Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/2475/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/108/23Головуючий по 1 інстанції Справа №707/2475/22 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 . Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у письмовому провадженні в м. Черкаси апеляційну скаргузаступника керівника Черкаської окружної прокуратури Євгенія Троцько на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2022 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Будищенська сільська рада; про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення, - в с т а н о в и в: 24 жовтня 2022 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року було зобов`язано прокурора надати суду докази направлення Черкаській обласній військовій адміністрації листа від 19 жовтня 2022 року за № 159-3704вих22, у якому він звертається до Черкаської обласної військової адміністрації в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та повідомляє її про певні порушення законодавства, які, на його думку, мали місце під час передачі спірної земельної ділянки у власність громадянину, а також докази отримання адресатом даного листа. Вказану вимогу суду не виконано. У заяві про усунення недоліків позовної заяви від 24 листопада 2022 року прокурор стверджує, що зазначений вище лист отримано адресатом 26 жовтня 2022 року за вхідним номером № 10702/01/01-33, однак жодних доказів на підтвердження своїх слів не надає, а відмітка про отримання цього листа на його екземплярі, долученому до позовної заяви, відсутня. Водночас, з даним позовом прокурор звернувся до суду 24 жовтня 2022 року. Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі саме Черкаської обласної військової адміністрації, суд дійшов висновку, що процедуру, встановлену частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», ним не дотримано. Надаючи оцінку доводам прокурора про те, Черкаською окружною прокуратурою на адресу Черкаської обласної державної адміністрації 22 вересня 2022 року скеровано запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за вихідним № 54-159-3219вих22 із детальним обґрунтуванням допущених Свидівоцькою сільською радою порушень чинного земельного та лісового законодавства, у відповідь на який листом № 02/09-02.01-08/9580/01/01-48/8323 від 13 жовтня 2022 року Департамент агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації повідомив, що Черкаська обласна державна адміністрація зацікавлена в усуненні перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом визнання незаконним рішення Свидівоцької сільської ради, однак у неї відсутні державні асигнування на сплату судових витрат, тому у разі здійснення Черкаською окружною прокуратурою заходів представницького характеру буде підтримувати позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що висловлена у даному листі позиція Черкаської обласної державної адміністрації не свідчить про відмову звернутися до суду з відповідним позовом, а лише вказує на відсутність державних асигнувань на сплату судових витрат. Між тим, судом першої інстанції зауважено, що Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 802/1873/17-а дійшов висновку, що «неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави» (пункт 40). Відтак, на переконання суду першої інстанції, повноваження прокурора на подання цього позову в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації не є належним чином обґрунтованими і підтвердженими, як того вимагає стаття 56 ЦПК України та стаття 23 Закону України "Про прокуратуру", що має наслідком застосування положень статті 185 ЦПК України. В апеляційній скарзі заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, вважаючи ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що реалізовуючи надані законом повноваження, Черкаською окружною прокуратурою на адресу Черкаської обласної державної адміністрації 22.09.2022 року скеровано лист у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за вихідним № 54-159-3219вих22 із детальним обґрунтуванням допущених Свидівоцькою сільською радою порушень чинного земельного та лісового законодавства, а також запитано інформацію щодо вжитих та запланованих до вжиття у майбутньому Черкаською ОДА заходів реагування, у тому числі представницького характеру з огляду на виявлені порушення. З листа від 13.10.2022 №02/09-02.01-08/9580/01/01-48/8323 установлено, що Черкаська ОДА зацікавлена в усуненні перешкод у користуванні та розпорядженні спірним майном шляхом визнання незаконним рішення Свидівоцької сільської ради, проте через відсутність коштів заходи представницького характеру вживати не буде, однак у разі вжиття таких заходів Черкаською окружною прокуратурою буде підтримувати позови прокурора. Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 року №68/2022, утворено, зокрема, Черкаську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. Отже, Черкаська обласна державна адміністрація не припинила свого існування, як юридична особа та суб`єкт цивільних правовідносин, а відповідним указом Президента України їй надано лише тимчасового спеціального статусу військової адміністрації, на період воєнного стану. Зазначена обставина також підтверджується самою Черкаською обласною військовою адміністрацією в листі від 08.12.2022 за №01/01-48/12038/01/01-48/12209, в якому зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження військових адміністрацій здійснюється ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Отже, Черкаська обласна державна адміністрація та Черкаська обласна військова адміністрація наразі є єдиним органом, з єдиним кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, єдиним керівником та єдиною юридичною адресою, а військова адміністрація це тимчасовий спеціальний статус, присвоєний обласній державній адміністрації на період воєнного стану. Крім того, прокурором зазначено, що незважаючи на очевидну необхідність захисту державних інтересів, Черкаська обласна військова адміністрація, як власник спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, з часу виникнення спірних правовідносин не вживала заходів щодо самостійного звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про не здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону. За змістом пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави. У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Так, згідно зі статтею 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів великої кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43). За частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 зазначила, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. Згідно з вимогами чинного законодавства, землі лісового фонду належать до державної власності та перебувають у розпорядженні державних адміністрацій. Отже, на день подачі позову, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать Черкаській обласній державній адміністрації. Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» № 68/2022 від 24 лютого 2022 року, утворено, зокрема, Черкаську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. Статтею 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено, що військово-цивільні адміністрації району, області це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом. Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Черкаською окружною прокуратурою на адресу Черкаської обласної державної адміністрації 22.09.2022 року скеровано лист у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за вихідним № 54-159-3219вих22 із детальним обґрунтуванням допущених Свидівоцькою сільською радою порушень чинного земельного та лісового законодавства, а також запитано інформацію щодо вжитих та запланованих до вжиття у майбутньому Черкаською ОДА заходів реагування, у тому числі представницького характеру з огляду на виявлені порушення. З листа від 13.10.2022 №02/09-02.01-08/9580/01/01-48/8323 установлено, що Черкаська ОДА зацікавлена в усуненні перешкод у користуванні та розпорядженні спірним майном шляхом визнання незаконним рішення Свидівоцької сільської ради, проте через відсутність коштів заходи представницького характеру вживати не буде, однак у разі вжиття таких заходів Черкаською окружною прокуратурою буде підтримувати позови прокурора. Черкаською окружною прокуратурою, після завершення підготовки матеріалів відповідних позовів для подачі їх до суду, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Черкаської обласної військової (державної) адміністрації скеровано повідомлення від 19 жовтня 2022 року. У листі Черкаської обласної військової адміністрації 08.12.2022 року на запит Черкаської окружної прокуратури роз`яснено, що Черкаська обласна державна адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження у статусі Черкаської обласної військової адміністрації, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», а відтак Черкаська обласна державна адміністрація, перебуваючи у статусі Черкаської обласної військової адміністрації, є тотожнім органом, та була належним чином поінформована про суть порушеного права у окреслених запитом спірних правовідносинах, так само про намір суб`єкта запиту на вжиття відповідних заходів представницького характеру від імені держави. Колегія суддів, враховуючи норми чинного законодавства, а також встановлених обставин у справі вважає, що прокурором належним чином обґрунтовані підстави для представництва держави у спірних правовідносинах та дотримано норм статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Щодо висновків суду першої інстанції, що у листі Черкаської обласної державної адміністрації не міститься відмови у самостійному зверненні з відповідним позовом до суду, а лише зазначено на відсутність державних асигнувань на сплату судового збору, то колегія суддів звертає увагу на наступне. У пункті 6.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) вказано, що: «незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини». Черкаська обласна військова (державна) адміністрація наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в її особі не висловлювала, а навпаки зазначила, що позов підтримає. Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню за ч. 1 п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України із направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Євгенія Троцько- задовольнити. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2022 року - скасувати. Цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Будищенська сільська рада; про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення,направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст постанови складено 26 січня 2023 року. Судді: