Постанова Київський апеляційний суд № 754/9859/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 754/9859/22 Головуючий у суді першої інстанції - Журавська О.В. Номер провадження № 33/824/371/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суду в складі судді Яворський М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Ярошенко Сергієм Миколайовичем, на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №366381, ОСОБА_1 26 вересня 2022 року о 23 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Братиславській, 14, керував транспортним засобом-автомобілем «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця,

20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Ярошенко С.М. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції встановив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом лише зі слів останнього. Вказано, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, що не дає можливості надати оцінку всім обставинам, які відбувались в той час. Так, суд не оцінив критично те, що лікар-нарколог заборонив ОСОБА_1 фіксувати події й таким чином обставини, на які послався ОСОБА_1 (про неможливість здати аналіз сечі) він особисто не змін підтвердити, оскільки було заборонено здійснювати відеофіксацію, а на відео працівників поліції вказаний фрагмент вирізаний. Крім того, апелянт наголошує, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання захисника про виклик та допит поліцейського ОСОБА_2 . Апелянт вважає, що наявне в матеріалах справи відео спростовує те, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці й останній поводив себе абсолютно адекватно. Вказано, що на відео відсутній момент, де б працівник поліції здійснював перевірку зіниць очей ОСОБА_1 , на підставі якої б міг встановити, що зіниці не реагують на світло. В апеляційній скарзі також вказано, що працівники поліції здійснювали незаконний обшук транспортного засобу та особистих речей ОСОБА_1 , незаконне затримання ОСОБА_1 із застосуванням кайданок та не складення подальшого протоколу про затримання й не надання ОСОБА_1 адвоката. Захисник Ярошенко С.М. вказує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, відбулось насильницьке заволодіння працівником поліції ключем від транспортного засобу ОСОБА_1 , а також було залишено ОСОБА_1 після проведення огляду у лікаря-нарколога на вулиці в іншому районі міста, хоча працівники поліції нібито займались забезпеченням дотримання комендантської години. Враховуючи вищевикладене, захисник ОСОБА_1 - Ярошенко С.М. просив задовольнити подану апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Ярошенка С.М., та ОСОБА_3 , який надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі довіреності, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Пунктом 4 Розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зазначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ вище вказаної Інструкції, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно із ст. 12 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження). Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №366381 від 26 вересня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 26 вересня 2022 року о 23 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Братиславській, 14, керував транспортним засобом-автомобілем «Fiat Doblo», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності лікаря нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця,

20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2-3); - на відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП 26 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 , де також зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.4). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, а ОСОБА_1 від його підписання відмовився. Разом з тим, у вказаному протоколу ОСОБА_1 вказав, що клопотання про перенос справи не було прийнято, а причину зупинку повідомлено не було. Будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зазначив. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, виявлені працівниками поліції 26 вересня 2022 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2,4 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у присутності лікаря-нарколога, перебуваючи вже безпосередньо в закладі охорони здоров`я, куди був доставлений працівниками патрульної поліції. З відео файлів вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 погоджується. Прибувши до лікаря - нарколога ОСОБА_1 спочатку почав заповнювати бланк згоди на проходження огляду, проте після того, як лікар-нарколог попросила ОСОБА_1 вказати правильно своє прізвище ім`я та по-батькові, то останній перепитав у лікаря-нарколога скільки часу знадобиться на проходження огляду. На вказане запитання лікар-нарколог відповіла, що знадобиться 40 хвилин, на що ОСОБА_1 відповів, що він відмовляється від проходження огляду. Вказані відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Таким чином, на відео було зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції не оцінив критично те, що лікар-нарколог заборонив ОСОБА_1 фіксувати події й таким чином обставини, на які послався ОСОБА_1 (про неможливість здати аналіз сечі) він особисто не зміг підтвердити, оскільки було заборонено здійснювати відеофіксацію, а на відео працівників поліції вказаний фрагмент вирізаний, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис не містить розриву запису. Так, на відеозаписі зафіксовано час, коли здійснювалась зйомка. Дослідивши вказаний доказ судом встановлено, що зйомка було безперервною, немає не зафіксованого часу перебування ОСОБА_1 у лікаря-нарколога. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку із тим, що сама процедура мала зайняти 40 хвилин. Крім того, ОСОБА_1 не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він не зміг пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку із тим, що не зміг здати аналіз сечі. Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції не здійснювали перевірку зіниць очей ОСОБА_1 , а тому не могли встановити таку ознаку, як «зіниці очей не реагують на світло», то апеляційний суд звертає увагу, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано як працівник поліції світить двічі ліхтариком на очі ОСОБА_1 (час запису 23:19). Крім того, щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції не встановив об`єктивно факт керування транспортним засобом, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 самостійно зазначає про те, що його було зупинено працівниками поліції. Крім того, пасажир транспортного засобу ОСОБА_1 також вказував на те, що вони їхали з роботи. Протокол про адміністративне правопорушення також не містить пояснень чи заперечень ОСОБА_1 щодо того, що вказаний протокол було складено за відсутності факту керування ним транспортним засобом. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення судом було враховано особу правопорушника, що відповідає принципу справедливості, оскільки з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (справа №756/3351/20). Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Ярошенко С.М., слід залишити без задоволення. Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Ярошенко Сергієм Миколайовичем, залишити без задоволення. Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський