Ухвала ККС ВС № 554/10307/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2023 року м. Київ справа № 346/3614/19 провадження № 51-394ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року. Суть питання Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 10 листопада 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08 січня 2023 року. Не погоджуючись з указаним рішенням місцевого суду, обвинувачений оскаржив його до апеляційного суду. Полтавський апеляційний суд ухвалою від 19 грудня 2022 року скасував рішення місцевого суду і ухвалив нове рішення, яким продовжив запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави до 08 січня 2023 року. У касаційній скарзі захисник просить переглянути рішення про продовження строку тримання його підзахисного під вартою, скасувати його та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Згідно з ч. 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Як слідує зі змісту касаційної скарги, захисник оскаржує ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, постановлену за результатами розгляду апеляційних скарг на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 10 листопада 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Проте вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції та відповідно до вимог ч. 5 ст. 422-1 КПК України не може бути оскаржена у касаційному порядку. Згідно з ч. 5 ст. 422-1 КПК України ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу. З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга захисника подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, Верховний Суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України вважає, за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження. На цих підставах Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3