Постанова 4855 № 640/15457/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15457/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кузьменко В.В., у письмовому провадженні апеляційні скарги Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" та Ради адвокатів міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", третя особа Рада адвокатів міста Києва, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : 03.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (далі - відповідач), про визнання протиправними дій НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації про нього як адвоката інформації з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua; та про зобов`язання НААУ в особі Ради адвокатів міста Києва відновити для публічного доступу відомості про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України (http://erau.unba.org.ua). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо нього з Єдиного реєстру адвокатів України, чим порушено його законні права та інтереси. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо не внесення до відкритого доступу публічної інформації про адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням http://erau.unba.org.ua; зобов`язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України (http://erau.unba.org.ua). В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Постановляючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності. При цьому, суд, керуючись нормами ст.ст. 2, 4, 5, 19 КАС України, зазначив, суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке рішення Відповідача є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України та порушує права та інтереси Позивача, які підлягають судовому захисту. Позивач вказане судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржував. Відповідач та третя особа не погодились з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати судове рішення як таке що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що позивач склав кваліфікаційний іспит в органі, який не наділений повноваженнями приймати кваліфікаційні іспити та видавати свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, та адміністратор першого рівня, який вносив інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України щодо позивача не мав таких повноважень на той момент і йому було заблоковано доступ до бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. На думку відповідача, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 16 серпня 2017 року є неналежним доказом на підтвердження внесення відомостей до бази даних Єдиного реєстру адвокатів України у розмінні статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому що він виданий Рафальською І.В., яка не є головою Ради адвокатів міста Києва та не має повноважень щодо прийняття присяги адвоката, видачі з правом підпису свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та внесення відомостей до Реєстру. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на правильність висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Обставини, встановлені судом. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5924, видане 13 липня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 08 червня 2017 року №64, за підписом Голови Рафальської І.В. Рада адвокатів міста Києва внесла до Єдиного реєстру адвокатів України (далі по тексту - ЄРАУ) відомості про позивача як адвоката, який здійснює свою діяльність в адвокатському об`єднанні «Європейський правозахист», про що позивачу видано витяг з ЄРАУ за підписом Рафальської І.В. , сформований 16 серпня 2017 року 12:36 на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У подальшому було позивачем виявлено, що в ЄРАУ відсутні дані відносно нього як адвоката. У зв`язку із чим позивач звернувся до НААУ із заявою про поновлення відомостей до ЄРАУ та надання реквізитів від 16.03.2021 року. На час розгляду цієї справи інформація щодо позивача як адвоката на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/) відсутня. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), Положенням про Раду адвокатів України, затвердженим Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення), Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 26 (зі змінами)(далі -Порядок). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України. Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України. Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1, п.п. 4, 13 ч. 4 ст. 55 Закону № 5076-VI в період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України. Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з`їзду адвокатів України. Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України. Згідно зі ст. 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом. У п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. Частиною 3 статті 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями. Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України. Відповідно до п. 1 Положення Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України. Згідно з п.п. 1.1.-1.4. Порядку № 26 Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку. Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку. Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цим Порядком. Пункт 2.1. Порядку. Відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України. Пунктами 2.8, 2.9 Порядку № 26 визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України. Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Відповідно до пункту 2.13 Порядку, адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її. Пункт 2.15. Порядку визначає, що момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком. Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги. Матеріалами справи підтверджено, що 08.02.2016 позивач склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, отримав свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, пройшов стажування, прийняв присягу адвоката та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув право на зайняття адвокатською діяльністю, про що отримав відповідне свідоцтво та посвідчення, тому має право на зайняття такою діяльністю, що гарантоване вказаним Законом. Такий висновок зроблено судом першої інстанції з яким погоджується й суд апеляційної інстанції. При прийнятті рішення в цій справі приймаються до уваги правові висновки Верховного Суду висловлені у справі № 826/2079/18. Верховний Суд зазначає, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов`язань щодо належного виконання своїх службових обов`язків за такою посадою. Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див. рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (<…>), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року). Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини. Так, зокрема у пунктах 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05). У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05). З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно встановлено, що Позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень є включення про нього інформації до Єдиного реєстру адвокатів України та її відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (www.unba.org.ua), а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності. З огляду на наведене, прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" від 11 червня 2016 року № 156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року фактично створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12 жовтня 2012 року, отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав. Разом з цим Законом № 5076-VІ чи Порядком № 26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у Єдиного реєстру адвокатів України як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України. Відповідно до пункту 3.7 Порядку № 26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. Не містить таких підстав і стаття 4 Порядку № 26, що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України. Слід зазначити, що Позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення Позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 826/10717/18 та від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Отже, всі доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, тому вони не заслуговують уваги. Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем. Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду належні та допустимі докази щодо обґрунтованості позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність спірного рішення. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. аким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" та Ради адвокатів міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", третя особа Рада адвокатів міста Києва, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська В.В. Кузьменко