Постанова 4852 № 280/11193/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/11193/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 р. (суддя Лазаренко М.С.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в с т а н о в и В: 17.11.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, де просив: - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення по Хортицькому району Запорізької міської ради, що полягають у виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05.05.2021 р., як особі з інвалідністю внаслідок війни 11 групи в розмірі, що не відповідає статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 р. №3-р/2020 у справі № 14-247/2018 (3393/18); - зобов`язати Управління соціального захисту населення по Хортицькому району Запорізької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої разової грошової допомоги до 05.05.2021 р., як особі з інвалідністю внаслідок війни 11 групи в розмірі 10 246 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 р. адміністративний позов задоволений. Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 р. відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, неповно встановлені обставини справи, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним. З матеріалів справи вбачається, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16.03.1999 р., ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. 16.09.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення нарахування та виплати щорічної одноразової грошово допомоги до 5 травня, де просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ветерану війни особі з інвалідністю 11 групи внаслідок війни, недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 р. у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги у 2021 р. Листом №С-316-2 від 18.10.2021 р. «Про розгляд звернення» відповідач повідомив позивача про те, що йому виплачена за 2021 р. сума 3906 грн щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни у 2021 р. та здійснена виплата через АТ «Ощадбанк», а тому вважають, що свої повноваження виконали без порушень в квітні 2021 р. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус ветеранів війни визначає та створює належні умови для їх життєзабезпечення Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551). Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону №3551 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога в розмірах: інвалідам 1 групи десять мінімальних пенсій за віком; 11 групи вісім мінімальних пенсій за віком; 111 групи сім мінімальних пенсій за віком. Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни" № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) ч.5 ст. 13 Закону № 3551-Х11 викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007. В подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема с.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю 11 групи внаслідок війни. Судом встановлено, що на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня діяли Закон № 3551-Х11 і Постанова №

325. Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційним Судом України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону, саме, з дня ухвалення цього Рішення. Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю 11 групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог і доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 р. залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова