LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/1499/22

від 24.01.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 440/1499/22 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 р. Справа № 440/1499/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.06.22 року у справі № 440/1499/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 2451 від 14 грудня 2021 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області "По особовому складу" №695 о/с від 29 грудня 2021 року в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0096190), старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції, зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; - поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області з 29 грудня 2021 року або на іншій прирівняній посаді; - стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року по день ухвалення рішення суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 440/1499/22 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 440/1499/22 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції помилково взято до уваги обставини, наведені відповідачем у висновку службового розслідування, та не враховано аргументів, викладених позивачем у позові, які доводять необґрунтованість такого висновку, що ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження. Вважає, що зібрані відповідачем в ході службового розслідування матеріали самі по собі не несуть змістового навантаження та не містять інформації, яка б доводила вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Крім того вважає недоведеним, що подія набула суспільного резонансу, оскільки інформація у перелічених відповідачем інтернет-виданнях є загальною та неінформативною, та є недоведеним, які саме негативні наслідки мала ця інформація, враховуючи позитивну динаміку громадської думки щодо рівня довіри до поліції. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області) від 11 лютого 2021 року № 79 о/с позивача призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції. Наказом ГУ НП в Полтавській області № 1023 від 28 жовтня 2021 року «Про призначення та проведення службового розслідування», у зв`язку із надходженням 28 жовтня 2021 року до ГУ НП в Полтавській області інформації про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, з метою з`ясування обставин зазначеного, відповідно до вимог п. 1 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, призначено за вказаним фактом комісійне службове розслідування (пункт 1 наказу); проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі, що вказана у пункті 2 цього наказу. Наказом ГУ НП в Полтавській області № 1110 від 26 листопада 2021 року «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування, ініційованого наказом ГУ НП від 28 жовтня 2021 року № 1023 «Про призначення та проведення службового розслідування» до 28 грудня 2021 року. 10 грудня 2021 року складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Полтавського РУП ГУНП, який затверджений начальником ГУ НП в Полтавській області 10 грудня 2021 року, у пункті 4 якого пропонується за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 6, 11 п. 3 ст. 1 р. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VШ, п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 р. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 9, 12, 13 р. III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національною поліцією України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1, 3, 4 п. 1, п.п. 8 п. 2. абзац 4, 7, 8 п. 3 Функціональних обов`язків члена робочої групи з протидії злочинності у сфері економіки та боротьби з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, до старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУ НП в Полтавській області від 14 грудня 2021 року № 2451 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» вирішено за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 п. І ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 6, 11 п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15,03.2018 2337-VШ, п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 р. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 9, 12, 13 р. III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національною поліцією України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1, 3, 4 п. 1, п.п. 8 п. 2. абзац 4, 7, 8 п. 3 Функціональних обов`язків члена робочої групи з протидії злочинності у сфері економіки та боротьби з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції. Наказом ГУ НП в Полтавській області від 29 грудня 2021 року № 695 о/с «По особовому складу» згідно із Законом України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції, 29 грудня 2021 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Не погодившись з наказами відповідача № 2451 від 14 грудня 2021 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та №695 о/с від 29 грудня 2021 року «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази є правомірними та скасуванню не підлягають. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали службового розслідування у своїй сукупності доводять факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частин 2-4 статті 7 Закону №580-VIII обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов`язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. У разі виявлення таких дій поліцейський зобов`язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими. Стаття 18 Закону №580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського. Відповідно по частин 1, 2 цієї статті поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Відповідно до п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179

1. Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України. Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Нормами частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, колегія суддів зазначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: - бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; - поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; - безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; - утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; - утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; - знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку. У відповідності до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. В статті 14 Дисциплінарного статуту міститься визначення службового розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно частини 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування; приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. (ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту). Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Таким чином, підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльності, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Види дисциплінарних стягнень, перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту, застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини. Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу. Позивача зі служби в поліції звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, складений дисциплінарною комісією 10 грудня 2021 року, у відповідності до якого було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог п.п. 1, 2 п. І ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 3, 6, 11 п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15,03.2018 2337-VШ, п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6 р. ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, п. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», п. 9, 12, 13 р. III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національною поліцією України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п.п. 1, 3, 4 п. 1, п.п. 8 п. 2. абзац 4, 7, 8 п. 3 Функціональних обов`язків члена робочої групи з протидії злочинності у сфері економіки та боротьби з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави. Так, згідно висновку службового розслідування встановлено, що 28 жовтня 2021 року в с. Стінка Полтавського району працівниками УСБУ в Полтавській області територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері центрального регіону, у ході реалізації матеріалів кримінального провадження № 62021170010000167 від 14 липня 2021 року за ч. 3 ст. 368 КК України, після передачі неправомірної вигоди в розмірі однієї тисячі доларів США затримано старшого оперуповноваженого сектору спеціальної поліції відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Кременчуцького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Службовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу ГУНП від 25 жовтня 2021 року № 2133 «Про відрядження працівників ГУНП в Полтавській області», у зв`язку із досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018170000000076 від 15 березня 2018 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції Пащенко А.Л., та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 були відряджені 27 жовтня 2021 року до м. Київ на службовому автомобілі Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), строком на одну добу для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42018170000000076. На виконання вимог даного наказу, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції Пащенко А.Л., та старший лейтенант поліції Касян О.О. близько 03.00, 27 жовтня 2021 року виїхали до м. Києва на службовому автомобілі Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні), провели необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні № 42018170000000076. Того ж дня, 27 жовтня 2021 року, близько 18.00, вказані поліцейські повернулись до м. Полтави, висадивши старшого лейтенанта поліції Касяна О.О., про своє прибуття з відрядження т.в.о. начальника ССП ВКП Полтавського РУП ГУНП майора поліції Подоляна С.І. не повідомили, службовий автомобіль до Полтавського РУП ГУНП після відрядження не поставили, а будучи згідно з наказом ГУ НП від 10.09.2021 року №882 членами робочої групи з протидії злочинності у сфері економіки та боротьби з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, виїхали до Полтавського району, де у складі оперативної групи ССП ВКП Полтавського РУП ГУ НП, до якого входили двоє інших, невстановлених працівників вказаного підрозділу поліції, перебуваючи поблизу с. Стінка, виконуючи обов`язки служби по виявленню та припиненню кримінальних та адміністративних правопорушень у паливно-енергетичній сфері, здійснили фізичне затримання ОСОБА_4 та водія автомобіля «МAN» ОСОБА_5 за підозрою у незаконному збуті, придбанні паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива). У подальшому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , та інші двоє невстановлених працівників поліції вчинили дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди за неповідомлення у встановленому порядку органу досудового розслідування про факт виявлення незаконного збуту, придбання дизельного палива. Після передачі неправомірної вигоди в розмірі однієї тисячі доларів США протиправна діяльність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була припинена працівниками правоохоронних органів, та вони були затримані у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З матеріалів справи встановлено, та позивачем не заперечується, що 28 жовтня 2021 року слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, йому, та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також, з матеріалів справи встановлено, що 24 листопада 2021 року в рамках вищевказаного кримінального провадження № 62021170010000167 за ч. 3 ст. 368 КК України позивачу обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, та відсторонено від посади. Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 420/241/20. Також, колегія суддів звертає увагу, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 березня 2019 року у справі №819/736/18. Аналізуючи матеріали справи колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування містить у собі опис та дослідження обставин скоєного позивачем дисциплінарного проступку, котрий охоплює сукупність вчинків, які суперечать інтересам служби та покладеним на позивача обов`язкам. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не спростовано фактів неоформлення документу первинного обліку експлуатації транспортного засобу (службового автомобіля Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні)), непроходження передрейсового медичного огляду, неповернення службового автомобіля після прибуття 27 жовтня 2021 року близько 18-00 з м. Києва до м. Полтава, використання державного майна (службового автомобіля Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні)) у власних цілях, факту перебування 27 жовтня 2021 року-28 жовтня 2021 року в районі населеного пункту Стінка Полтавського району (колишнього Чутівського району) та взяття участі у виявленні та припиненні правопорушень у паливно-енергетичній сфері без належних на те підстав, зокрема, за відсутності у нього на виконанні будь-яких доручень слідчого у кримінальних провадженнях, пов`язаних з розкраданням паливно-мастильних матеріалів (дизельного пального) та без відповідного рішення керівника робочої групи, не спростовано факту неповідомлення у встановленому порядку про виявлення збуту, придбання дизельного пального за підозрою у його незаконності. Факт використання вищевказаного службового автомобіля 27.10.2021 року під час відрядження до м. Києва позивачем не заперечується. При цьому, позивачем не спростовано тих обставин, що згідно дорожнього листа № 21530104209 за жовтень 2021 року до службового автомобіля Шкода Октавія номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) 26.10.2021 року даний службовий автомобіль справним прийняв позивач, який згідно печатки за 26.10.2021 року пройшов передрейсовий медичний огляд водія. У той же час, згідно записів за 27.10.2021 року у графах «справність ТЗ підтверджено (підпис механіка чи відповідальної особи)», «справний автомобіль прийнято (підпис водія)», «Час виїзду», «Справний ТЗ прийнято (підпис механіка чи відповідальної особи)» будь-які записи відсутні. З приводу доводів апеляційної скарги про те, що обов`язок щодо оформлення документу первинного обліку експлуатації транспортного засобу та проходження передрейсового огляду покладений на водія транспортного засобу, колегія суддів зазначає, що опитаний в ході службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив, що під час відрядження службовим автомобілем Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) позмінно керували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, колегія суддів враховує, що факт затримання позивача співробітниками УСБУ в Полтавській області в районі населеного пункту Стінка Полтавського району позивач не заперечує, при цьому доказів того, що за вказаною адресою позивач прибув не на службовому автомобілі Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні)) матеріали справи не містять. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що пояснення, отримані дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування, не мають інформативного характеру колегія суддів не приймає. Так, зокрема опитаний в ході службового розслідування водій автомобіля «МAN» ОСОБА_5 у своїх поясненнях зазначив про факт вимагання грошових коштів поліцейськими, що мало місце у ніч з 27 на 28 листопада 2021 року. Між тим, від надання будь-яких власних пояснень під час службового розслідування, позивач відмовився. Доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі факт перебування позивача 27 жовтня 2021 року-28 жовтня 2021 року в районі населеного пункту Стінка Полтавського району (колишнього Чутівського району) у позаробочий час не може свідчити про факт будь-якого порушення з його боку, колегія суддів також не приймає, оскільки будь-яких доказів на спростування вищевказаних встановлених службовим розслідуванням обставин позивачем не надано. При цьому колегія суддів враховує, що згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, відповідно до принципу змагальності (частина перша статті 77 КАС України) позивач у справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Саме лише посилання позивача на недоведеність вчинення ним дисциплінарного проступку, відсутність такого не доводить. Будь-яких доводів стосовно причин/мети перебування позивача у позаробочий час за вищевказаною адресою, ним також не повідомлено. Доводи апеляційної скарги про те, що висновок службового розслідування ґрунтується виключно на матеріалах кримінального провадження, колегія суддів не приймає, оскільки аналіз його змісту дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих також на дослідженні службової документації, відібраних поясненнях працівників поліції, та осіб, причетних до досліджуваних подій. У висновку службового розслідування зафіксовано, що подія набула суспільного резонансу, інформація викладена у публікаціях засобів масової інформації мала негативний характер. Зважаючи на встановлені обставини справи та характер спірних відносин, з урахуванням наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. На переконання суду апеляційної інстанції, вчинення позивачем вищевказаного дисциплінарного проступку є несумісним з проходженням служби в Національній поліції, суперечить змісту Присяги працівника поліції, підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до Національної поліції у цілому, принижує їх авторитет. Доводи апелянта про недоведеність того, що подія набула суспільного резонансу, та мала негативні наслідки для авторитету поліції, колегія суддів не приймає з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність жодними доказами. При цьому слід враховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією таких діянь. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 120/8381/20-а. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, та правильності судового рішення не спростовують. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що при прийнятті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 440/1499/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 року у справі № 440/1499/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»