Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2068/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2068/21 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Височанської Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора на стороні відповідача, Рада адвокатів міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (також далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора на стороні відповідача, Рада адвокатів міста Києва (також далі - третя особа) про визнання протиправною бездіяльності щодо не внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації про адвоката ОСОБА_1., зобов`язання відобразити для публічного доступу відомості про позивача, як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі - ЄРАУ) шляхом надання відкритого доступу до цих даних користувачам офіційного веб-сайту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України». На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить норм, які б дозволяли переведення відомостей про адвоката в ЄРАУ в стан неактивних та невидимих; відсутність відомостей в ЄРАУ позбавляє адвоката права приймати участь в діяльності органів адвокатського самоврядування, нівелює облік та надання відкритої і достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, та створює перешкоди у здійсненні адвокатом своїх професійних обов`язків, у зв`язку із чим позивач фактично позбавлений права займатись адвокатською діяльністю. Звертає увагу, що Радою адвокатів міста Києва після видачі позивачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю внесено відомості в ЄРАУ про нього як адвоката, що підтверджується відповідним витягом з ЄРАУ від 16.06.2016. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 позов задоволено. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що позивач склав кваліфікаційний іспит в органі, який не наділений повноваженнями приймати кваліфікаційні іспити та видавати свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, та адміністратор першого рівня, який вносив інформацію до ЄРАУ щодо позивача, не мав таких повноважень на той момент і йому було заблоковано доступ до цієї бази даних. Водночас наданий позивачем витяг з ЄРАУ є неналежним доказом на підтвердження внесення відомостей до цієї бази даних у розмінні ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому що він виданий ОСОБА_2 , яка не є головою Ради адвокатів міста Києва та не має повноважень щодо прийняття присяги адвоката, видачі з правом підпису свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та внесення відомостей до Реєстру. У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пройшов стажування, склав присягу адвоката України та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005748 від 09.06.2016. Рада адвокатів міста Києва внесла до ЄРАУ відомості про позивача як адвоката, про що позивачу видано витяг з ЄРАУ серії АА№012463, за підписом ОСОБА_2 , сформований 16.06.2016 на підставі ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У подальшому ОСОБА_1 стало відомо про відсутність в ЄРАУ відомостей щодо нього як адвоката. Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації про адвоката ОСОБА_1., останній звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), Положенням про Раду адвокатів України, затвердженим Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення), Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. №26 (зі змінами)(далі -Порядок). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Закону №5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України. Статтею 45 Закону №5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1, п.п. 4, 13 ч. 4 ст. 55 Закону №5076-VI в період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України. Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України. Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України. Згідно зі ст. 17 Закону №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом. У п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону №5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. Частиною 3 статті 57 Закону №5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями. Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України. Відповідно до п. 1 Положення Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України. Згідно з п.п. 1.1.-1.4. Порядку №26 Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку. Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку. Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цим Порядком. Пунктом 2.1. Порядку передбачено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України. Пунктами 2.8, 2.9 Порядку №26 визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України. Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Відповідно до пункту 2.13 Порядку адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її. Пункт 2.15. Порядку визначає, що момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком. Матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2015 позивач склав кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, отримав свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, пройшов стажування, прийняв присягу адвоката та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, про що отримав відповідне свідоцтво та посвідчення, тому має право на зайняття такою діяльністю, що гарантоване вказаним Законом. Такий висновок зроблено судом першої інстанції з яким погоджується й суд апеляційної інстанції. При прийнятті рішення в цій справі приймаються до уваги правові висновки Верховного Суду висловлені у справі №826/2079/18. Верховний Суд зазначає, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою. Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07.08.1996 у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див. рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява №2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16.12.1992 у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А №251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (<…>), заяви №№55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, пп. 22-25, від 28.05.2009). Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини. Так, зокрема у пунктах 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28.05.2009 у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05). У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05). З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ураховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлено, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до Єдиного реєстру адвокатів України та її відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності. З огляду на наведене, прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" від 11 червня 2016 року №156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12.10.2012, фактично створило умови, за яких особи, які починаючи з 12.10.2012 отримали право на заняття адвокатською діяльністю, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав. Разом з цим Законом №5076-VІ чи Порядком №26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у Єдиного реєстру адвокатів України як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України. Відповідно до пункту 3.7 Порядку №26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. Не містить таких підстав і стаття 4 Порядку №26, що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України. Слід зазначити, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі №826/10717/18 та від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Отже, всі доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, тому вони не заслуговують уваги. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька