Постанова Київський апеляційний суд № 357/6998/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Шахової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 грн. 00 коп. На підставі ст. 40-1 КпАП України з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. Не погодившись з вказаною постановою суду ОСОБА_1 оспорюючи законність, обґрунтованість та підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КпАП України, просить: постанову скасувати та провадження в справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог зважає на те, що вказана постанова винесена з порушенням норм як процесуального адміністративного закону так і неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому суддя місцевого суду неповно та однобічно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, а також - не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, внаслідок чого безпідставного притягнув його до адміністративної відповідальності. Вважає, що сам факт перебування в лісі на березі річки Рось не є беззаперечним доказом його вини та відсутні будь-які докази його причетності до незаконного вилову риби. Вилучений човен та сітки йому не належать. Він не є рибалкою. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений за законом належно. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не подав. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі; вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню за таких підстав. За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно припису ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні. Разом із цим, за змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені. Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно виконані. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 85 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 (далі - Правила) забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм. Згідно ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. За ч. 4 ст. 85 КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої. З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2021року о 06 год. 00 хв. на р.Рось в Верхньому Білоцерківському водосховищі, поблизу с.Глибочка Білоцерківському районі Київської області, гр. ОСОБА_1 , грубо порушив правила рибальства, а саме спільно з гр. ОСОБА_3 , та гр. ОСОБА_4 , проводили вилов риби з човна ПВХ забороненими знаряддями лову сітками мисиновими 2 шт (1L-35м, h-1,3м, а-40мм 2-L-10м, h-1,5 м, а-25мм).При цьому виловили рибу: окунь 14 екз вагою 1 кг., плітка 10 екз вагою 0,9 кг, карась 3 екз вагою 0,5 кг, короп -1 екз вагою 0,3 кг, лящ-1 екз вагою 0,2 кг, йорж звичайний 1 екз. вагою 0,1 кг та рак 2 екз вагою 0,1 кг, чим завдали збитків рибному господарству України на суму 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. Апеляційна скарга не містить доводів щодо відсутності події, про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення №013450 від 26 травня 2021 року. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення. Так, порядок оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення викладено в Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики від 09.04.2003 №101 (далі - Інструкція). Пунктом 2.2 розділу 2 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики від 09.04.2003 №101 (далі - Інструкція) визначено, що протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У відповідності п. 2.4 розділу 2 Інструкції якщо правопорушення вчинене кількома особами то протокол складається на кожну особу окремо. Згідно п. 2.6 розділу 2 Інструкції протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника (ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ. За приписами п. 2.8 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником, і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також мотиви відмови від підпису. З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення за п. 4. ст. 85 КУпАП може складатися як на місці виявлення правопорушення так і в органах місцевого самоврядування чи органах внутрішніх справ. Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу є виключно правом, а не обов`язком, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким правом є і відмова від підпису у протоколі та супутніх документах, особою яка притягається до адміністративної відповідальності. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, щодо процесуальних порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. В іншому доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з доведенням факту грубого порушення рибальства. За обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та протоколі огляду та вилучення речей, яким вилучено у ОСОБА_3 2 сітки мисинові (L-35 м, h-1,3 м, а-40 мм; L-10 м, h-1,5 м, а-25 мм), такі доводи не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції. Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 21 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Шахова