Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 153/1550/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 153/1550/22 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк Т.В. Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б. 25 січня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про скасування постанови №000460 від 19 серпня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі. 06 грудня 2022 року Ямпільського районного суду Вінницької області прийняв рішення про задоволення позовних вимог. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Так, із матеріалів справи встановлено, що 19.08.2022 головним державним інспектором Вінницького рибоохоронного патруля складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №000613 згідно якого ОСОБА_1 на узбережжі річки Південний Буг поблизу села Гранітне Тульчинського району Вінницької області 19.08.2022 о 15:50 здійснював лов раків руками під час заборони на їх вилові та виловив 13 одиниць раків, чим завдав збитків Рибному господарству України на суму 43316 грн, що є порушенням п.4.5; 5.3 Правил промислового, любительського рибальства, ст.ст.27, 34, 37, 38 Закону України «Про тваринний світ», Наказ №133-0 Вінницького рибоохоронного патруля від 02.08.2022, за вказане правопорушення передбачена відповідальність за ч.3 ст.85 КУпАП. У графі 8 вказаного протоколу "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" зазначено: "Я ОСОБА_1 ловив раки 19.08.2022 руками, спіймав 13 раків, тому що раки ловити не можна не знав, прошу попередити мене усно». Протокол містить підписи ОСОБА_1 , у тому числі як підтвердження про отримання протоколу, повідомлення про те, що справа буде розглянута на місці скоєння правопорушення 19.08.2022. 19.08.2022 головним державним інспектором Вінницького рибоохоронного патруля складено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2022 №000460 згідно якої за вказане у протоколі від 19.08.2022 №000613 порушення п.4.5; 5.3 Правил промислового, любительського рибальства, ст.ст.27, 34, 37, 38 Закону України «Про тваринний світ», Наказ №133-0 Вінницького рибоохоронного патруля від 02.08.2022, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн. Копію постанови вручено позивачу 19.08.2022. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Так, згідно ст.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Відповідно до ст.4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Згідно ст.27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. Відповідно до ст.37 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу забезпечується, зокрема, шляхом: встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об`єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень при використанні об`єктів тваринного світу; охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об`єктів тваринного світу. Згідно ст.63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил використання об`єктів тваринного світу, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Згідно п.4.5 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19, забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування. Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації. Відповідно п.5.3 вказаних Правил органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право визначати терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обґрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. Наказом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області від 02.08.2022 №133-0 встановлено заборону на будь-який лов річкових раків в період їх другої линьки у рибогосподарських водних об`єктах Вінницької області з 15.08.2022 по 30.09.2022 (включно) Обґрунтування щодо вказаної заборони надано Інститутом рибного господарства НААН України листом від 20.07.2022 №268-07/22. Відповідно до ч.3 ст.85 КУпАП порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При цьому, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони. Правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного адміністративного суду у справах №162/445/16-а, №712/9528/16-а, №405/2109/16 визначено, що до посадових осіб, які мають повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів також належать і головні державні інспектори рибоохорони. Згідно пунктів 2.6., 2.7. Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 №101 (Інструкція) протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника (ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ. При складанні протоколу слід чітко викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом викритого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо. Згідно п. 2.8. Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення, що було здійснено інспектором. Поряд з цим порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису, проте позивач не скористався таким правом. Відповідно до п. 2.9. Інструкції особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Так, у графі 8 "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності" протоколу від 19.08.2022 №000613 зазначено: " Я ОСОБА_1 ловив раки 19.08.2022 руками, спіймав 13 раків, тому що раки ловити не можна не знав, прошу попередити мене усно». Протокол містить підписи ОСОБА_1 , у тому числі як підтвердження про отримання протоколу, повідомлення про те, що справа буде розглянута на місці скоєння правопорушення 19.08.2022. Також вказаний протокол містить відомості щодо його складання та підписання позивачем у присутності двох свідків. Таким чином, колегія суддів вважає, що вказаний протокол від 19.08.2022 №000613 є належним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП. При цьому, доводи позивача про те, що він підписував чисті бланки протоколу та постанови, а пояснення у протоколі взагалі не писав, жодним чином не підтверджені та спростовуються наявними матеріалами справи. Без проведення відповідної почеркознавчої експертизи відсутні підстави вважати неідентичними підписи позивача, які проставлені у протоколі від 19.08.2022 №000613 та у позовній заяві, а також почерк, якими написані пояснення у протоколі від 19.08.2022 №000613. Доказів щодо порушення питання щодо підробки протоколу від 19.08.2022 №000613 матеріали справи не містять. Аналіз протоколу від 19.08.2022 №000613 та постанови від 19.08.2022 №000460 також спростовує доводи позивача про порушення його прав під час складання такого протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення, адже вказаний протокол містить відомості про його вручення позивачу та повідомлення позивача про дату розгляду справи, зазначені протокол та постанова не містять зауважень позивача щодо вчиненні перешкод у реалізації його прав під час складання такого протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів зауважує, що положення КУпАП не містять заборон щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення однією і теж посадою особою. При цьому, необхідно вказати на те, що відповідачем у справах, в яких оскаржуються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови від 19.08.2022 №000460 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для скасування вказаної постанови. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області задовольнити. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.