Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4500/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2023 рокуСправа № 140/4500/22 пров. № А/857/16955/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року (суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк), - ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.06.2022 №44733 (далі Комісія, Рішення, ЄРПН, Реєстр відповідно), яким визначено ТОВ платником податку, що відповідає критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління виключити ТОВ з переліку ризикових платників податку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що підставою для включення ТОВ до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома за проведеним аналізом інформації, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних ЄРПН та податкової звітності. Зазначає, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що та обставина, що контрагент позивача включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є підставою для автоматичного віднесення ТОВ до таких же платників податків, оскільки така підстава не передбачена спеціальними нормами законодавства. Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ з 06.07.2020 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основний вид діяльності КВЕД 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. 14.02.2022 Комісією прийнято рішення №8502 про відповідність платника податків пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку прийнято рішення (далі Критерії; а.с.171). Підставою для прийняття вказаного рішення слугувала податкова інформації за результатами проведеного аналізу даних ЄРПН, відповідно до якого встановлено здійснення господарських операцій із ризиковим контрагентом, по якому наявне діюче рішення про відповідальність критеріям ризиковості, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «НИКМЕТТОРГ» (далі ТОВ-1) рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - Головне управління-1) від 01.02.2022 №58382 про відповідність пункту 8 Критеріїв (далі - Рішення-1), а також протягом 07-09.02.2022 зареєстровано податкові накладні на реалізацію газу вуглеводного скрапленого обсягом постачання на суму 9874,2 тис. грн. (ПДВ 1974,8 тис. грн.) в адресу ТОВ-1. З метою виключення з переліку ризикових позивач подав до контролюючого органу пояснення від 09.06.2022 щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості (а.с.15-19). 20.06.2022 Комісією на підставі пункту 8 Критеріїв прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (у контролюючого органу наявна податкова інформація про здійснення господарських операцій із ризиковим контрагентом, по якому наявне діюче рішення про відповідальність критеріям ризиковості, а саме ТОВ (Рішення-1 комісії Головного управління-1, а також протягом 07-09.02.2022 зареєстровано податкові накладні на реалізацію газу вуглеводного скрапленого обсягом постачання на суму 9874,2 тис. грн. (ПДВ 1974,8 тис. грн.) в адресу ТОВ-1; надані документи до повідомлення від 09.06.2022 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості (відсутні розрахункові документи, які підтверджують факт оплати) (а.с.14). Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 статті 201 ПК встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165). Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: «

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.» Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям має розглядатись Комісією за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20. Як видно з матеріалів справи, Рішення було прийняте Комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність діючого у його контрагента ТОВ-1 Рішення-1 (а.с.173). При цьому подані позивачем податкові накладні по операціям з постачання газу вуглеводного скрапленого обсягом постачання на суму 9874,2 тис грн, в тому числі ПДВ 1974,8 тис грн, зазначеному контрагенту протягом 07-09.02.2022 були зареєстровані відповідачем, про що безпосередньо зазначено в Рішенні, отже відповідний моніторинг зазначені податкові накладні пройшли. Таким чином, віднесення платника податку до ризикових відповідачем проведено всупереч вимог Порядку №1165. Водночас ТОВ в метою виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, подало контролюючому органу відповідні пояснення та їх документальне підтвердження, які не були враховані комісією, внаслідок чого прийнято оскаржуване Рішення з вказівкою на те, що надані документи до повідомлення від 09.06.2022 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості (відсутні розрахункові документи, які підтверджують факт оплати). Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що відсутність розрахункових документів не може бути безумовною підставою для віднесення платника податків до відповідного критерію ризиковості, якщо інші надані документи підтверджують факт постачання. В матеріалах справи наявні первинні документи (договір №ЛТР-НМТ/01-22 постачання скрапленого газу від 26.01.2022 з додатками до нього, видаткові накладні, ТТН), які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом ТОВ-1, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань (а.с.20-27, 79-112). Крім того, та обставина, що контрагент позивача включений до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, не є підставою для автоматичного віднесення товариства до таких же платників податків, оскільки така підстава не передбачена Порядком №1165. При цьому, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Отже, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Натомість, жодної іншої інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, окрім віднесення контрагента позивача ТОВ-1 до ризикових платників податків, відповідач суду не надав. Крім того, спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року №160/3364/19 порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв. Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний