Постанова 4873 № 910/7178/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" листопада 2022 р. Справа№ 910/7178/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Суліма В.В. Коротун О.М. секретар судового засідання: Шевченко Н.А. за участю представників сторін: від заявника: Серебряник О. О. від скаржника: Щербіни В. М. розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.08.2022 року у справі №910/7178/22 (суддя Приходько І. В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальностю «УКР ГАЗ РЕСУРС» про забезпечення позову В С Т А Н О В И В : Короткий зміст вимог заяви У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальностю «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулося до Господарського суду м. Києва з заявою про забезпечення позову у порядку п.1 ч.1 ст.138 ГПК України (до подання позовної заяви), в якій просило до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у цій справі заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО": - застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" статусу «Переддефолтний» відповідно до положень п. 1.7.1. Глави 1.7. розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018, у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії; - надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" статусу «Переддефолтний»; - публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" статусу «Переддефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; - використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" для покриття його заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії перед оператором системи передачі; - використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", для покриття заборгованості перед Адміністратором розрахунків; - направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", його ЄДРПОУ, розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії; - надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" статусу «Дефолтний»; - публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" статусу «Дефолтний» із зазначенням дати набуття такого статусу; - зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"; - установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку для Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"; - здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГA3 РЕСУРС" на постачальника «останньої надії» відповідно до Правил роздрібного ринку; - направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії. В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилався на такі обставини: - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як оператор системи передачі в Україні, всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричної енергії, нараховує позивачеві плату за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та надсилає позивачу рахунки і акти приймання-передачі послуг із включенням послуг, які фактично не надавались; - дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо включення обсягів експортованої електричної енергії до вартості послуг з передачі, без прямої вказівки на те в договорі, призводять до неправомірного нарахування заявнику заборгованості за послуги з передачі, які фактично не надаються; - з наданими актами прийому-передачі послуг заявник не погоджується, оскільки включення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії безпосередньо порушує права заявника та умови вказаного договору; - у результаті застосування до заявника статусу "Переддефолтний", та, як наслідок, статусу "Дефолтний", Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" позбавить заявника можливості брати участь на ринку електричної енергії, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" фактично позбавляється можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії та не матиме можливості виконувати умови договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку тощо. За доводами заявника, застосування вказаного способу забезпечення позову спрямовано виключно на збереження балансу інтересів сторін та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Заявник вказує, що предметом позову, з яким останній планує звернутися до суду, є зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №1413-02024 від 12.12.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Разом з цим, заявник зазначає, що забезпечення позову наведеним вище шляхом, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів заявника, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальностю «УКР ГАЗ РЕСУРС» задоволено у повному обсязі. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що з огляду на наявність спору щодо нарахування послуг з передачі електричної енергії, заява про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони Приватному акціонерному товариству "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" вживати до заявника заходи, передбачені п. 1.7 Правил ринку у разі настання обставин та подій, передбачених підпунктом 3) пункту 1.7.1 Правил ринку є цілком співмірними та адекватними, оскільки стосуються правомірності нарахування відповідачем за послуги, що надаються на ринку електричної енергії, їх включення до рахунків та актів приймання-передачі послуг, що надає відповідачу у разі несплати таких спірних послуг право застосовувати до позивача заходи, передбачені Главою 1.7. Розділу І Правил ринку. Такі заходи забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і має намір звернутися до суду. Вжиття заявлених ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу заявника на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків (у вигляді усунення учасника з ринку) до вирішення спору щодо послуг, які надаються на ринку електричної енергії. Таким чином, суд дійшов до висновку, що заявником у заяві про вжиття заходів забезпечення позову наведено достатні обґрунтування та доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" вчиняти певні дії, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він планує звернутися до суду, а також наявності зв`язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції порушив приписи статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував положення Глави 1.7 Розділу Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018, оскільки вжив неадекватних, неспівмірних заходів забезпечення позову, що є невідповідними позову, з яким позивач планує звернутись до суду, а саме суд не врахував, що такі підстави, за яких учасник ринку набуває статусу «Переддефолтний» як несплата послуг за здійснення експорту електричної енергії не включено до Глави 1.7 Правил ринку. Крім того, скаржник зазначає, що підпункт 3 пункту 1.7.1 Глави 1.7 Розділу І Правил ринку є нечинним у зв`язку з наявністю рішень у справі №640/11468/20, а тому, на думку скаржника, це свідчить про відсутність підстав для забезпечення позову. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не встановлено обставин направлення ПАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» на адресу заявника повідомлень про можливість набуття ним статусу «Переддефолтний», у зв`язку із заборгованістю за надання послуг експорту електричної енергії, що виключає висновок про доведеність існування обставин, що можуть зумовити припинення господарської діяльності заявника на ринку електричної енергії саме з цих підстав. Отже, на думку апелянта, заявником не доведено та невстановлено судом, що у даній справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття вказаних вище заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернквс або має намір звернутися до суду . Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, заявник у своєму відзиві зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, заявник вказує, що невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду у поданій справі та ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки позивач фактично не зможе здійснювати господарську діяльність на ринку електричної енергії; такі заходи мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача та не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи інших осіб, вони відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, оскільки містять конкретизацію щодо заборони застосовувати п.1.7.1, п.1.7.5 розділу 1.7 Правил ринку виключно у зв`язку з наявністю заборгованості за послугу з передачі електроенергії при експорті. Фактично вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову стосуються існуючих між сторонами правовідносин, а отже заходи забезпечення позову вжиті судом першої інстанції в межах предмету позову, адже після прийняття ухвали про забезпечення позову, позивач в межах встановлених ГПК строків звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання ПАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 1413-02024 від 12.12.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформляється послуги з передачі електричної енергії (Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2022 відкрите провадження у справі №910/7875/22). Тобто, в обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на неправомірність дій відповідача, що стосуються нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та включення ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» до рахунків та актів приймання - передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії. Таким чином, заявник вважає,що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони ПАТ «НЕУ «УКРЕНЕРГО» вживати до заявника заходи, передбачені п.1.7 Правил ринку у разі настання подій, передбачених підпунктом 3 пункуту 1.7.1 Правил ринку є співмірними та адекватними, оскільки стосуються правомірності нарахування відповідачем за послуги, що надаються на ринку електричної енергії, їх включення до рахунків та актів приймання - передачі послуг, що надає відповідачу у разі несплати таких спірних послуг право застосовувати до позивача заходи, передбачені главою 1.7 розділу І Правил ринку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 справу № 910/7178/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 залишена без руху апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на ухваду Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/7178/22. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» у справі № 910/7178/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Майданевича А.Г., суддів Суліма В.В., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 поновлено Приватному акціонерному товариству «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.08.2022, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Націонільна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/7178/22 та призначено до розгляду на 14.112022. Позиції учасників справи Представник ПАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» у судовому засіданні наполягала та доводах апеляційної скарги, просила її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.8022 скасувати. Представник заявника ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 суду залишити без змін. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про вжиття заходів забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Зі статей 73, 74, 76 ГПК вбачається, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Предметом позову, з яким заявник планує звернутися до суду є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача до відповідача про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 12.12.2019 № 1413-02024 та включення таких послуг до первинних документів (актів приймання-передачі послуг та рахунків на оплату), якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" має намір звернутися до суду з позовними вимогами, у тому числі, немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призведе до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 07.07.2022 у справі № 910/12768/21. Як зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник посилався на такі обставини: - оператором системи передачі в