Постанова Західний апеляційний господарський суд № 921/609/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" січня 2023 р. Справа №921/609/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. секретар судового засідання Олійник Н. за участю представників сторін: від скаржника: Ільченко А.П.-представник (в режимі відеоконференції) від заявника не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" №342 від 02.12.2022 (Вх № ЗАГС 01-05/2997/22 від 05.12.2022) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2022 у справі №921/609/22 за заявою Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя про забезпечення позову (№2/28-1529 від 21.11.2022 (№678 від 22.11.2022) до подання позовної заяви Короткий зміст вимог заявника. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя в порядку ч.2 ст.139 ГПК України звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом : - заборони ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Новокостянтинівська,13/10, офіс 201, м.Київ, 04080, ідентифікаційний код - 41427817) вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, зазначені у Додатку 1 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії №257 від 24.12.2021 до вирішення справи по суті; - заборони ВАТ "Тернопільобленерго" припиняти електроживлення об`єктів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначених у додатку 1 до договору №257 від 24.12.2021 до вирішення справи по суті. Мотивуючи свою заяву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" укладено Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії №257 від 24.12.2021, на виконання умов якого заявником вчасно, відповідно до умов, зазначених у договорі, оплачувалась вартість поставленої електричної енергії. Заборгованості за договором немає, будь-яких повідомлень про порушення умов договору університетом з боку ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не надходило. На адресу університету надійшов лист від ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" №1667/Ю2 від 09.11.2022 про повне припинення постачання електричної енергії університету з 01.12.2022, не зазначивши жодних причин такого припинення. Зазначений лист був надісланий також ВАТ "Тернопільобленерго" як оператору розподілу (відповідно до змісту вищезазначеного повідомлення та договору №246 від 11.12.2021). Як зазначає заявник, у відповідь університет надіслав на адресу ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" листа №2/28-1511 від 16.11.2022 про незгоду з достроковим припиненням постачання електроенергії та наголосив на незаконності такого припинення. Відповіді на лист університету №2/28-1511 від 16.11.2022 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не надав, а також не вчинив жодних дій на підтвердження наміру продовжувати виконувати свої обов`язки по Договору. На підставі зазначеного Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вбачаючи загрозу необґрунтованого припинення постачання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії з 01.12.2022 та посилаючись на те, що дострокове припинення постачання електричної енергії є по суті відмовою від виконання зобов`язань договору в односторонньому порядку, що порушує права та охоронювані законом інтереси університету, з метою ефективного захисту своїх прав як споживача електричної енергії, звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову (№2/28-1529 від 21.11.2022 (№678 від 22.11.2022) до подання позовної заяви. Також, заявник звертає увагу, що в університету відсутні правочини з іншими постачальниками електричної енергії. Короткий зміст ухвали суду. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2022 у справі №921/609/22 задоволено заяву про забезпечення позову (№2/28-1529 від 21.11.2022 (№678 від 22.11.2022) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. З метою забезпечення позову заборонено відповідачу ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС» вчиняти дії щодо: - припинення постачання електричної енергії на об`єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, зазначені у Додатку 1 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії №257 від 24.12.2021 до вирішення справи по суті; - припиняти електроживлення об`єктів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначених у Додатку 1 до Договору №257 від 24.12.2021 до вирішення справи по суті. Ухвала суду мотивована тим, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачеві вчиняти дії щодо припинення чи обмеження постачання електричної енергії призведе до ефективної реалізації позивачем власного права на захист. Дії ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" призведуть до неможливості проведення підсумкових семестрових контролів та виконання зобов`язань університету перед учасниками освітнього процесу, що порушить їх гарантоване ст.19 Конституції України право на освіту. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2022 у справі №921/609/22 та прийняти нове рішення, вважає її безпідставною та необгрунтованою,зазначає, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції неправильно встановлено предмет позову та предмет заяви про забезпечення позову, оскільки вони фактично є тотожними. Також, скаржник зазначає, що відповідачем постійно здійснювалось прострочення оплати поставленого товару, що є порушенням умов договору №257 від 24.12.2021, у зв`язку із чим у скаржника виникло право одностороньо відмовитися від виконання умов цього договору. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що скарга є безпідствавна і така, що не підлягає задоволенню. Заявник зазначає, що скаржник не звертався до університету з претензію щодо невчасної оплати вартості поставленої електричної енергії. У листі від ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» № 1667 102 від 09.11.2022 про повне припинення постачання електричної енергії університету з 01.12.2022 також не наведено причини припинення електропостачання як невчасна оплата вартості поставленої електричної енергії. Заявник вважає, що твердження скаржника, що предмет позову та предмет забезпечення тотожні є безпідставним, оскільки забезпечення стосується заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії та припинення електроживлення об`єктів університету. Предметом позову є зобов`язання відповідача виконати умови договору №257 від 24.12.2021. Заявник також зазначає, що надісланий відповідачем лист про припинення електропостачання є необгрунтованим та таким, що не базується на будь-яких нормах законодавства. Безпідставна відмова від виконання умов договору не допускається, а договором та чинним закоподавством не передбачено право постачальника у будь-який момент відмовитися від постачання електричної енергії без виключного переліку підстав, передбачених договором чи закоподавством. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у відповіді на відзив просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, посилаючи на те, що доводи, викладені у відзиві, є безпідставними. Процесуальні дії суду у справі. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 справу №921/609/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" №342 від 02.12.2022 (Вх № ЗАГС 01-05/2997/22 від 05.12.2022) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2022 у справі №921/609/22, призначено розгляд справи на 10.01.2023. В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги. Заявник в судове засідання не зявився. 10 січня 2023 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя надійшла заява про розгляд справи №921/609/22 в режимі відеоконференції за участю представника Ільченка А.П. з використанням сервісу "EasyCon". У відповідності до ч. 1 ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього порядку. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Розглянувши заяву Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" та перевіривши таке на відповідність вимогам Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, судовою колегією встановлено, що дана заява не підлягає задоволенню, оскільки подана з порушенням вищенаведеного Порядку. Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу може бути розглянуто за відсутності уповноваженого представникика заявника. Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. Як вбачається з наданих суду доказів, 24.12.2021 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя (Споживач) та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник) укладено договір №257 про закупівлю (постачання) електричної енергії. За умовами пункту 3.1 цього правочину, постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Відповідно до пункту 7.2 договору постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору. Заявник зазначив, що на виконання умов договору останнім вчасно, відповідно до умов договору, оплачувалась вартість поставленої електричної енергії. Заборгованості за договором немає, будь-яких повідомлень про порушення умов договору університетом з боку ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" не надходило. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" листом вих.1667/Ю2 від 09.11.2022 висловлено однозначний намір припинити постачання споживачу (заявнику) електричної енергії з 01.12.2022 за договором №257 від 24.12.2021, тобто до спливу строку правочину. Однак, у споживача відсутні правочини з іншими постачальниками електричної енергії, а для їх укладення Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя необхідно здійснити процедури, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії". Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вбачаючи загрозу необґрунтованого припинення постачання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії з 01.12.2022 та посилаючись на те, що дострокове припинення постачання електричної енергії є по суті відмовою від виконання зобов`язань договору в односторонньому порядку, що порушує права та охоронювані законом інтереси університету, з метою ефективного захисту своїх прав як споживача електричної енергії, звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову (№2/28-1529 від 21.11.2022 (№678 від 22.11.2022) до подання позовної заяви. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Згідно з частинами 4,10 ст.139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У Рішенні Європейського Суду з прав людини Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в п. 1 ст. 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником судового розгляду, передбаченого у статті

6. При цьому, сфера зобов`язань Договірних держав за ст. 13 коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути ефективним як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Слід зазначити, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.13,74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому законодавець обумовив, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами та можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову, не порушуючи при цьому прав інших учасників господарського товариства. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Якщо заявник має намір звернутися до суду з позовною вимогою (позовними вимогами) немайнового характеру, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. При цьому, у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Позов в процесуальному сенсі - це звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Розглянувши заяву про забезпечення позову, здійснивши оцінку доказів та обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про обгрунтовансть доводів заявника щодо заборони ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя до вирішення справи по суті. Зокрема, з огляду на те, що між сторонами відсутня згода на дострокове припинення договору №257 від 24.12.2021, термін дії якого закінчується 31.12.2022. Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" висловлено однозначний намір припинити постачання споживачу (заявнику) електричної енергії з 01.12.2022 за договором №257 від 24.12.2021, тобто до спливу строку правочину. Однак, у споживача відсутні правочини з іншими постачальниками електричної енергії, а для їх укладення Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя необхідно здійснити процедури, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії". Також, суд правомірно зазначив, що припинення постачання заявнику електричної енергії ставить під загрозу не лише подальшу діяльність університету, але й сприятиме виникненню пов`язаних з ними значних збитків, у зв`язку із неможливістю нормальної діяльності університету як бюджетної організації, на яку покладено обов`язки із надання освітніх послуг (навчання проводиться в змішаному очно-дистанційному режимі із застосуванням комп`ютерних технологій, що прямо пов`язано із наявністю електропостачання). Такі дії ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" призведуть до неможливості проведення підсумкових семестрових контролів та виконання зобов`язань університету перед учасниками освітнього процесу, що порушить їх гарантоване ст.19 Конституції України право на освіту. При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №917/137/19). Судова колегія також погоджується із судом першої інстанції, що такий захід забезпечення позову як заборона відповідачеві вчиняти дії щодо припинення чи обмеження постачання електричної енергії призведе до ефективної реалізації позивачем власного права на захист. Даний вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, є адекватним і співмірним із ними, забезпечує збалансованість інтересів обох сторін, є достатнім для запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, яких поданий позов буде стосуватись, оскільки спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення. Обрані судом заходи забезпечення позову ніяким чином не обмежують права ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті. Позивач заявив про намір звернутись до суду із позовними вимогами до ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" про примусове виконання договірних зобов`язань, передбачених договором про закупівлю (постачання) електричної енергії №257 від 24.12.2021 за участі ВАТ "Тернопільобленерго" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. З матеріалів, долучених до заяви, не вбачається доказів, які ймовірні збитки можуть бути завдані відповідачу через вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі і в разі відмови судом у позові по суті. Як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу, заявник звернувся із позовною заявою №2/28-1568 від 02.12.2022 до ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», за участю третьої особи ВАТ "Тернопільобленерго" про примусове виконання договірних зобов`язань та припинення дій, що створюють загрозу порушення права. Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Таке право гарантоване позивачу процесуальним законом і не залежить від волі інших учасників процесу. Посилання скаржника на те, що предмет позову та предмет забезпечення тотожні не береться судовою колегією до уваги, оскільки забезпечення стосується заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії та припинення електроживлення об`єктів університету. В той же час предметом позову є зобов`язання відповідача виконати умови договору №257 від 24.12.2021. Заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору, тому у випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, скаржник не позбавлений можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження. У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Скаржником належними та допустимими доказами не спростовано висновків суду першої інстанції. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку спірну ухвалу, прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала суду, з врахуванням фактичних матеріалів справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачає. Судові витрати Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ : 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" №342 від 02.12.2022 (Вх № ЗАГС 01-05/2997/22 від 05.12.2022) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2022 у справі №921/609/22 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Справу повернути до місцевого господарського суду. Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2023. Головуючий суддя Галушко Н.А. суддя Желік М.Б. суддя Орищин.А.В.