Постанова Кропивницький апеляційний суд № 385/669/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/114/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Венгрин М. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.04.2022 року. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, В С Т А Н О В И Л А: Згідно постанови районного суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона 02.05.2021 року о 21:45 год. в с. Долинівка, Голованівського району, Кіровоградської області, по вул. Незалежності, керувала автомобілем Форд Мондео, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 1,02 проміле, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову районного суду скасувати та закрити провадження по справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП Проте, у вказаній апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначила у чому на її думку полягає незаконність вказаного судового рішення, однак, подала письмове пояснення по суті справи, в якому зазначає, що вона ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом і не проходила тест на стан сп`яніння, свої вимоги заявлені в клопотанні та апеляційній скарзі підтримала повністю. За таких обставин, апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 має бути скасованою, оскільки прийнята з порушенням вимог КУпАП. Розгляд справи стосовно ОСОБА_1 призначався апеляційним судом на 17.03.2022, проте, у зв`язку з відсутністю інформації щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи, розгляд було відкладено на 28.03.2022. Однак, в судові засідання призначені на 28.03.2022, 19.04.2022, 28.04.2022 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи не з`явилася, щоразу направляла до апеляційного суду клопотання про відкладення справи на іншу дату у зв`язку з її перебуванням у республіці Польща за трудовою візою. Проте, доказів на підтвердження знаходження ОСОБА_1 за кордоном апеляційному суду не надала. Апеляційний суд вважає, що відкладення розгляду справи, яка має бути розглянута в двадцятиденний строк (ст. 294 КУпАП), порушуватиме одне з завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, визначене ст.245 КУпАП, яким є своєчасне з`ясування обставин справи. Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті. Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 мала достатній час реалізувати свої права, у тому числі при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, надати письмові пояснення, тощо, а тому вважає, що можливо провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП. При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі, а його висновки про доведеність вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на доказах зібраних по справі. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735. Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з ч. 3 цієї статті у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Тобто, із аналізу наведених вимог законодавчих актів убачається, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, виключно у присутності двох свідків, та у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров`я. В ході досудової перевірки та складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення порушень положень вищезазначених Інструкції 1452/735, Порядку та вимог ст.266 КУпАП - допущено не було. Висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення № 299 від 02.05.2021 року, згідно якого ОСОБА_1 02.05.2021 о 21:45 год в с. Долинівка, по вул. Незалежності, керувала автомобілем Форд Мондео, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився в присутності двох свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 1,02 проміле, даний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень, пояснення надала на окремому аркуші. При цьому ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується її підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заперечень з приводу обставин викладених в протоколі ОСОБА_1 на місці зупинки та оформлення протоколу не зазначала ( а.с. 2); - письмовим поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у яких вона зазначила, що 02.05.2021 перебувала в гостях у м. Гайворон, де випила вино «Кагор». Через деякий час поїхала на автомобілі Форд Мондео, номерний знак НОМЕР_1 . На вул. Незалежності її зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. Вона погодилася, та пройшла огляд за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810. Результат тесту показав 1,02 проміле. Після чого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП (а.с. 3); - поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони пояснили, що 02.05.2021 приблизно 21.50 год. були запрошені в якості свідків при проходженні тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 гр. ОСОБА_1 . Результат тесту склав 1,02 проміле, після чого відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП ( а.с. 4-5); - роздруківкою результату тестування на алкоголь гр. ОСОБА_1 здійснений приладом Драгер Алкотест 6810 № 1996, 02.05.2021 о 21 год 56 хв, результат 1,02 проміле (а.с. 1 та копія такого а.с. 73). За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні всебічно дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки остання в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні доводи захисника про те, що висновки судді районного суду викладені у постанові не відповідають фактичним обставинам справи є безпідставними та необґрунтованими. Не заслуговують на увагу і письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що вона рухалась у іншому напрямку ніж це зазначено у протоколі, оскільки вказаний факт не спростовує висновки районного суду про саме керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи про те, що під час викладених у постанові подій не було свідків, спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підстав ставити дані письмові пояснення під сумнів немає. Водночас такі доводи апелянта не підтверджені вагомими та належними доказами. При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а її винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. Крім того вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі та наданих нею письмових поясненнях констатується формально. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки у матеріалах справи достовірних доказів на підтвердження цих доводів немає, а тому законні підстави для скасування постанови судді районного суду стосовно ОСОБА_1 відсутні. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення районного суду, апеляційним судом не встановлено. На переконання апеляційного суду, вирішуючи справу, суд першої інстанції врахував вимоги ст.ст. 9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 245, 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Л.Я. Ткаченко