Постанова 4851 № 520/14607/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2023 р.Справа № 520/14607/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т представник відповідача Задорожна Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, повний текст складено 13.10.21 року по справі № 520/14607/2020 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 третьої групи інвалідності, яке оформлене актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020. - зобов`язати Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на предмет інвалідності та ступеня втрати працездатності. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що до висновку не надані обстеження МРТ, які підтверджують наявність вказаних патологій у ОСОБА_1 . При огляді ОСОБА_2 22 квітня 2020р. на МСЕК, не були представлені виписки історії хвороби спеціалізованого неврологічного відділення профільних установ (Інститут неврології , психіатрії, наркоманії НАМИ), які б могли в повній мірі з`ясувати всі захворювання, пройти повне обстеження, МРТ головного мозку на підтвердження діагнозу, які дають підстави, для підвищення групи інвалідності, однак ОСОБА_1 дане обстеження не було зроблено. Крім того, на підставі 23 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317, - У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

24. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. ОСОБА_1 від додатково обстеження відмовився сторінка 8 акту огляду МСЕК № 383 від 22.04.2020. Таким чином, огляд хворого, експертний висновок, доведення інформації хворому про порядок його оскарження були проведений відповідно постанові Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317. З метою оскарження рішення МСЕК необхідно направити в експертно-медичну документацію ОСОБА_1 на заочну консультацію до Українського державного науково- дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ). Рішення МСЕК винесено обґрунтовано по патології, яка обмежує життєдіяльність в помірної важкості, що не дає можливості для підвищення групи інвалідності, згідно «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N1317 та «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 року клопотання Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року - задоволено, процесуальний строк на апеляційне оскарження поновлено, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі № 520/14607/2020, справу призначено до розгляду на 21.02.2022 о 10:30. 21.02.2022 справу відкладено до 21.03.2022 об 10:50 год. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан. Розпорядженням Другого апеляційного адміністративного суду №2.2-08/5 від 24.02.2022 року "Щодо здійснення заходів по евакуації та збереження справ" зобов`язано здійснити вивезення всіх судових справ, насамперед у першу чергу тих, що перебувають у провадженні суддів; вміст серверів скопіювати на переносні носії та вивезти їх за першої можливості (в т.ч. сервери з кадровою, бухгалтерською інформацією та інші переносні носії з відповідною інформацією); вивезти особові справи та трудові книжки суддів і працівників апарату суду; вивезти прилади з електронними цифровими підписами суддів і працівників апарату суду, які знаходяться у приміщенні суду. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №7 від 16.05.2022 вирішено розпочати організаційні заходи суду щодо відновлення процесу відправлення правосуддя, який був вимушено тимчасово обмежений, у зв`язку з проведенням бойових дій на території Харківської області, а саме поступове вирішення питань щодо розгляду справ в порядку письмового провадження та процесуальних питань, в яких не вимагається призначення судового засідання, та за наявності можливості інших справ та питань. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду "Про особливості роботи Другого апеляційного адміністративного суду в період воєнного стану" №10 від 30.06.2022 зазначено, що у зв`язку з проведення бойових дій у Харківському регіоні, постійним оповіщенням сигналу повітряної тривоги про небезпеку авіаційних та артилерійських ударів, перебоями у роботі систем електропостачання та Інтернету, з метою недопущення випадків загрози життю та безпеці відвідувачів і працівників суду, тимчасово обмежено призначення та проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку та вирішено вважати неможливим відновлення проведення відкритих судових засідань, в тому числі в режимі відеоконференцзв`язку зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні на теперішній час. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 запропоновано учасникам справи протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали висловити свою пропозицію щодо можливості апеляційного розгляду справи № 520/14607/2020 за їх відсутності в порядку письмового провадження. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 № 11 "Про відновлення проведення судових засідань в режимі ВКЗ в Другому апеляційному адміністративному суді в період воєнного стану" відновлено проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку. Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 року сторін у справі повідомлено, що враховуючи факт проведення бойових дій на території Харківської області та технічні можливості суду, проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін є значно ускладненим та небезпечним та запропоновано учасникам судового процесу висловити позицію стосовно можливості розгляду справи в режимі відеоконференції та надати відповідні клопотання у найкоротший термін будь-яким засобом зв`язку. Комунальним закладом охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" до суду було подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференеції, яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 було задоволено. Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року відновлено з 05.12.2022 проведення відкритих судових засідань, зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні та за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не подано до суду будь-яких клопотань, щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції, розгляд справи було призначено в судове засідання на 19.01.2023 о 13:40. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Позивач в судове засідання не прибув. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності позивача. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно свідоцтва про хворобу №1476 від 30.08.2018, позивачу встановлено діагноз: «Залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом, вестибуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими» - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, «Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги І ФК. Дифузний кардіосклероз. СН І. Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеню, ризик

3. Цукровий діабет 2 тип, середнього ступеню важкості, стадія субкомпенсації. Дифузний зоб І ступеню, еутиреоз. Гіпертонуючий атеросклероз судин обох нижніх кінцівок II стадії, з ознаками хронічної ішемії II ступеню. Міжхребцевий остеохондроз хребта, лівобічний сколіоз грудного відділу хребта II ступеня без порушення функцій. Плечелопатковий паріартроз зліва без порушення функцій. Двобічний коксартроз І стадії без порушення функцій. Далекозорість обох очей 0,5 при гостроті зору з корекцією 1,0 на обидва ока» - ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ. Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №53 від 31.01.2019, захворювання солдата запасу ОСОБА_1 , 1967р.н. - «Залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу і за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії від 23.06.2018 з лівобічним геміпарезом, вестибуло-атактичним та астено-невротичним синдромами, незначно вираженими» - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА №989086 від 12.04.2019, позивачу за результатами первинного огляду встановлено третю групу інвалідності. Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №013245 від 12.04.2019, позивачу встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності. За результатами проведення засідання 22.04.2020 комісією Комунального закладу хорони здоров`я «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» складено акт огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 та протокол засідання МСЕК, згідно з яких вбачається, що прийнято рішення про встановлення позивачу третьої групи інвалідності. Не погоджуючись із рішенням відповідача, яке оформлене актом огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем порушено процедуру прийнятті рішення, що виразилась у неповному дослідженні всіх документів, як того вимагають приписи Інструкції №561. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317. Згідно п.3 Положення, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Міські та районні комісії утворюються з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 18 років і старше, міжрайонні - у районах і містах з кількістю населення менш як 100 тис. чоловік. МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар. Утворення, реорганізація та ліквідація Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських, міських, міжрайонних, районних медико-соціальних експертних комісій та призначення і звільнення їх керівників визначається Положенням про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ та Положенням про Кримський республіканський, обласний, Київський та Севастопольський міський центр (бюро) медико-соціальної експертизи, які затверджуються МОЗ (п.4 Положення). За правилами п.15 Положення Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Процедура огляду (повторного огляду) пенсіонерів з числа військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, що звертаються для встановлення інвалідності, визначається МОЗ з урахуванням особливостей діяльності Служби зовнішньої розвідки. Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п.17 Положення). Згідно п.18 Положення, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи. Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання (п.19 Положення). Відповідно до п.20 Положення комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України. Згідно ст.14-1 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» систему стандартів у сфері охорони здоров`я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров`я встановлюються відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є: стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики; клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовність; протокол надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я - уніфікований документ, що визначає вимоги до реабілітаційних заходів та їх послідовність відповідно до напрямів реабілітації у сфері охорони здоров`я з урахуванням сучасного рівня розвитку міжнародної реабілітаційної науки і практики; табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров`я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями) та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством; лікарський формуляр - перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним. Галузеві стандарти у сфері охорони здоров`я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров`я. Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, протоколів надання реабілітаційної допомоги, табелів матеріально-технічного оснащення є обов`язковим для всіх реабілітаційних закладів, закладів охорони здоров`я, їх відділень, підрозділів, а також для фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики та/або мають право на надання реабілітаційної допомоги згідно із законодавством. Відповідно до п.2.2 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561 ступінь обмеження життєдіяльності - величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне. Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності. Виражене обмеження життєдіяльності обумовлюється порушенням функцій органів та систем організму, що полягає у вираженому порушенні можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності. Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі). Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді. Причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання; одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період; пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; одержтановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності. Як свідчать матеріали справи, згідно п.29.1 акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 позивачу встановлено наступний діагноз: «гіпертонічна хвороба 3 стадія 3 ступінь, ризик 4, явища після гострого порушення мозкового кровообігу, за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії, з помірним ліво бічним геміпарезом, з вестибуло-атаксичним та стено-невротичним синдромами, ДЕП 3 ст.». Згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020, позивачу встановлений діагноз: «Стійкі наслідки перенесеного ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії (23.06.2018) з глибоким спастичним лівобічними геміпарезом з акцентом в руці, лівобічною гемігіпестезією. Дизартрія. Посттравматична, гіпертонічна, антисклеротична, дисметаболічна дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. (2018 р., АТО, ЗЧМТ, контузія головного мозку). Лікворно-гіпертензійний, цефалгічний, виражений вестебуло-атактичний, астено-депресивний, психооранічний синдром. Вегето-судинні та гетеро-іфсцереальні парксизми змішаного типу з синкпальними станами. Легке когнітивне зниження. Нейросенсорна приглухуватість. Церебральний атеросклероз. Полісегментраний остеохондроз грудного відділу хребта. Торакалгія, помірний больовий синдром". Встановлено лікувально-трудові рекомендації, а саме: електрокаляска для вулиці, датчик управління справа. Діагноз позивача встановлений згідно акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, за ступенем тяжкості захворювання відрізняється від того, який було встановлено згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020. Пунктом 1.10 Інструкції №561 встановлено, що при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Виходячи з приписів зазначених вище норм чинного законодавства, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а (адміністративне провадження № К/9901/19298/20), при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суд зазначає, що у даному випадку, згідно п.29.1 акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 позивачу встановлено наступний діагноз: «гіпертонічна хвороба 3 стадія 3 ступінь, ризик 4, явища після гострого порушення мозкового кровообігу, за ішемічним типом у басейні правої середньої мозкової артерії, з помірним ліво бічним геміпарезом, з вестибуло-атаксичним та стено-невротичним синдромами, ДЕП 3 ст.». Згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020, позивачу встановлений діагноз: «Стійкі наслідки перенесеного ішемічного інсульту в басейні правої середньої мозкової артерії (23.06.2018) з глибоким спастичним лівобічними геміпарезом з акцентом в руці, лівобічною гемігіпестезією. Дизартрія. Посттравматична, гіпертонічна, антисклеротична, дисметаболічна дисциркуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. (2018 р., АТО, ЗЧМТ, контузія головного мозку). Лікворно-гіпертензійний, цефалгічний, виражений вестебуло-атактичний, астено-депресивний, психооранічний синдром. Вегето-судинні та гетеро-іфсцереальні парксизми змішаного типу з синкпальними станами. Легке когнітивне зниження. Нейросенсорна приглухуватість. Церебральний атеросклероз. Полісегментраний остеохондроз грудного відділу хребта. Торакалгія, помірний больовий синдром". Встановлено лікувально-трудові рекомендації, а саме: електрокаляска для вулиці, датчик управління справа. Діагноз позивача встановлений згідно акту огляду МСЕК №383 від 22.04.2020, за ступенем тяжкості захворювання відрізняється від того, який було встановлено згідно медичного висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020. При цьому, судова колегія зазначає, що в акті огляду МСЕК №383 від 22.04.2020 не зазначено з яких мотивів і підстав, з посиланням на відповідні норми, відповідачем не було враховано медичний висновок Лікарсько-консультативної комісії КНП Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» №81 від 06.08.2020 та відхилено встановлений у цьому висновку діагноз. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, що виразилась у неповному дослідженні всіх документів, як того вимагають приписи Інструкції №561. При цьому, щодо можливості втручання суду у дискреційні повноваження відповідача у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне. Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Судова колегія зазначає, що відповідач не довів перед судом правомірність своїх дій та прийнятого рішення. Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З огляду на викладене, встановлені у справі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення адміністративного позову. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі № 520/14607/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 520/14607/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 24.01.2023 року