Ухвала КЦС ВС № 459/794/21

Ухвала 19 січня 2023 року м. Київ справа № 459/794/21 провадження № 61-25ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири спільним сумісним майном та про визнання права власності на 1/2 квартири та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус міста Червонограда Львівської області Заєць Володимира Миколайовича, про визнання квартири особистою приватною власністю, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив визнати квартиру загальною площею 71,0 кв. м. АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаної квартири У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третьої особи - Приватного нотаріуса м. Червонограда Львівської області Заєць В. М., в якій просила визнати квартиру АДРЕСА_1 її особистою приватною та вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27 липня 2022 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року, первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 71,0 кв. м., спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. звернувся через систему «Електронний суд» до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). Рішенням суду першої інстанції встановлено, що вартість квартири АДРЕСА_1 становить 182 746,00 грн. Тобто, ціна позову в цій справі становить суму, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн). Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Предметом позову у цій справі є поділ майна, яке не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири спільним сумісним майном та про визнання права власності на 1/2 квартири та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус міста Червонограда Львівської області Заєць Володимира Миколайовича, про визнання квартири особистою приватною власністю. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська А. Ю. Зайцев В. М. Коротун