Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1627/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1627/22 пров. № А/857/14716/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, головуючий суддя Плеханова З.Б., ухвалене о 12:32 год. у м. Ужгород, повний текст складено 29.09.2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: В травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази, поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що наказом Держподспоживслужби України від 16.07.2021 року його було звільнено з посади у зв`язку із встановленням факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави. При цьому виконання даного наказу було реалізовано шляхом видання додаткового наказу № 122-к від 19.03.2022 року, яким позивача було звільнено з посади 09.03.2022 року у зв`язку з першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Позивач вважав вказані накази безпідставними, оскільки такі прийнято без належних та допустимих доказів, всупереч визначеної законодавством процедури звільнення, зазначаючи, що він міг бути звільнений тільки на підставі встановлення суб`єктом призначення такого факту, а не листа Адміністрації Державної прикордонної служби. Позивач також зазначав, що він має єдине громадянство держави Україна, угорської мови не знає, що є обов`язковим для надання громадянства Угорщини. Крім того, звертає увагу, що відповідачем не було проведено службове розслідування, не перевірено надану прикордонною службою інформацію, не витребувались ніякі пояснення у позивача з цього приводу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 409-к від 19.07.2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 122-к від 19.03.2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області; стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 березня 2022 року по 22 вересня 2022 року в розмірі 284 156 ( двісті вісімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят шість тисяч ) гривень; стягнуто з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень; рішення суду в частині поновлення на посаді звернено до негайного виконання; рішення суду в частині стягнення заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38 290, 70 ( тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто) гривень 70 копійок звернено до негайного виконання. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою апеляційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області мотивує тим, що позивача правомірно звільнено з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області, оскільки Адміністрацією Державної прикордонної служби України в порядку взаємодії каналами Європолу отримано інформацію про те, що позивач є громадянином Угорщини. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час звільнення позивача з посада вона діяла в межах та у спосіб, передбаченими чинним законодавством України, дії та рішення Держпродспоживслужби повністю узгоджуються з нормами законодавства, відтак оскаржені накази є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні В судовому засіданні представники відповідачів підтримали подані апеляційні скарги, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційних скаргах. Позивач та його представники в судове засідання не з`явились. Натомість подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю в судових засіданнях по інших справах в інших судах, однак на підтвердження вказаних обставин не надали жодного доказу. Крім цього, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності позивача та його представників, оскільки в попередньому судовому засіданні, як позивач так і його представник надавали пояснення по суті спору, відтак неявка в судове засідання позивача та його представників не є перешкодою для розгляду справи . Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02 вересня 2013 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця. 04 липня 2017 року Головою Держпродспоживслужби видано Наказ №451-к , яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, як переможця конкурсу, за яким збережено раніше присвоєний дев`ятий ранг державного службовця в межах посад категорії "В". 09 січня 2018 року Наказом Голови Держпродспоживслужби № 6-к ОСОБА_1 присвоєно шостий ранг службовця в межах посад категорії "Б". 16 липня 2021 року в.о. Голови Держпродспоживслужби прийнято Наказ № 409-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким наказано: звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області у зв`язку встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави або набуття державним службовцем громадянства іноземної держави під час проходження державної служби, відповідно до ст. 84 Закону України "Про державну службу", в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність. Підстава: лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 липня 2021 року № 531-19125/0/6-21-Вих. 19 березня 2022 року т.в.о. Голови Держпродспоживслужби прийнято Наказ №122-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким наказано: враховуючи те, що 9 березня 2022 року є першим робочим днем наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вважати ОСОБА_1 таким, що звільнений з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області 9 березня 2022 року. Підстава : лист ГУ Держпродспоживслужби від 19.03.2022 року; листок непрацездатності №3685562-2007727916-1. Згідно Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1015797-2-22 від 18.03.2022 року: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України виданий 05.10.1998 року дійсний; паспорт громадянина України для виїзду за кордон - виданий 19.05.2017 року - дійсний. 19 квітня 2021 року на адресу представника позивача адвоката Штефанюк Адміністрацію прикордонної служби надіслано листа № 53-9227/0/6-22, в якому вказано, що Державною прикордонною службою України під час виконання завдань в межах наданих повноважень були отримані відомості про імовірне набуття вказаною особою громадянства іншої держави. 02 липня 2021 року заступник Голови Державної прикордонної служби на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів "Про направлення відомостей" направив лист, в якому вказав, що державна прикордонна служба не здійснює копіювання документів осіб, які перетинають державний кордон України крім випадків , передбачених законодавством; з метою встановлення факту імовірного порушення вимоги п.2 ч.1ст. 84 Закону України "Про державну службу " пропонують звернутися до Міністерства закордонних справ України для отримання інформації про набуття громадянства особою. У листі від 15.07.2021 року № 531-19125/0/6-21 заступника Голови Державної прикордонної служби на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів "Про направлення відомостей" зазначено , що в порядку взаємодії каналами Європолу отримано інформацію про те, що згідно з даними Бюро зв`язку Угорщини при Європолі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Угорщини, документованим паспортом НОМЕР_1 із зареєстрованим місцем проживання за кордоном (Ukraine, Pavsino Nova 8). Відомості надаються для врахування під час прийняття управлінських рішень з метою забезпечення виконання рішення Ради національної безпеки оборони України від 26 лютого 2021 року "Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національної безпеці у сфері громадянства" введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85/2021. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про наявність інформації щодо громадянства іноземної держави і встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави - не є тотожними, а тому застосування відповідачем обов`язку щодо звільнення державного службовця у триденний термін можливе не після отримання інформації., а тільки після встановлення факту наявності у державного службовця громадянства іноземної держави шляхом висновку дисциплінарного провадження, перевірки отриманої інформації компетентними органами з дотримання вищевказаних прав державного службовця, що в даному випадку відсутнє. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону № 889-VIII на державну службу не може вступити особа, яка має громадянство іншої держави. Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону). Згідно з ч. 1, 2 ст. 84 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набуття громадянства іншої держави. У випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом. Аналіз частини 2 ст. 84 Закону № 889-VIII вимагає звільнення державного службовця у триденний строк, що, в свою чергу, виключає можливість проведення службового розслідування. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №640/4337/19. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач мав призначити службове розслідування для встановлення факту набуття позивачем громадянства іншої держави. Підтвердження чи спростування обставин наявності у особи громадянства іншої держави не може бути встановлене шляхом проведення службового розслідування, оскільки ці обставини не пов`язані з внутрішньою діяльністю суб`єкта призначення та його територіального підрозділу. Згідно зі ст. 19 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року №2235-III добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Спеціального порядку перевірки особи щодо набуття нею громадянства іншої держави чинним законодавством не передбачено. В даному випадку підлягають встановленню випадки звернення особи із заявою чи клопотанням про набуття громадянства іноземної держави відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто, та документування особи паспортом іноземної держави. Указом Президента України №85/2021 від 04 березня 2021 року затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства», яке прийнято з метою забезпечення реалізації права громадян України щодо набуття громадянства (підданства) інших держав та протидії використанню подвійного (множинного) громадянства як інструменту втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави та вирішено: Кабінету Міністрів України забезпечити: 1) разом із Центральною виборчою комісією і Службою безпеки України проведення у двомісячний строк інвентаризації та змістовного аналізу законодавства України щодо стану унормування питань, пов`язаних з подвійним (множинним) громадянством, зокрема в частині наявності (відсутності), термінологічної ідентичності та правової визначеності положень про: а) заборону громадянам України, які мають (набули) громадянство (підданство) іноземної держави, претендувати на: виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якими наділені уповноважені особи, зазначені в пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; зайняття керівних посад на об`єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; оформлення допуску до державної таємниці; участь у виборчому процесі членом виборчої комісії або офіційним спостерігачем на загальнодержавних та місцевих виборах; членство в політичній партії; б) дострокове припинення особами, які мають (набули) громадянство (підданство) іноземної держави, повноважень: на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якими наділені уповноважені особи, зазначені в пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; на керівних посадах на об`єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; члена виборчої комісії або офіційного спостерігача на загальнодержавних та місцевих виборах; в) зупинення та припинення членства в політичній партії. Встановити відповідальність за: подання недостовірних відомостей у деклараціях про відсутність громадянства (підданства) іноземної держави та неперебування у процесі набуття громадянства (підданства) іноземної держави; порушення порядку повідомлення про набуття (наявність) громадянства (підданства) іноземної держави та про подання документів (проходження процедури) для набуття громадянства (підданства) іноземної держави; Визначити державний орган (державні органи) та передбачити цьому державному органу (цим державним органам) завдання і повноваження щодо: виявлення і розслідування фактів, пов`язаних із набуттям (наявністю) громадянства (підданства) іноземної держави, та порушень порядку подання декларацій про набуття (наявність, відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави; перевірки достовірності поданих у деклараціях відомостей про набуття (наявність, відсутність) громадянства (підданства) іноземної держави; внесення до Єдиного державного демографічного реєстру та Державного реєстру виборців відомостей про громадян України, стосовно яких встановлено факт набуття (наявності) громадянства (підданства) іноземної держави; 3) опрацювання можливості започаткування міждержавного діалогу щодо укладення двосторонніх угод із заінтересованими державами, крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, спрямованих на врегулювання та унормування проблемних питань, пов`язаних із подвійним (множинним) громадянством. Постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року №553 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань: організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів; здійснює оперативно-розшукову діяльність та контроль за її провадженням органами Держприкордонслужби, взаємодіє в межах своєї компетенції з іншими органами, що провадять таку діяльність; співпрацює з іноземними дипломатичними і консульськими установами в питаннях, що належать до компетенції Держприкордонслужби і стосуються обмеження чи поновлення прав іноземців та осіб без громадянства; підтримує в установленому порядку взаємодію з компетентними органами та військовими формуваннями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань охорони державного кордону, протидії незаконній міграції, незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, транскордонній злочинності, контрабандній діяльності. Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що Адміністрація Держприкордонслужби в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами і організаціями. З листа Адміністрації державної прикордонної служби від 15 липня 2021 року № 531-19125/0/6-21-Вих видно, що він був надісланий на виконання Указу Президента України №85/2021 від 04 березня 2021 року про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства». Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що лист Адміністрації державної прикордонної служби від 15 липня 2021 року № 531-19125/0/6-21-Вих є доказом наявності у позивача громадянства іноземної держави, та містить достатню інформації для встановлення факту наявності у позивача громадянства Угорщини. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що принцип офіційного з`ясування обставин справи, реалізація якого пов`язана з обов`язком суду всебічно і об`єктивно оцінити наявні докази та встановити фактичні обставини справи, навіть якщо на них немає посилання сторін у їх доводах чи запереченнях, із витребуванням відповідних доказів, у тому числі з власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі. Крім того, реалізація вказаного принципу характеризується усталеною практикою і пов`язується з активністю адміністративного суду у виявленні та дослідженні всіх обставин справи. За своєю сутністю реалізація принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі є обов`язком адміністративного суду стосовно оцінювання рівня достатності доказів та виявлення ініціативи щодо витребування необхідних доказів у справі. При цьому реалізація цього принципу здійснюється у поєднанні з принципами змагальності та диспозитивності, що забезпечує рівне становище всіх сторін у справі. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач жодними доказами не спростовує інформації щодо наявності у нього громадянства Угорщини. В ході розгляду даної справи відсутні докази, що позивач самостійно звертався до Посольства Угорщини з даного приводу. Таким чином, звертаючись до суду із даним позовом позивачем жодними доказами не спростовано інформації, викладеної в листі АДПС України, яка б підтверджувала незаконність дій відповідачів щодо його звільнення з посади, а відповідач в повному обсязі довів правомірність своїх дій та оскаржених наказів, відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №260/1627/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 25.01.2023 року.