Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/4215/22

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/8/23 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.01.2023 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника Холоденка Романа Володимировича на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп., за участю: захисника Холоденка Р.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И Л А: Згідно з постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.11.2022, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 01.08.2022 р. о 20.59 год., керуючи з ознаками наркотичного сп`яніння транспортним засобом автомобілем «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 по пров. Василівський, 6 в м.Кропивницький, у порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням районного суду захисник Холоденко Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову районного суду скасувати та закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що застосований до ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння не відповідає вимогам ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду ОСОБА_1 слід визнати порушеною і незаконною. Звертає увагу суду на те, що ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 ., які були названі поліцейським автоматично, не було встановлено перевіркою. З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, зовсім не схоже, як у людей, які вживають наркотичні речовини), реакцію на світло зіниць очей працівники поліції також не перевіряли. Крім того, під час складання зазначеного протоколу, працівники патрульної поліції жодного разу не роз`яснили ОСОБА_1 суть його правопорушення, його права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Докази, які містяться в матеріалах справи не можна визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного. Так, при складанні працівниками патрульної поліції протоколу стосовно ОСОБА_1 , не дотримано положень ст.256 КУпАП, п.2.6. Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч.11 розділу 2 Інструкції, ч.4 ст.256 КУпАП, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення, «гр-н ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.6 Конституції України, ст.268 КУпАП» - відсутній його підпис. З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Також, в порушення ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу 9 Інструкції №1395 від 07.11.2015 року, поліцейським не було проведено огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного чи іншого сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки ТЗ та за відсутності незгоди ОСОБА_1 з його результатами огляд безпідставно проведено в закладі охорони здоров`я. Також, відео-докази не відображають безперервної фіксації всього, що відбувається, а тільки того, що вважає за потрібне поліцейський, складаються з кількох відео-файлів і є очевидним, що дані відео-докази піддавались монтажу, вони є фрагментарними, тобто нарізкою із різних кадрів, що відображають упереджену позицію щодо людини, порушуючи презумпцію невинуватості. Крім цього, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 , таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Також, в супереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керуванні транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. За таких обставин, можна прийти до висновку, що працівника патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративні правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Виходячи з наведеного захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпА підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст.247КУпАП. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Холоденка Р.В., які підтримали апеляційні вимоги та просили постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, зваживши доводи апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Тобто, відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи. Зазначені вимоги закону суддею районного суду дотримані. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п. 2.5 ПДР України. Як вбачається з матеріалів справи суддею районного суду, всебічно розглянута справа, об`єктивно оцінені зібрані докази, у повному обсязі з`ясовано фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і їм надана правильна юридична оцінка. Зокрема вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №056040 від 01.08.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 01.08.2022 р. о 20-59 год., в м. Кропивницький, пров. Василівському, 6, керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д/н НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло; поведінка, яка не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стано наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Від керування відсторонений шляхом передачи тверезому водію (а.с 1); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 01.08.2022 о 21 год.10 хв. у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло; поведінка, яка не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у закладі охорони здоров`я відмовився. Дане направлення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №056040 (а.с.2); - копією посвідчення водія, з якого убачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 22.04.2015 серія НОМЕР_3 (а.с.3), - відеозаписами, які додані до протоколу та містять обставини зазначені у ньому (а.с.4). З огляду на викладене та аналізуючи вказані докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є правильним. Ніяких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого районним судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було. Що стосується апеляційних доводів з приводу того, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Зокрема з відеозапису убачається, що одразу після зупинки транспортного засобу працівник поліції образу повідомив останнього про наявність інформації сторонніх осіб, що даним транспортним засобом керує особа, яка вживає наркотичні засоби. Тобто, транспортний засіб зупинений працівниками поліції у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.35 Закону "Про Національну поліцію". Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керуванні транспортним засобом також є необґрунтованими, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом передачи тверезому водію. Водночас відсутність у матеріалах справи акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не вплинула та не могля вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недопустимості відеозапису, який є неповним та на думку апелянта вибірковим апеляційний суд виходить із наступного. Так, у пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. Апеляційний суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги, що камера працювала не безперервно. Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 056040 від 01 серпня 2022 року, а саме відмова ОСОБА_1 від проходження огляду безперервно зафіксована на відеозаписі, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП. Апеляційні доводи щодо порушення прав ОСОБА_1 під час складання протоколу також не заслуговують на увагу, оскільки останньому були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Вказаний протокол був зачитаний ОСОБА_1 в слух, його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто останній ознайомлений з його змістом. Вказане підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених в протоколі ОСОБА_1 не зазначав. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, внаслідок чого було порушено порядок огляду є безпідставними з огляду на таке. За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. П.4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Так, поліцейськими у відповідності до вимог п.12. Розділу ІІ Інструкції після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені в п. 4 Розділу I Інструкції, було запропоновано останньому проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду, однак, ОСОБА_1 , прибувши до медичного закладу, відмовився від проходженя такого огляду. Таким чином, посилання захисника на те, що поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідно до п.12. Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто, проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу не передбачено нормами чинного законодавства. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження апелянта з приводу порушення під час розгляду районним судом норм матеріального права, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП. Апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. При цьому суддею районного суду, дотримано вимог ст. ст. 33, 34 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. Постанова судді районного суду щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Холоденка Романа Володимировича залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко