Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 740/3271/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 740/3271/22 Суддя першої інстанції: Гагаріна Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є., секретаря Височанської Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу 1 роти 5 батальйону управління патрульної поліції 1 в Чернігівській області Редька Костянтина Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.11.2022, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Інспектора взводу 1 роти 5 батальйону управління патрульної поліції 1 в Чернігівській області Редька Костянтина Миколайовича, Департаменту патрульної поліції (також далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за перевищення обмежень швидкості руху. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що інспектор патрульної поліції не є уповноваженою особою щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, вчинені військовослужбовцями під час виконання ними службових обов`язків військової служби, натомість такою особою є Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.11.2022 позов задоволено. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що нормами КУпАП уповноважено розглядати справи про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, як органи Національної поліції, так і Військову інспекцію безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Відповідно до постанови серії БАД №156840 від 14.09.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 14.09.2022 о 16:41 на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, с. Красилівка, 113 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi L200 спеціальний військовий номерний знак НОМЕР_1 на чорному фоні, зі швидкістю 153 км/год у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год (на 103 км/год), швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС000744, чим порушено вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що до нього на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано штраф в сумі 340,00 грн. Уважаючи постанову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою особою. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи вбачається, що факт перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину останнім не заперечується. Водночас спірним питанням у межах цієї справи є прийняття оскаржуваної постанови уповноваженою на це особою. Згідно з виданою командиром Військової частини НОМЕР_2 довідкою від 20.09.2022 №3068 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 з 27.05.2021, що також підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , 14.09.2022, керуючи автомобілем Mitsubishi L200 військовий номерний знак НОМЕР_1 , виконував обов`язки військової служби. При цьому відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122 цього Кодексу. Однак у межах спірних правовідносин застосуванню підлягає спеціальна норма - ст. 235-1 КУпАП, згідно з ч. 1 якої Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п`ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1 - 126, статтею 132-1 цього Кодексу. Ураховуючи зазначене, а також зважаючи на встановлений судом факт, що позивач є військовослужбовцем та під час вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, виконував обов`язки військової служби, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана постанова прийнята неуповноваженою особою, а тому вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.11.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді А.М. Горяйнов О.Є. Пилипенко