Ухвала КЦС ВС № 756/1448/20

Ухвала 9 січня 2023 року м. Київ справа № 756/1448/20 провадження № 61-11874ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про розірвання договору довічного утримання, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування заборони та визнання права власності на квартиру, ВСТАНОВИВ: 26 листопада 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 1 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху і надано заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків. Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження. На виконання вимог ухвали від 1 грудня 2022 року ОСОБА_1 надала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовану тим, що нею та адвокатом Лоєм О. М. укладено договір про надання правової допомоги № 02/11 від 29 листопада 2019 року. Проте з 17 вересня 2022 року до 13 листопада 2022 року Лой О. М. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 подано копію договору про надання правової допомоги № 02/11 від 29 листопада 2019 року, а також копію довідки від 8 грудня 2022 року № 3894/2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що адвокат Лой О. М. зміг ознайомитися з повним текстом оскаржуваної постанови лише 24 листопада 2022 року. Також заявник зазначає, що вона є юридично необізнаною та позбавлена можливості самостійно скласти касаційну скаргу, і звертає увагу на необхідність надання їй сторонньої допомоги у зв`язку зі станом здоров`я. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»). Касаційний суд вважає, що, з урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_1 на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою. За таких обставин, розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджені наданими доказами - копією договору про надання правової допомоги № 02/11 від 29 листопада 2019 року, а також копією довідки від 8 грудня 2022 року № 3894/2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 490/7474/18 (провадження № 61-16535св19) та від 9 листопада 2020 року у справі № 522/3958/19 (провадження № 61-21438св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає недослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Підставою касаційного оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року заявник також вказує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. Проте касаційна скарга ОСОБА_1 в частині визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України не відповідає вказаним вимогам закону, що не може вважатися виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року у цій справі. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року. Витребувати з Оболонського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 756/1448/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алла Миколаївна, про розірвання договору довічного утримання, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування заборони та визнання права власності на квартиру. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук