСОБА_6 . Встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивачеві необхідно для прийняття спадщини та визначення спільного майна подружжя. З 2013 року у ОСОБА_5 діагностували ряд хронічних захворювань: хронічний вірусний гепатит «В» та «С» з переходом в цироз печінки, транзиторний асцит, кровотеча з варикозно-розширених вен стравоходу, синдром портальної гіпертензії, хронічний пієлонефрит єдиної правої нирки, незріла катаракта лівого ока, вікова макулодистрофія, суха форма обох очей, артифакія правого ока. З 24.09.2013 їй була встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням. Майже кожного року вона проходила госпіталізацію. У зв`язку з її станом через тяжку хворобу позивач робив їй уколи, привозив її до лікарні та забирав додому після виписки, здійснював її догляд в лікарні, кожного дня відвідував, приносив їжу, міняв памперси, виводив на прогулянки, ходив в магазин за продуктами та в аптеку за ліками. За весь період хвороби, а ні син ОСОБА_2 , а ні її мати ОСОБА_6 не здійснювали догляд за ОСОБА_5 . Усі обов`язки по догляду, забезпеченню та підтриманню бізнесу були покладені на позивача. Також позивач організував поховання померлої та поминки. При обговоренні питання спадкування позивачем майна ОСОБА_5 в одній черзі відповідачі категорично відмовилися (т. 1 а.с. 1-4, т, 2 а.с. 85). Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2022 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 19.11.2020, а саме скасовано заборону ПН КМНО Ващенку В.В. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (номер у спадковому реєстрі 66116148) (т. 4 а.с. 136-140зв.). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що під час розгляду справи, суд першої інстанції не взяв до уваги надані докази, а саме факт спільного здійснення підприємницької діяльності, наявності у сторін спільного бюджету та здійснення спільних витрат. Окрім зазначеного, незважаючи на наявність у ОСОБА_5 близьких родичів, її похованням займався ОСОБА_1 , та оплачував послуги на поховання (поховання за рахунок коштів позивача), що підтверджується доданими до позовної заяви копії договору про надання ритуальних послуг від 01.06.2020, копії акту № 51/20 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання ритуальних послуг, копії товарного чеку № 51/20, та копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання від 01.06.2020 (т. 4 а.с. 145-156). 21.11.2022 представником ОСОБА_4 - ОСОБА_7 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд детально проаналізував медичні документи та не виявив доказів наявного тривалого безпорадного стану ОСОБА_5 . Крім того, суд зазначив що однією з обов`язкових умов для зміни черговості на спадкування є факт матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та здійснення опіки над спадкодавцем. З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_5 була матеріально забезпеченою. Після її смерті залишилися нерухоме майно та кошти в значному розмірі. Позивачем не доведено сукупності всіх юридичних фактів (матеріального забезпечення спадкодавця, здійснення над ним опіки, тривалість наявності безпорадного стану), встановлення яких у судовому порядку є обов`язковим та які дають право на зміну черговості одержання права на спадкування, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню (т. 4 а.с. 180-210). В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити. ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 заперечували проти поданої апеляційної скарги та просили її відхилити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 9). Після смерті ОСОБА_5 ПН КМНО Ващенком В.В. була заведена спадкова справа №11/2020 (т. 2 а.с. 102 - 151). З матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 15.07.2020 звернулася мати покійної - ОСОБА_6 , 15.09.2020 - ОСОБА_1 та 21.10.2020 син покійної - ОСОБА_2 . 30.11.2020 ОСОБА_2 звернувся до ПН КМНО Ващенко В.В. із заявою про відкликання його заяви про прийняття спадщини, відмову від належної йому частки спадкового майна на користь ОСОБА_6 ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з 01.03.1991, який рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2005 розірвано (т. 2 а.с. 86). На момент смерті ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 стверджував про те, що він постійно проживав однією сім`єю із ОСОБА_5 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на наявні в справі докази та покази свідків. Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до частин 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Згідно із частиною 1 статті 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні родині. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти, тобто між ними склалися та існують усталені відносини, що притаманні подружжю. Аналізуючи зміст зазначених норм законодавства та досліджуючи наявні у справі докази, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що жодним доказом у справі не підтверджується характер близькості позивача та померлої як чоловіка та жінки: немає приватних листів, жодного особистого подарунку, що характеризували б взаємини як особисті, ніжні, турботливі, не доведено ведення спільного побуту, наявність спільного бюджету. Окрім того, з наданої банком роздруківки щодо здійснених ОСОБА_1 платежів за послуги з утримання будинку та за надані комунальні послуги, вбачається, що вони були здійснені вже після смерті ОСОБА_5 , і зазначені докази, також, не свідчать про спільне ведення сімейного бюджету (т. 2 а.с. 74 - 76). Що стосується письмових доказів, позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення та реєстрацію ТОВ «Укртехнологія», копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копію договору про надання ритуальних послуг від 01.06.2020, копію акту № 51/20 приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання ритуальних послуг, копію товарного чеку № 51/20, та копію договору - замовлення на організацію та проведення поховання від 01.06.2020. Проте надані докази не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення спільного господарства між позивачем та померлою ОСОБА_5 . З наданих позивачем копій фотокарток на яких зафіксовані сторони, не можливо встановити період за який вони були здійснені та які події на них засвідчені. Щодо позовних вимог про надання позивачеві права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті померлої ОСОБА_5 . Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Частина 2 ст. 1259 ЦК України передбачає, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Як зазначає Верховний Суд в своїй постанові від 24.06.2020 у справі № 127/9778/17, безпорадний стан - стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами або може супроводжуватися патологічними процесами чи бути їх наслідком (при психічних і нервових захворюваннях, при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю). Верховний суд вказав, що безпорадний стан необхідно доказувати відповідними записами в медичних документах. Відповідно до наявних в матеріалах справи медичних документів судом встановлено, що ОСОБА_5 хворіла, та з них можливо встановити періодичність хвороби: 29.05.2012 - консультативне заключення гепатологічного центру Клінічної лікарні №15. Рекомендовано дотримання режиму праці, відпочинку, дієта №

5. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 7954 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 21.05.2014 по 12.06.2014. 10.06.2015 направлення на госпіталізацію № 140 в МКЛ № 1 Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 9908 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 17.07.2016 по 28.07.2016. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 12996 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 21.09.2016 по 29.09.2016. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 6115 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 16.04.2018 по 23.04.2018. Виписана у задовільному стані для подальшого лікування під наглядом гастроентеролога. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 9372 «Центр мікрохірургії ока» свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 12.11.2018 по 13.11.2018. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 9861 «Центр мікрохірургії ока» свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 21.11.2018 по 23.11.2018. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 15587 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 16.08.2019 по 22.08.2019. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 17343 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 06.09.2019 по 12.09.2019. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 804 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 13.01.2020 по 20.01.2020. Виписується з поліпшенням. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1369 свідчить що ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 24.01.2020 по 28.01.2020. Виписана у задовільному стані. Рекомендовано нагляд сімейного лікаря. Крім того, з наданих до суду доказів вбачається, що ОСОБА_5 мала абонемент у спортивному клубі та відвідувала його, що підтверджується листом Фітнес клубу «Спорт Лайф». Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність у неї безпорадного стану, що є однією з обов`язкових умов для зміни черговості на спадкування. Також, однією з обов`язкових умов для зміни черговості на спадкування є факт матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та здійснення опіки над спадкодавцем. З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_5 була матеріально забезпеченою. Після її смерті залишилися нерухоме майно та кошти в значному розмірі. З наведеного слідує, що позивачем не доведено сукупності всіх юридичних фактів (матеріального забезпечення спадкодавця, здійснення над ним опіки, тривалість наявності безпорадного стану), встановлення яких у судовому порядку є обов`язковим та які дають право на зміну черговості одержання права на спадкування, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Зважаючи на викладені вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Посилання апелянта на покази свідків, які зазначали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали разом однією сім`єю як чоловік та дружина, не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19)). За таких обставин, судом першої інстанції правильно застосовано до правовідносин норми процесуального права, повно та всебічно досліджено матеріали справи та прийнято обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до його незгоди з висновками суду та на законність і обґрунтованість постановленого судового рішення не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст виготовлено 19 січня 2023 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді І.М. Вербова Т.О. Невідома