Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11694/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/11694/22 пров. № А/857/16526/22 Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Запотічного І.І., Матковської З.М., за участю секретаря Пославського Д.Б., апелянта ОСОБА_1 , представника апелянта Луньо Б.М., представника відповідача Герасимюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року (постановлену головуючим суддею Братичак У.В. у м. Львові) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/11694/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22.07.2022 № 2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ДОП ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області» та від 26.07.2022 № 380о\с «Про особовий склад» щодо звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції відділу превенції Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області із поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частин 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу превенції Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області із 26.07.2022; стягнути із Головного управління Національної поліції у Львівській області середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу в сумі, обчисленій судом на дату прийняття рішення; зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, що розрахована та утримана із розміру середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження у справі та призначено підготовче засідання. 22.09.2022 на адресу суду від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що згідно з ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Водночас, з оскаржуваним наказом ГУНП у Львівській області № 2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ДОП ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області» від 22.07.2022 позивач ознайомився 26.07.2022, а з наказом ГУНП у Львівській області від 26.07.2022 № 380о\с «Про особовий склад» - 26.07.2022, однак із цим позовом звернувся лише 25.08.2022, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду. 12.10.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Вказана заява мотивована тим, що з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції за № 380о\с від 26.07.2022 ОСОБА_1 ознайомлений 26.07.2022. 28.07.2022 позивач звернувся до Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про надання йому копій матеріалів службового розслідування за фактом порушення ним службової дисципліни, яка зареєстрована за № Л-24. Листом за № Л\24 о\п\64\01 від 03.08.2022 скеровано в адресу ОСОБА_1 копії матеріалів службового розслідування на 57 аркушах. Отримавши копії матеріалів службового розслідування, позивач 03.08.2022 звернувся за наданням правової допомоги до адвоката Луня Б.М., із яким було укладено Договір про надання правової допомоги № 03\08\22-01 від 03.08.2022. Після ознайомлення із матеріалами, які були надані клієнтом, адвокатом виявлено, що для підготовки якісного адміністративного позову та надання суду всіх доказів необхідно отримати додаткові матеріали. З цією метою адвокатом 04.08.2022 в адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області було скеровано адвокатський запит. На вказаний адвокатський запит ГУ НП у Львівській області надано проміжну відповідь листом за № Л-67\Аз\05\13-2022 від 15.08.2022. У листі зазначено, що у зв`язку з тим, що запит стосується надання значного обсягу інформації, яка потребує пошуку серед значної кількості даних, немає можливості вчасно надати запитувані копії документів та інформації, і про результати розгляду запиту буде повідомлено додатково. Почекавши ще деяких час і зрозумівши, що додаткової відповіді на адвокатський запит не буде, щоб не пропустити і місячний строк звернення до адміністративного, суду із адміністративним позовом, позивач 25.08.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом і в ньому вказав причини не подання доказів в повному обсязі. Фактичне позов було подано безпосередньо до суду 25.08.2022 і залишено в скриньці при вході в суд. Додаткового зазначає, що станом на час подання даного позову, запитувані документи та інформація із ГУ НП у Львівській області в адресу адвоката не надійшли. За таких обставин, просив поновити пропущений ним строк звернення до суду з цим позовом. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заяву представника Головного управління Національної поліції у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ст.122 КАС України, для визначення строку звернення поліцейських до суду щодо оскарження накладених дисциплінарних стягнень в умовах воєнного стану, застосуванню підлягають приписи Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, як спеціального нормативно-правового акту. Також суд зазначив, що звернення позивача до адвоката за наданням правової допомоги, а також отримання чи не отримання представником позивача листа відповідача у відповідь на його адвокатський запит щодо надання додаткових документів для підготовки позову, не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що пропуск строку до суду з позовною заявою відбувся з поважних причин. Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апелянт та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та надали пояснення, просять апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, його представника та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частина 5 ст. 122 КАС України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 15.03.2022 прийнято Закон України № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», яким було внесено зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зокрема викладено Розділ 5 «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Цим розділом було скорочено строки звернення до адміністративного суду до 15 днів у період дії воєнного стану. Розділом 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIІІ визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану. Стаття 31 Дисциплінарного статуту зазначає порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану. Зокрема, ч. 4 ст.31 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час. Суддею суду першої інстанції встановлено, що спірний наказ, винесений в період воєнного стану. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком судді суду першої інстанції про те, що спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення є 15-денний строк, установлений ч. 4 ст. 31 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», перебіг якого розпочинається з дня ознайомлення поліцейського із відповідним наказом. Такий строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді зауваження. Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Частинами 1 та 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. Для цього особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Разом з цим, ч. 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Із матеріалів справи слідує та не заперечується позивачем, що з спірним наказом позивач ознайомився 26.07.2022, що підтверджується листком ознайомлення з наказом. Не погоджуючись з наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.07.2022 № 380о\с «Про особовий склад та наказом ГУНП у Львівській області від 22.07.2022 № 2020 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ДОП ВП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області», позивач звернувся до суду з цим позовом 26.08.2022, тобто з пропущенням 15-ти денного строку звернення до суду, встановленого Законом для даної категорії справ, який повинен обчислюватися з наступного дня після ознайомлення ОСОБА_1 зі спірними наказами (з 27.07.2022), що підтверджується вхідним штампом канцелярії Львівського окружного адміністративного суду. Однак варто зазначити, що 28.07.2022 позивач звернувся до Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про надання йому копій матеріалів службового розслідування за фактом порушення ним службової дисципліни, яка зареєстрована за № Л-24. Листом за № Л\24 о\п\64\01 від 03.08.2022 скеровано в адресу ОСОБА_1 копії матеріалів службового розслідування на 57 аркушах. Отримавши копії матеріалів службового розслідування, позивач 03.08.2022 звернувся за наданням правової допомоги до адвоката Луня Б.М., із яким було укладено Договір про надання правової допомоги № 03\08\22-01 від 03.08.2022. 04.08.2022 в адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області було скеровано адвокатський запит. На вказаний адвокатський запит ГУ НП у Львівській області надано проміжну відповідь листом за № Л-67\Аз\05\13-2022 від 15.08.2022. У листі зазначено, що у зв`язку з тим, що запит стосується надання значного обсягу інформації, яка потребує пошуку серед значної кількості даних, немає можливості вчасно надати запитувані копії документів та інформації, і про результати розгляду запиту буде повідомлено додатково. Згідно пояснень апелянта та його представника, що зачекавши ще деяких час і зрозумівши, що додаткової відповіді на адвокатський запит не буде, щоб не пропустити і місячний строк звернення до адміністративного, суду із адміністративним позовом, позивач 25.08.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом і в ньому вказав причини не подання доказів в повному обсязі. Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє доводи апелянта, що ним та його представником були в стислий строк здійснено всі необхідні дії для вчасного подання обґрунтованого адміністративного позову із всіма доказами, а не значена затримка сталася не з вини останніх, оскільки не було вчасно надано відповідь на адвокатський запит. Відтак, на переконання колегії суддів, доводи позивача щодо поважності пропущення строку звернення до суду з позовною заявою є обґрунтованими та такими які заслуговують на увагу. Відповідно до ч. 2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 (справа № П/9901/736/18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду є помилковим, оскільки позивач пропущено строки звернення до суду з поважних причин. Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/11694/22 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 25 січня 2023 року