LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/30400/20

від 17.01.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/30400/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Файдюка В.В. суддів: Єгорової Н.М. Собківа Я.М. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі UA-2020-09-04-006987-b, Готові текстильні вироби (39520000 3) (Намет уніфікований санітарно-барачний УСБ-56/2005 з тканини С та намет уніфікований санітарно-технічний УСТ-56/2015 з тканини А) оприлюднено 18 листопада 2020 року, в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме - вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов`язання щодо усунення виявлених порушень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Міністерством оборони України не було допущено порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Також у висновку про результати моніторингу закупівлі не зазначено, які саме ознаки порушень стали підставою для здійснення моніторингу закупівель. Замовника не було повідомлено про ознаки порушень та предмет дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі та як наслідок замовник був позбавлений можливості надати пояснення, інформацію та матеріали щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року даний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі UA-2020-09-04-006987-b, Готові текстильні вироби (39520000 3) (Намет уніфікований санітарно-барачний УСБ-56/2005 з тканини С та намет уніфікований санітарно-технічний УСТ-56/2015 з тканини А). Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що підставою для проведення перевірки визначено інформацію, отриману від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Однак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували наявність будь-якої отриманої інформації та джерело її походження. Таким чином, на думку суду, відповідач не довів наявність підстав для призначення та проведення перевірки МОУ. Крім того, суд зазначив, що недоліки оголошення, опублікованого англійською мовою, а саме відсутність у ньому усієї інформації, передбаченої частиною 3 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», перекладеної англійською мовою, свідчить про порушення позивачем вимог саме цієї правової норми, а не частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», оскільки на сайті Уповноваженого органу позивач зазначив оголошення англійською мовою. Тобто висновок відповідача про порушення позивачем частини 3 статті 3 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" документально не підтверджується. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснено у відповідності до вимог законодавства, за наслідками якого виявлено порушення Міністерством оборони України вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», яке полягає у не оприлюдненні оголошення про проведення відбору англійською мовою. Крім того, на переконання відповідача, позивач взагалі жодним чином не обґрунтовує, які саме його права, свободи та інтереси порушені Держаудитслужбою, за судовим захистом яких він вимушений був звернутися до суду, та не зазначає, які саме негативні наслідки виникли для нього з моменту складання оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі, що виключає можливість задловолення позову. Відповідно до ч. 2 статті 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022 та від 12 серпня 2022 року № 573 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Враховуючи те, що розгляд апеляційної скарги здійснюється в умовах воєнного стану, що суттєво обмежує можливість вирішення справи у строк, встановлений статтею 309 КАС України, колегія суддів з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу в умовах діючого воєнного стану, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення Окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого. Як вбачається з матеріалів справи, за результатом моніторингу процедури закупівлі UA-2020-09-04-006987-b, Готові текстильні вироби (39520000 3) (Намет уніфікований санітарно-барачний УСБ-56/2005 з тканини С та намет уніфікований санітарно-технічний УСТ-56/2015 з тканини А) відповідач склав висновок від 18 листопада 2020 року, у якому зафіксовано порушення частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а саме: не оприлюднено оголошення про проведення відбору через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою. Порушень Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлено. Моніторинг закупівель було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 23 жовтня 2020 року № 298 «Про початок моніторингу закупівель». Не погоджуючись із прийнятим висновком, вважаючи його необґрунтованим та таким, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю). Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон №922-VIII)(в редакції на момент прийняття оскаржуваного висновку). За змістом статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії (ч.1). Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч.2). Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (ч.3). Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч.4). З наказу ДАСУ від 29 жовтня 2020 року №298 "Про початок моніторингу закупівлі", вбачається, що він містить усі визначені частинами 2 - 4 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" реквізити, що спростовує доводи позивача про невідповідність рішення відповідача про початок моніторингу вимогам законодавства. Разом із тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що підставою для проведення перевірки відповідачем визначено інформацію, отриману від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що вдповідає п.2 ч.2 статті 8 Закону №922-VIII. При цьому суд зазначив, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів, які б підтверджували наявність будь-якої отриманої інформації та джерело її походження. Тобто, відповідач не довів наявність підстав для призначення та проведення перевірки МОУ. Однак, з аналізу оскаржуваного висновку вбачається, що підставою для проведення перевірки відповідачем визначено саме виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, що вдповідає п.4 ч.2 статті 8 Закону №922-VIII. Тобто, Державною аудиторською службою України самостійно, при здійсненні своїх повноважень, було виявлено ймовірне порушення законодаства про публічні закупівлі, що не потребує будь-якого додаткового підтвердження. Зшідно ч.6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Згідно ч.7 зазначеної статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Так, оскаржуваним висновком про результати моніторингу процедури закупівлі від 18 листопада 2020 року № 1074, складеним Державною аудиторською службою України за результатами моніторингу процедури закупівлі ID: UA-2020-09-04-006987-b, визначено таке: «

2. Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства. За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю установлено порушення вимог частини сьомої статті 3 Закону про особливості закупівель. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), відповідності вимог оголошення про проведення відбору вимогам Закону про особливості закупівель та Закону, розгляду цінових пропозицій переможця, своєчасності укладання договорів про закупівлю та їх оприлюднення, відповідності умов договорів умовам цінових пропозицій переможця - порушень не встановлено.

3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень). З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів». Таким чином, відповідач, призначаючи та здійснюючи моніторинг закупівлі, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законом. Щодо суті виявленого відповідачем порушення, то слід зазначити таке. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. За результатами моніторингу відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч. 7статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі - Закон № 1356). Так, згідно ч.7 статі 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» оголошення про проведення відбору обов`язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму: для товарів і послуг - 35 тисяч євро; для робіт - 1500 тисяч євро. Станом на день оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відбору, а саме: 04 вересня 2020 року, офіційний курс гривні до євро за інформацією Національного банку України становив 32,7319 грн за 1 євро, відповідно, очікувана вартість закупівлі у розмірі 77 236 200,00 грн. перевищувала суму у 35 тис. євро, передбачену для придбання товарів та послуг відповідно до частини 7 статті 3 Закону № 1356, позаяк вартість закупівлі станом на 04 вересня 2020 року дорівнювала 2 359 661,37 євро, з огляду на що, як вірно зазначено і відповідачем, і судом першої інстанції, позивач зобов`язаний був оприлюднити оголошення про проведення відбору англійською мовою. Відповідно до пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 (далі - Порядок функціонування системи), адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 07 квітня 2020 року №648 визначено інформаційно-телекомунікаційну систему «PROZORRO» (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) та визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство «ПРОЗОРРО». За визначенням пункту 2 Порядку функціонування системи, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи. Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП «ПРОЗОРРО», зокрема, щодо технічних питань, у тому числі, пов`язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Виходячи з положень Порядку функціонування системи, оператор, зокрема, повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб-порталом У повноваженого органу. Згідно пункту 4 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Міністерством економічного розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, (далі - Порядок розміщення інформації) замовник/ЦЗО/учасник/постачальник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у разі технічного збою під час унесення та або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник -ЦЗО/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів. Як зазначено судом першої інстанції, інтерфейс електронного майданчику та платформи PROZZORO не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів на англійській мові як: вид предмета закупівлі, адреса поставки, проте, має незмінні дані про замовника в частині його найменування, відповідальної особи та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі. Технічні можливості оприлюднення оголошення на англійській мові обмежено лише кількома рядками. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, яким способом/механізмом замовник оприлюднює оголошення англійською мовою. Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, обгрунтовуючи правомірність власних дій, відповідач жодним чином не довів, що позивач мав технічну можливість заповнити всі пункти оголошення про закупівлю на англійській мові. Суд першої інстанції в оскаржуваному висновку зазначив, що відповідно до інформації, яка міститься в загальному доступі за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-09-04-006987-b, підтверджується факт оприлюднення позивачем оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу про процедуру закупівлі українською та англійською мовою. Апелянт же, в обгрунтування своєї скарги, зазначив, що відповідно до відомостей, що розміщені в електронній системі закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-09-04-006987-b за процедурою ID: UA-2020-09-04-006987-b уся інформація (дослівно): «Тимчасово замасковано, щоб русня не підглядала». Тобто, інформація за процедурою ID: UA-2020-09-04-006987-b не придатна для перегляду, позаяк має нечитабельний вигляд, що підтверджується роздруківкою з електронної системи закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-09-04-006987-b. Тому, на переконання скаржника, не зрозуміло, як та на якому ресурсі суд першої інстанції міг перевірити і підтвердити факт оприлюднення позивачем оголошення про процедуру закупівлі українською та англійською мовами. Колегія суддів врахувала зазначений аргумент відповідача та підтверджує, що на даний час в електронній системі закупівель PROZZORO неможливо перевірити інформацію за процедурою ID: UA-2020-09-04-006987-b, оскільки вона є замаскованою. Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що матеріали справи містять інформацію про закупівлю за процедурою ID: UA-2020-09-04-006987-b у роздрукованому вигляді, у зв`язку з чим не виникає складнощів встановити підтвердження факту оприлюднення позивачем оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу про процедуру закупівлі українською та англійською мовою. При цьому, дійсно, опубліковане англійською мовою оголошення містить не усю інформацію, зазначену в оголошенні українською мовою, проте, таке оголошення міститься на сайті Уповноваженого органу, що спростовує порушення позивачем частини 7 статті 3 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача порушеного права та, відповідно, підстав звернення до суду з позов, слід зазначити таке. Відповідно до ч. 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відсутність порушеного права оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, або ж неможливість ефективного порушення такого права, є підставою для відмови в задоволенні позову. Гарантоване статті 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. На підставі ч. 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Таким чином, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем своїх прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Згідно ч.10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Тобто, Закон, що регулює відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, прямо передбачає право позивача на звернення позовом до суду з позовом у разі незгоди з висновком органу державного фінансового контролю. Як було зазначено вище, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала Міністерство оборони України здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, тобто, спонукала замовника закупівлі до вчинення певних дій, що, в свою чергу, покладає на такого замовника обов`язок виконати вимоги суб`єкта владних повноважень. Саме незгода позивача з інформацією, викладеною відповідачем в оскаржуваному висновку, і стала підставою для оскарження такого висновку до суду. Апеляційний суд погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Позивач у своїй позовній заяві виклав зміст дій відповідача, описав, у чому полягало порушення його прав, а тому, враховуючи зобов`язальний характер оскаржуваного висновку, суд вважає, що оскаржуваний висновок безпосередньо стосується прав та інтересів позивача і створює для нього певні правові наслідки у сфері публічних закупівель. Таким чином, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження порушення позивачем частини 7 статті 3 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", суд вважає, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі UA-2020-09-04-006987-b, Готові текстильні вироби (39520000 3) (Намет уніфікований санітарно-барачний УСБ-56/2005 з тканини С та намет уніфікований санітарно-технічний УСТ-56/2015 з тканини А) є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Н.М. Єгорова Я.М. Собків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»