Україні є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕГО», яке є суб`єктом природної монополії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на всій території України; - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», як оператор системи передачі, всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричної енергії, нараховує позивачеві плату за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та надсилає позивачу рахунки і акти приймання-передачі послуг із включенням послуг, які фактично не надавались; - дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо включення обсягів експортованої електричної енергії до вартості послуг з передачі, без прямої вказівки на те в договорі, призводять до неправомірного нарахування заявнику заборгованості за послуги з передачі, які фактично не надаються; - з наданими актами прийому-передачі послуг заявник не погоджується, оскільки включення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії безпосередньо порушує права заявника та умови вказаного договору; - у результаті застосування до заявника статусу "Переддефолтний", та, як наслідок, статусу "Дефолтний", Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» позбавить заявника можливості брати участь на ринку електричної енергії, адже Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" фактично позбавляється можливості здійснювати господарську діяльність на організованих сегментах ринку електричної енергії та не матиме можливості виконувати умови договорів з іншими учасниками ринку, в тому числі з операторами систем розподілу, контрагентами на ринку двосторонніх договорів, ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку тощо. За доводами заявника, застосування вказаного способу забезпечення позову спрямовано виключно на збереження балансу інтересів сторін та забезпечення ефективного захисту прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Заявник вказує, що предметом позову, з яким останній планує звернутися до суду, є зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» припинити дії, спрямовані на нарахування послуг з передачі електричної енергії до договору про надання послуг з передачі електричної енергії №1413-02024 від 12.12.2019 при здійсненні експорту електричної енергії та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Разом з цим, заявник зазначає, що забезпечення позову наведеним вище шляхом, має на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів заявника, а отже, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він планує звернутися до суду. Надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити заявник, зберігає баланс інтересів сторін а також, наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме обраний захід забезпечення позову спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника. Також суд першої інстанції зазначив, що такі заходи забезпечення позову, як заборона Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду. А вжиття заявлених позивачем у заяві заходів забезпечення позову не зумовлює жодним чином вирішення спору по суті, оскільки спрямоване виключно на збереження існуючого статусу позивача на ринку електричної енергії та недопущення негативних наслідків, у вигляді усунення учасника з ринку, до вирішення спору у даній справі. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову та вживаючи відповідних заходів у повній мірі врахував співмірність заходів забезпечення позову із заявленими заявником вимогами. Так, предметом даного спору є вимоги про зобов`язання припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 12.12.2019 № 1413-02024 та включення таких послуг до первинних документів (актів приймання-передачі послуг та рахунків на оплату), якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Тобто в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилався на неправомірність дій відповідача, що стосуються нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та включення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії. Разом з тим, пунктом 1.7.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018 (надалі - Правила ринку), передбачено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги. Відповідно до пункту 1.7.2. Правил ринку при набутті статусу "Переддефолтний" АР на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний"; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед АР та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Переддефолтний" кожного робочого дня (о 10:30) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії. При набутті статусу "Переддефолтний" такий статус для учасника ринку триває в разі настання принаймні однієї з обставин, передбачених пунктом 1.7.1 цієї глави. В іншому випадку статус "Переддефолтний" анулюється, про що АР повинен повідомити учасника ринку і Регулятора (пункт 1.7.3. Правил ринку). Учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох робочих днів; 2) судом прийнято рішення про визнання учасника ринку банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або учасником ринку або його уповноваженими органами прийнято рішення про ліквідацію учасника ринку; 3) у випадку анулювання ліцензії учасника ринку (пункт 1.7.4. Правил ринку). Згідно з пунктом 1.7.5. Правил ринку на період існування статусу "Дефолтний" АР вживає до такого учасника ринку такі заходи: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний"; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для такого учасника ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому учаснику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку; 6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Дефолтний" кожного робочого дня о 10:30 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або П. І. Б. (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» виставило заявнику рахунки-фактури від 28.06.2022, від 05.07.2022, 11.07.2021 від 15.07.2022, від 20.07.2022. У разі неоплати рахунків Товариством та наявності заборгованості, це є самостійною підставою для набуття ним статусу "Переддефолтний" в розумінні п. п. 3 п. 1.7.1. Правил ринку, що тягне за собою наслідки, встановлені Правилами ринку, в тому числі вжиття Укренерго як оператором системи передачі і Адміністратором розрахунків, у розумінні пункту 1.2.2 Розділу I Правил ринку заходів, передбачених в тому числі п. п. 1.7.2. та 1.7.4 Правил ринку. Заборгованість Товариства, існування якої може стати підставою для набуття ним статусів "Переддефолтний" та "Дефолтний", відповідно до доводів заявника виникла саме у зв`язку з нарахуванням Укренерго послуг щодо експорту електричної енергії за договором, що, на його думку, не відповідає вимогам законодавства та договору і належить до предмету доказування у цій справі. Тому заборона застосування до Товариства наслідків існування такої заборгованості є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову. Разом з тим, суд першої інстанції звернув увагу на те, що предметом позову, з яким заявник планує звернутися до суду, є зокрема, вимога про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» припинити дії, спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором та включення таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії. Також заявник посилається на неправомірність дій Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», що стосуються нарахування плати за послуги з передачі електричної енергії при здійсненні експорту та включення відповідачем до рахунків та актів приймання-передачі послуг обсягів експортованої електричної енергії. Таким чином, з огляду на наявність спору щодо нарахування послуг з передачі електричної енергії, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вживати до заявника заходи, передбачені п. 1.7 Правил ринку у разі настання обставин та подій, передбачених підпунктом 3) пункту 1.7.1 Правил ринку є цілком співмірними та адекватними, оскільки стосуються правомірності нарахування відповідачем за послуги, що надаються на ринку електричної енергії, їх включення до рахунків та актів приймання-передачі послуг, що надає відповідачу у разі несплати таких спірних послуг право застосовувати до позивача заходи, передбачені Главою 1.7. Розділу І Правил ринку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/13772/20 та у постанові Верховного Суду від 13.12.2021 у справі № 910/8188/2. Крім того, колегія суддів зазначає, що визначені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції заходи забезпечення позову можуть бути застосовані саме у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії, про що і зазначено у резолютивній частині ухвали. Заходи забезпечення, визначені в ухвалі суду першої інстанції застосовані у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії. Враховуючи статус та повноваження Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», як оператора системи передачі, так і адміністратора розрахунків, у розумінні пункту 1.2.2 розділу І Правил ринку, та повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», як електропостачальника, та беручи до уваги здійснену судом першої інстанції оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову . Проте, враховуючи вимоги щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд вважає за необхідне конкретизувати вжиті судом першоі інстанції у даному випадку заходи забезпечення позову. Так, Верховний Суд у постанові від 07.07.2022 у справі № 910/12768/21 погодився з аргументами скаржника про те, що судом першої інстанції було помилково застосовано підпункт 3 пункту 1.7.1 Глави 1.7 Розділу I Правил ринку, який був нечинним на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наявністю рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 640/11468/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, яким визнано протиправною та нечинною, з моменту набрання даним рішенням суду законної сили, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних від 28 лютого 2020 року № 516 "Про затвердження Змін до Правил ринку" в частині внесення змін до пункту 1.7.1 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних від 14 березня 2018 року № 307, шляхом його доповнення новим підпунктом наступного змісту: "3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.". Однак, Верховний Суд зазначив, що таке порушення судом першої інстанції не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, оскільки, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали керувався також приписами підпункту 1 пункту 1.7.1 Глави 1.7 Розділу I Правил ринку, якими визначено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР, не здійснив відповідну оплату. При цьому, саме правомірність включення відповідачем до первинних документів, у тому числі і рахунків (платіжних документів), вартості послуг з передачі експортованої електричної енергії є предметом позову у даній справі. Таким чином доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, зокрема і твердження скаржника, що пп.3 п.1.7.1 глави 1.7 Розділу І Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 є нечинним у зв`язку з наявністю рішень у справі № 640/11468/20, а тому відсутні підстави для забезпечення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявником у заяві про вжиття заходів забезпечення позову наведено достатні обґрунтування та доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» вчиняти певні дії, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має звернутися до суду, а також наявності зв`язку між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі №910/7178/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 у справі № 910/7178/22 слід залишити без змін. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.08.2022 у справі № 910/7178/22 залишити без змін. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апеллянта. Матеріали справи №910/7178/22 повернути до Господарського суду м. Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.11.2022. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді В.В. Сулім О.М. Коротун