Постанова 4814 № 641/6336/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 641/6336/20 Номер провадження 22-ц/814/1083/23Головуючий у 1-й інстанції Чайка І.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 липня 2021 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Харківська міська рада, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Підлісна Ірина Володимирівна. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просив встановити факт його постійного місця проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою : АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що заявник мав рідну тітку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з якою він проживав з 1988 року за адресою: АДРЕСА_1 . У 1996 році вони разом приватизували зазначену квартиру у рівних долях, про що отримали свідоцтво про право власності. В кінці 2008 року він був вимушений переїхати до своєї матері ОСОБА_3 та доглядати за нею, бо вона тяжко перенесла смерть свого чоловіка у 2004 році. Весь цей час він також наглядав за ОСОБА_2 , надавав їй кошти, годував, ремонтував квартиру. Його матір померла у травні 2015 року та з цього часу він став єдиним спадкоємцем своєї тітки. ОСОБА_2 не мала власних дітей та чоловіка, він та його матір були її єдиними родичами. Після смерті матері, здоров`я тітки дуже розладилось, задля догляду за нею він вимушений був переїхати жити зі своєї квартири АДРЕСА_2 до тітки. З початку 2018 року вона зовсім перестала вставати з ліжка, не могла себе обслуговувати самостійно, її треба було годувати, вона потребувала постійного стороннього нагляду. Таким чином, з 1996 року по день смерті тітки, з перервою 2008-2015 р. він постійно проживав з ОСОБА_2 . Він сам є самотньою людиною, тому у догляді за тіткою йому допомагали добрі люди та церква. Так, пастор-капелан ОСОБА_4 допомагав йому: за його дорученнями ходив до банку, сплачував комунальній послуги, тому на деяких квитанціях мається його підпис. Після смерті тітки ним в повній мірі виконано обов`язок щодо організації процесу її поховання. З 1996 року по теперішній час він своєчасно виконує обов`язок щодо сплати комунальних платежів по квартирі. Після смерті тітки він звернувся до нотаріуса з заявою при прийняття спадщини, але йому було відмовлено внаслідок того, що він не був зареєстрований з померлою за однією адресою. В зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду з відповідною заявою. Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 . Харківська міська рада в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. В обгрунтування вимог апеляційної скарги, стверджується, що суд першої інстанції не дав належної оцінки усім доказам у їх сукупності, зокрема не звернув уваги на зареєстроване місце проживання заявника і спадкодавця, дані його медичної картки. Окрім того, спірні правовідносини мають вирішуватися у позовному провадженні, так як встановлення факту впливає на права Харківської міської ради, яка відповідно до ст.1277 ЦК України зобов`язана подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.10.2021 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.11.2021 року закінчено підготовку до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 04.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М. У відзиві ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначається, що суд першої інстанції належним чином дослідив подані докази і дав їм правильну оцінку. Матеріалами справи встановлено, що інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 немає, а міська рада не виконала свій обов`язок, передбачений ст.1277 ЦК України. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав: Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12.03.1996 р. ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_3 . Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ХМ БТІ» № 20434284 від 02.10.2008 р. Постановою приватного нотаріуса ХМНО Підлісної І.В. від 30.06.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, причиною відмови стала відсутність підтверджень, що спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, крім того ОСОБА_1 був пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини. З зазначеної постанови також вбачається, що інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмови від неї після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до нотаріальних органів не зверталися. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 18.11.1934 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ). ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 ). З довідки виданої Палацом одруження «Центральний» від 21.12.1993 р., вбачається, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 уклали шлюб 08.06.1967 року, після реєстрації шлюбі прізвище чоловіка та дружини - « ОСОБА_12 ». ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_13 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 ). ОСОБА_11 та ОСОБА_13 розірвали шлюб 15.06.1976 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 . ОСОБА_14 та ОСОБА_13 уклали шлюб 12.09.1980 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюб серії НОМЕР_9 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_13 ». ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 . ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 . ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками зазначені: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 (свідоцтво про народження № НОМЕР_12 ). З довідки з місця реєстрації про склад сім`ї та реєстрацію, видану дільницею № 21 КП «Жилкомсервіс» вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_16 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_13 . Згідно договору-замовлення на організацію похорон та проведення поховання № 630 від 18.11.2018 року ОСОБА_1 займався похованням ОСОБА_2 . Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався ОСОБА_1 у підтвердження факта проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з таких міркувань. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч.1,2 ст.315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України). За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо). Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. У підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 подав суду письмові докази, якими підтверджена відсутність інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 , квитанції про сплату комунальних послуг за адресою проживання ОСОБА_2 , які підписані заявником, судом також допитані два свідка, які підтвердили факт постійного проживання заявника із спадкодавцем на час відкриття спдащини. Наведені докази у сукупності є достатніми у розумінні ст.80 ЦПК України для підтвердження факта, відносно якого заявлена вимога, за відсутності інших доводів і відповідних доказів, які б підтверджували протилежне або спростовували цей факт. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність спору про право, так як у померлої ОСОБА_2 відсутні інші спадкоємці, а Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування не виконала свого обов`язку, передбаченого ст.1277 ЦК України у встановлений законом строк. Зважаючи на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку наданим доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів. Доводи апеляційної скарги з урахуванням практики Європейського суду з прав людини у питанні застосування і тлумачення п.1 статті 6 Конвенції (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) не потребують детальної оцінки з урахуванням характеру спору, наданих у справу доказів, встановлених фактичних обставин та правової позиції позивача. В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 15 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 25 січня 2023 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов